Питання для самоконтролю знань

1. З’ясуйте основні економіко – правові тенденції розвитку податкових відносин у зарубіжних країнах світу.

2. Визначте зміст податкового права зарубіжних країн як інструменту регулювання податкових відносин.

3. Визначте шляхи реформування податкових систем в європейських країнах з ринковою економікою та інших промислово розвинутих країнах.

4. Визначте шляхи реформування податкових систем в країнах з транзитивними економічними системами.

Завдання до самостійної роботи

щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Опрацювати рекомендовану літературу та вивчити відповідну інформацію з питань теми.

2. Дати відповідь на питання для самоконтролю знань, які наведені після кожної теми та виконати тестові завдання.

Література

(2, 3, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17-20, 23-25, 27-31)

Тема 2. Правові аспекти регулювання міжнародними

податковими відносинами

Мета: засвоєння, закріплення та систематизація знань щодо уникнення подвійного оподаткування, ухилення від податків та накопичення позитивного зарубіжного досвіду регулювання міжнародними податковими відносинами.

План вивчення теми

1. Основні напрямки уникнення подвійного оподаткування.

2. Фактори, що впливають на можливості ухилення від податків.

3. Наслідки ухилення від сплати податків.

4. Напрямки боротьби з ухиленням від сплати податків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідність вивчення даної теми обумовлена нагальною потребою вирішення вітчизняних проблем уникнення подвійного оподаткування, ухилення від податків та накопичення позитивного зарубіжного досвіду регулювання міжнародними податковими відносинами. Ці знання стануть у нагоді для подальшого розвитку міжнародних зв’язків України з іншими зарубіжними країнами та сприятимуть її участі в інтеграційних процесах.

При вивченні першого питання необхідно розглянути сутність міжнародного подвійного оподаткування, його ознаки, існуючі форми та варіанти дії. При цьому слід усвідомити, що об’єктивною умовою гармонізації національних податкових систем є глобалізація світогосподарських зв’язків. Гармонізація податкових систем в світовій економіці та її роль у здійсненні координації податкової політики окремих держав проявляється у зближенні рівнів оподаткування; уніфікації методів визначення податкової бази; приведенні у відповідність критеріїв надання податкових пільг. Глобалізація світогосподарських зв’язків у свою чергу проявляється через поглиблення системи міжнародних податкових відносин та здійснюється за допомогою укладання міжнародних угод з питань оподаткування. Такі міждержавні податкові конвенції також відіграють важливу роль в усуненні міжнародного подвійного оподаткування та у створенні інструментарію міжнародної уніфікації фіскального законодавства.

В межах національного фіскального законодавства інструментами розв’язання проблеми подвійного оподаткування є податковий кредит та податкова знижка. Податковий кредит – це залік податків, сплачених за кордоном, в рахунок внутрішніх податкових зобов’язань. Податкова знижка – це зменшення об’єкту оподаткування в одній країні на суму податку, сплаченого в іншій.

Податковий кредит та податкова знижка можуть бути включені до податкової угоди (конвенції) і тоді вони, як і інвестиційний кредит виступають інструментами уникнення подвійного оподаткування на рівні міждержавних відносин. До умов виникнення міжнародного подвійного оподаткування, слід віднести: масштаби розвитку міжнародного бізнесу, форм інтеграції капіталу та робочої сили. Отже, результат залежить від конкретних, перебіжних кон’юнктурних обставин. 

При вивченні трьох наступних питань необхідно визначити види ухилення від податків (власне ухилення від сплати податків, тобто зменшення платниками податків своїх фіскальних обов’язків перед державою забороненими законом способами (нелегальний), та “обхід” податків, коли фіскальному суб’єктові вдається повністю або частково уникнути оподаткування, не порушуючи при цьому діючих правових норм (легальний)) та фактори, що впливають на можливості ухилення від податків. При цьому слід звернути увагу на наслідки ухилення від сплати податків та основні напрямки боротьби з ухиленням від сплати податків і зокрема усунення міжнародного подвійного оподаткування. Теоретичною базою для визначення таких напрямків є такі важливі принципи: податки мають бути, по можливості, мінімальними; податки не повинні чинити перешкод конкуренції; податки необхідно націлити на більш справедливий розподіл доходів; податкова система повинна сприяти уникненню подвійного оподаткування.

На Заході ставлення до ухилення з боку органів державної влади і самих платників упродовж віків пройшло певну еволюцію. Так чи інакше, масштаби ухилення в обох його формах (легальний, нелегальний) відображають силу чи слабкість держави, авторитет уряду, характер правлячої еліти. З проблеми ухилення ми виводимо основну суперечність оподаткування – в різному ступені несумісність, невідповідність, протилежність особистого інтересу платника у вузькому розумінні його ж претензіям на якомога вищий рівень комфорту існування, забезпечуваний державними установами і суспільними структурами. В широкому розумінні заінтересовані в нарощуванні суспільних благ раціональні економічні суб’єкти не обмежуються лише врахуванням впливу податків на матеріальний добробут, а приймають до уваги цінності свободи, демократії, законності, котрі багатство, взяте саме по собі, забезпечити не в змозі. Тим самим в умовах ринкової економіки, громадянського суспільства і демократично-правової державності в самій сутності оподаткування закладені як тенденція до ухилення від податків, так і контртенденція, в силу якої з боку платників податків забезпечується фінансова підтримка суспільних і національно-державних цінностей.

Для вивчення питань теми рекомендуємо детально опрацювати такі видання: Суторміна В.М. та інші. Держава – податки – бізнес: (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки): Монографія. - К.: Либідь, 1992. – 328 с.; Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.