1.8. Господарські процеси та їх результати

Активи і пасиви в процесі господарської діяльності здійснюють безперервний рух, постійно переходять з однієї форми в іншу. Вони здійснюють кругообіг, основними стадіями якого є господарські процеси.

Господарський процес – це сукупність близьких за економічним змістом господарських операцій. Основні господарські процеси: придбання виробничих і торговельних запасів; виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг; реалізація товарів, готової продукції (робіт, послуг).

Процес придбання – сукупність господарських операцій, пов'язаних з придбанням товарів, сировини і різних матеріалів. Основними господарськими операціями є: оплата постачальникам за придбані цінності за діючими цінами, оплата витрат, пов'язаних з доставкою, завантаженням, вивантаженням, так званих транспортно-заготівельних витрат. Основним завданням бухгалтерського обліку на цьому етапі є обчислення собівартості одиниці придбаних цінностей за їх видами і якісними параметрами (сорт, модифікація і т.д.). Це необхідно для оцінки витрачених на виробництво сировини і матеріалів, а також реалізованих запасів.

Процес виробництва є основною стадією, на якій створюються матеріальні блага. Відбувається поєднання робочої сили із засобами виробництва, виготовляється новий продукт, що має натуральну форму і вартість.

З точки зору бухгалтерського обліку процес виробництва – це сукупність господарських операцій, пов'язаних з виробництвом готової продукції, виконанням робіт і наданням послуг. Основне завдання бухгалтерського обліку – визначення витрат і обчислення собівартості одиниці продукції для оцінки реалізованої її частини, що надалі необхідно для визначення фінансового результату.

Процес реалізації – сукупність господарських операцій, пов'язаних з реалізацією продукції, товарів, виконаних робіт і послуг. Основним завданням бухгалтерського обліку є визначення чистого доходу і фінансових результатів.

Отже, господарські процеси характеризують кругообіг засобів підприємства, виражають характер його діяльності і є найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку.

1.9. Загальна характеристика методу бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів, що забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане і об'єктивне відображення об'єктів бухгалтерського обліку для управління господарською діяльністю.

Складові методу бухгалтерського обліку: документація і інвентаризація; оцінка і калькуляція; рахунки і подвійний запис; баланс і звітність.

Документація – це спосіб первісного відображення об'єктів бухгалтерського обліку, що дозволяє здійснювати суцільне і безперервне спостереження за ними. Для цього на кожну окрему операцію або їх однорідну групу складається документ, який є носієм первісної інформації. У ньому фіксується зміст операції і необхідна інформація для подальшого групування і узагальнення. Застосування документів надає бухгалтерським даним доказової сили.

Необхідним доповненням документації є інвентаризація. Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності господарських засобів і порівняння його з даними бухгалтерського обліку. Результатом інвентаризації є надлишки або недостачі, які за допомогою документування встановити неможливо, тому інвентаризація необхідна для забезпечення реальності облікових показників.

Документація і інвентаризація потрібні для первинного спостереження за об'єктами бухгалтерського обліку і контролю за збереженням майна, законністю операцій, діяльністю матеріально-відповідальних осіб, правильним зберіганням і раціональним використанням майна підприємства.

Для узагальнення різноманітних господарських операцій застосовують грошову оцінку, яка є способом грошового виразу об'єктів бухгалтерського обліку. Тільки за допомогою грошової оцінки можлива калькуляція.

Калькуляція – це спосіб обчислення в грошовому виразі фактичної собівартості виготовлення одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг, а також придбаних товарів і виробничих запасів. Вона дозволяє визначити фактичну собівартість і є основою грошової оцінки об'єктів обліку. Для визначення, наприклад, витрат на виробництво, спочатку проводять оцінку витрачених матеріалів. Їх оцінюють на підставі калькуляції собівартості придбаних матеріалів. В результаті простежується тісний взаємозв'язок між двома елементами методу бухгалтерського обліку – оцінкою і калькуляцією.

Для групування і поточного відображення стану і руху господарських засобів та джерел їх утворення використовуються бухгалтерські рахунки. Бухгалтерський рахунок – це спосіб поточного відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку.

Кожна господарська операція на рахунках бухгалтерського обліку відображається за допомогою подвійного запису. Подвійне відображення в обліку обумовлене подвійністю господарських явищ в товарно-грошовому обігу. Її сутність полягає в тому, що кожна господарська операція відображається по дебету одного рахунку та кредиту – іншого. Отже, можна сказати, що подвійний запис – це спосіб одночасного взаємопов’язаного відображення операцій зі дебетом одного рахунку та по кредиту іншого рахунку в однакових сумах.

Способами підсумкового узагальнення інформації є баланс і звітність.

Бухгалтерський баланс – спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці господарських засобів (активів) за їх складом і джерелами утворення (пасивів) на певну дату. Баланс тісно пов'язаний з рахунками: рахунки відкриваються на підставі балансу, а баланс складається за даними бухгалтерських рахунків.

Для аналізу, контролю і планування діяльності підприємства необхідна підсумкова інформація про всебічну діяльність підприємства. З цією метою складається бухгалтерська звітність. Бухгалтерська звітність – це спосіб узагальнення інформації про результати діяльності підприємства за звітний період на підставі даних бухгалтерського облікую Вона є завершальним етапом підготовки інформації.

Таким чином, розглянуті способи і прийоми тісно пов'язані між собою і в сукупності складають метод бухгалтерського обліку.