Тема 1.

Педагогічна діяльність і педагогічна майстерність

Лабораторне заняття № 3

Тема. Педагогічна розповідь як фрагмент педагогічної діяльності.

Мета. Усвідомлення сутності педагогічної розповіді як педагогічної дії, вимог до її побудови і проведення.

Опорні поняття: монолог, розповідь, структура розповіді, над завдання, само презентація, мотивація, композиція.

План заняття

1. Діагностика професійної позиції студента в ситуаціях організації взаємодії з аудиторією.

2. Обговорення основних теоретичних положень.

3. Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді.

4. Моделювання творчого задуму педагогічної розповіді. Публічний захист теми, над завдання і структури педагогічної розповіді.

Теоретичні питання

1. Саморегуляція професійної діяльності як підґрунтя педагогічної майстерності.

2. Педагогічна розповідь як фрагмент педагогічної діяльності: її мета, об’єкт, вимоги до суб’єкта розповіді, засоби, результати.

3. Творчий задум педагогічної розповіді: обґрунтування теми, визначення педагогічної задачі, розробка структури.

4. Професійні вимоги до вчителя -розповідача.

Практичне завдання

1. Підготуйтесь до розповіді біографії Лесі Українки дітям дошкільного віку. Поясніть роль прийомів, які використав вихователь для привернення уваги дітей, організації взаємодії. Які засоби педагогічної техніки використання для впливу на аудиторію.

Давно-давно на нашій українській землі, на Волині, народилася хороша-прехороша дівчинка. Мама назвала її Лесею. З дев’яти років почала Леся писати вірші і були вони такі гарні, що їх стали друкувати. Лесине прізвище було Косач. Та щоб усі знали, що дівчинка ця родом з України, Лесина мама – відома письменниця Олена Пчілка – підписувала їх ім’ям Леся Українка. Дуже любила Леся українську природу: ліс, річку, поле. Разом зі своїми братами й сестрами ходила до лісу, збирала ягоди, бігла до річки купатись. А найбільше любила Леся слухати розповіді старих людей про русалок, водяників, інших лісових істот, що нібито існують у природі. Пам’ять маленької дівчинки міцно тримала ці чарівні оповідання, коли Леся виросла, вона написала віршами красиву казку, яка називається «Лісова пісня».

А розповідається у цій казці про лісову красуню Мавку і друзів. Мавка живе у дуплі старого дерева і вербу сестрою називає. Ліс – це її рідний дім, вона любить усе в ньому: дерева, травицю, квіточки, пташок, тваринок і казкових істот. І всі вони люблять і оберігають Мавку. З нею дружать Водяник і ніжна Русалочка, що живуть у лісовому озері, і лісова й польова русалки, і маленькі потерчата, і суворий Перелесник, і страшні «Той, що греблі рве» і «Той, що в скалі сидить».

До лісу приходив сільський хлопець Лукаш. Він теж любив природу і так гарно грав на сопілці, що Мавка покохала його. Вона вдягала на голову вінок з квіточок, прикрашала себе калиною й листям, сідала на сплетені віти дерев і, гойдаючись, слухала гру Лукаша. «Твоя сопілка має кращу мову, заграй мені, а я поколишуся», - говорила Мавка.

Послухайте і ви пісню сопілочки. (Звучить справжня сопілка, або музичний керівник виконує уривок з балету М. Скорульського «Лісова пісня», а хтось із дорослих імітує гру на сопілці.)

Коли ви підростете, то прочитаєте «Лісову пісню» і дізнаєтесь, що сталося з Мавкою і Лукашем, а зараз послухайте, як лагідно співають хлоп’ята-потерчата, що світяться вогниками на болоті:

Нас матуся положила І м’якенько постелила, бо на ріння, на каміння настелила баговиння

і лататтям повкривала, і тихенько заспівала: «Люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята!»

Вчитель: Що вам нагадує ця пісенька? Так, колискову.

3. Побудуйте за попереднім зразком розповідь-біографію будь-якого письменника чи композитора, чи художника для слухання дітьми дошкільного віку. Підготуйтесь до виступу з нею перед студентською аудиторією.