Модуль 10. Стаття 300

10.1. Стаття 300. Відповідальність платника єдиного податку

300.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

10.2. Коментар до статті 300 - Відповідальність платника єдиного податку

300.1. У цьому пункті встановлюється відповідальність платників єдиного податку, що застосовують спрощену систему оподаткування, за правильність нарахування, своєчасність подання податкових декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до Кодексу. Так, згідно з главою 11 розділу ІІ Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність:

• за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності чи невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності – згідно зі ст. 120 розділу ІІ Кодексу;

• за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи – згідно зі ст. 121 розділу ІІ Кодексу;

• за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем – згідно зі ст. 122 розділу ІІ Кодексу. Згідно з п. 122.1 ст. 122 Кодексу (у редакції Закону України вiд 04.11.2011 № 4014-VI), несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку першої та другої груп (визначеними підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу) авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені п. 295.1 ст. 291 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ст. 293 Кодексу;

• за порушення правил сплати (перерахування) податків – згідно зі ст. 126 розділу ІІ Кодексу;

• за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати – згідно зі ст. 127 розділу ІІ Кодексу.

Підвищення ефективності, збалансованості та прозорості податкової системи України є метою і очікуваним результатом створення цілісної та гармонійної законодавчої бази України у форматі Податкового кодексу. Запровадження Податкового кодексу створює необхідні умови для виконання конституційно закріплених функцій держави, забезпечення гарантій гідного життєвого рівня громадян, стабільності і визначеності умов ведення економічної діяльності на території України. Це в першу чергу стосується імплементації спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка торкається малого та середнього бізнесу.

Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для активізації підприємницької діяльності, забезпечення рівності усіх платників перед законом, формування відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань визначено як головне завдання, місія Податкового кодексу.

Головні новації Податкового кодексу щодо запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, стосуються:

1. Поетапного та виваженого зниження податкового навантаження на національну економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи та справедливого розподілу податкового навантаження.

2. Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва – праці й капіталу – на споживання, ресурсні та екологічні платежі.

3. Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків і зборів (обов’язкових платежів) та вдосконалення системи їх адміністрування.

4. Зростання регулюючого потенціалу податкової системи шляхом розроблення чітких, предметних, обмежених у часі та просторі податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності, енергозбереження та раціонального природокористування.

5. Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, оптимізації податкових пільг, зменшення масштабів ухилення від сплати податків.

6. Формування податкових правовідносин на засадах, що відповідають вимогам громадянського суспільства і правової держави, зокрема:

• забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадянина при виконанні податкових законів – неприпустимість встановлення податків, а також дій їх адміністраторів, які перешкоджають реалізації конституційних прав і свобод громадян;

• подолання конфлікту інтересів учасників податкових правовідносин, спричиненого неоднозначним (множинним) трактуванням прав і обов'язків платників податків або податкових адміністраторів, на засадах пріоритету інтересів людини (громадянина);

• неприпустимість вирішення податковими адміністраторами питань на свій розсуд, крім випадків, передбачених податковим законодавством; якщо у випадках, передбачених законодавством, податкові адміністратори наділяються повноваженнями діяти на свій розсуд, вони повинні дотримуватися меж податкового законодавства;

• презумпції невинності платника податку у поєднанні з гнучкою системою впливу на порушників податкового законодавства;

• розмежування повноважень органів державної влади у сфері податкового адміністрування.

Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов’язань органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням.

7. Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків шляхом створення ефективної системи розв'язання спорів з податкових питань під час проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому порядку.

8. Гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

9. Реформування функцій і структури державних податкових органів відповідно до світових вимог і стандартів.

Індикаторами моніторингу успіху впровадження інновацій Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, є:

• зростання податкових надходжень;

• зменшення обсягів неповерненого ПДВ;

• зниження рівня тінізації економіки тощо.

Синергія у програмі «перезавантаження» податкової складової разом з бюджетною складовою в межах системи державних фінансів визначається такими чинниками:

• синхронність та системність змін;

• професійне формування стратегічної довіри до влади та системи оподаткування;

• прозорість дій податкової служби;

• активне застосування інноваційних та інформаційних технологій.

Головні ризики та опори стосуються:

• низького рівня стратегічної довіри суспільства до влади;

• небажання платників податків добровільно сплачувати податкові платежі в повному обсязі;

• небажання працівників податкової служби запроваджувати зміни.

Головні рушійні сили та можливості при запровадженні Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначаються як:

• прозорість дій влади в процесі реформування;

• системний характер змін у системі оподаткування;

• мотивація працівників податкової служби до проведення змін.

Таким чином, запропонована програма реформування податкової системи України в контексті імплементації Податкового кодексу ґрунтується на кращій світовій практиці та практиці більшості країн СНД в управлінні подібними трансформаційними програмами. Це свідчить, що запровадження гармонійної податкової системи на основі єдиного закону – Податкового кодексу – є суттєвим кроком на шляху оновлення та динамічного розвитку економіки України.

Ці коментарі до Податкового кодексу є частиною загальної програми «Перезавантаження системи державних фінансів на інноваційних засадах», яка впроваджується в практику діяльності державних фінансових органів на основі технології Віртуального університету Міністерства фінансів України. Коментарі є базою для створення та запровадження дистанційного навчального курсу для всіх фахівців системи державних фінансів, і, в першу чергу, для представників малого та середнього бізнесу, міністерства фінансів України, податкової служби України та організацій що є складовими системи державних фінансів України.