Загальна характеристика організації

Організація - це група людей , діяльність яких свідомо координується для досягнення мети.

Ресурси – морські ресурси, капітал, матеріал, технологія, інформація. Залежність від зовнішнього середовища включає :економічні умови; споживачі; профсоюзи; урядові акти і законодавство; конкуруючі організації;систему цінностей у суспільстві; техніку; технологію тощо.

Горизонтальний розподіл праці – це розподіл праці на компоненти яки складають частину загальної діяльності (наприклад, підприємницька фірма – підприємство, маркетинг, фінанси тощо.).

Підрозділи – це група людей, діяльність яких свідомо направляється і координується для досягнення загальної цілі.

Вертикальний розподіл праці(управління) – це діяльність координуємої роботи інших людей.

Прийняття рішень – це вибір того як і що планувати, організовувати, мотивувати і контролювати. Це є основне правило діяльності керівника.

Комунікація – це процес обміну інформацією. Інформація передається не тільки для того, щоб ми могли приймати рішення, але і для того, щоб вони виконувались.

Рис. 1. Фактори які роблять негайний вплив на організацію

Керівник повинен обліковувати зовнішнє оточення в цілому, оскільки організація є відкритою системою.

Рис. 2. Середа непрямого впливу

Внутрішнє середовище організації.

Цілі: кінцевий бажаний результат який хоче досягти група. Процес розробки цілей представляє собою міцний механізм координування, тому, що він дає можливість членам організації знати до чого вони повинні прагнути.

Структура – це логічне взаємовідношення рівнів управління і функціональних областей які знаходяться в такій формі ,яка дозволяє найбільш ефективно домагатись цілей організації.

Задача – це робота чи його частина, яка повинна бути виконана певним засобом в певний період. Задачі можливо класифікувати як роботу з речами, людьми, інформацією.

Технологія – це засіб за допомогою якою вхідні в підприємництво елементи перетворюються в вихідні. Вони охоплюють машини, механізми, інструменти, навики людей.

Люди – являються центральним фактором любої моделі управління.

Чотири основних аспекти людської перемінної в ситуаційному підході к управлінню: поведінка окремих людей; поведінка людей у групах; характер поведінки керівника; поведінка менеджера в ролі лідера та його вплив на поведінку окремих людей у групах.

Таблиця 1.

Порівняння «старої» і «нової» організації

Старі організації	Сучасні організації
- Мала кількість великих підприємств. - Відносно невелика кількість керівників, практично відсутні керівники середньої ланки. - Керівні посади в організації займали чи по праву народження чи шляхом захвата силою. - Мала кількість людей яка має можливість приймати важливі для організації рішення. - Упор на приказ і інструкцію.	- Велика кількість надзвичайно міцних великих організацій, як комерційних так і не комерційних - Велика кількість керівників; велика кількість керівників середньої ланки. - По праву компетентності з дотриманням закону. - Велика кількість людей, які можуть приймати важливі рішення для організації. - Упор на колективну роботу і раціональність.

Таблиця 2.

Порівняння моделей менеджменту

Японська модель менеджменту

Американська модель менеджменту

Управлінські рішення приймаються спільно на основі повної єдності. - Відповідальність колективна. - Нестандартна гнучка структура управління. - Неформальна організація контролю. - Колективний контроль. - Сповільнена оцінка роботи співробітника і службовий ріст. - Основна якість керівника – вміння здійснювати координацію дій і контроль. - Орієнтація управління на групу. - Оцінка управління по досягненню гармонії у колективі і по колективному результату. - Особисті неформальні відносини до підлеглого. - Просування по службі по старшинству і по стажу роботи. - Підготовка керівників універсального типу. - Оплата праці по показникам роботи групи, службовому стажу. - Довгострокова зайнятість керівника у фірмі.

- Індивідуальний характер прийняття рішень. - Відповідальність індивідуальна. - Строго формалізована структура управління. - Чітко сформована процедура контролю. - Індивідуальний контроль. - Швидка оцінка результату. - Головна якість керівника – професіоналізм і ініціатива. - Орієнтація управління на окрему особу. - Оцінка управління по індивідуальному результату. - Формальні відносини к підлеглому. - Ділова кар’єра обумовлюється особистими результатами. - Підготовка узкоспеціалізованих керівників. - Оплата праці по індивідуальним досягненням. - Найм на роботу на малий період.

Таблиця 3.