Експериментальні підтвердження того, що порушення моралі викликають негативні наслідки.
Порушення моралі впливає на біофізику живих істот та наносить серйозну шкоду як порушнику, так і оточуючим його людям.
Дослідницькою групою, в яку входили фізик, інженер з електротехніки та біохімік було доведено, що при певних порушеннях моралі людське тіло і розум виробляють деяку токсичну енергію, яка шкодить організму, значно знижуючи його захисні функції, послаблюючи фізичне та ментальне здоров’я.
Дані досліджень знаходяться в рамках уявлень класичної науки. Вже експериментально доведено, що людське тіло є передатчиком та прийомником електромагнітної енергії.
Дані експерименту базуються на принципах квантової фізики, деякі концепції цього напрямку науки наступні:
Існує єдине поле, яке визначає та підтримує біологічні структури, створює можливість енергетичного взаємообміну з оточуючим середовищем,
ЕМЕ - електромагнітна енергія, це потік фотонів, що переміщуються в просторі хвилеподібно, має подвійну корпускулярно-хвильову природу.
Експеримент: виміри насіння, намагніченого почуттям гніву.
Групі з 30 чоловік роздали по жмутку насіння. Кожний розміщував насіння між долонями та магнетизував їх почуттям гніву протягом 7 днів по 5 хвилин. Спочатку в пристрій «Вегатест» помістили ампулу з нейтральним насінням і налаштували шкалу на 80 одиниць. Після цього заміряли насіння, намагнічене почуттям гніву (рис. 4). При цьому середні показники становили 40 одиниць.
Висновок: негативні емоційні стани, наприклад, гнів, злоба, ненависть є шкідливими як для людини, так і для оточуючих його людей. Таким чином, стає зрозумілим, що мораль - не звіт норм поведінки, а взаємодія між людиною та Природою. Будь-яка аморальна дія є порушенням природної рівноваги, яке може бути відновлене лише відповідними покараннями.
Якщо результати даного експерименту перенести у сферу підприємництва, то можна передбачити, що якщо підприємець буде поводитись морально та випромінювати позитивну енергетику, то він тим самим підвищуватиме енергетичний біопотенціал своїх працівників, клієнтів, інвесторів, партнерів, і в результаті сам бізнесмен залишатиметься у загальному сумарному виграші: енергетичному та грошовому.
Рис. 4. «Порівняння насіння, намагнетизованих почуттям гніву, з ненамагнетизованими»
Сучасні українські тенденції в розвитку морально-етичної поведінку в бізнесі
Наведемо тільки один приклад ведення бізнесу по-українські і покажемо його наслідки.
Генетично-модифікованими культурами (ГМК) займається харчова біотехнологія, яка за допомогою сучасної генетики поліпшує рослинні, тваринні мікроорганізми, які в якості експерименту вирощуються для харчової промисловості. Доречі, історія генетики починається з 1900 року, коли було признано значення законів Григора Менделя, який у 1865 році опублікував результати своїх опитів, проведених у місті Брно (Чехословакія). Розробка цих законів привела к становленню теорії гена. Зараз генетика стоїть у могутньому ряді наук. Вона служить теоретичною основою важливих розділів сільського господарства і медицини, за допомогою цієї науки людство розгадує сутність життя, її походження, її історію на землі, ставить питання про життя у космосі, а також вивчає і пізнає свою власну біологічну природу.
Біотехнологія відрізняється від традиційних методів тим, що дозволяє виробляти прямі і точні задані модифікації генетичних матеріалів, взятих із організмів. Це дозволяє пересаджувати гени абсолютно не схожих друг на друга організмів. Наприклад, морозостійкий буряк. Для цього трансплантували в рослину гени деяких видів риб, не замерзаючих у холодній воді. В результаті отримали буряк, який витримує температуру до -6,5 °С, тобто морозостійкість цієї рослини збільшилася у два рази. Також вийняли з нього ген, який відповідає за колір. Таким чином витрати на технологію, яка дозволяла придати сахару білий колір значно зменшились. На перший погляд це дуже добре. Але цей експеримент не вдався, тому що необхідна кількість сахару у буряку зменшилась. Українські бізнесмени у 2003 році закупили посівний генетичний матеріал і таким чином ледве не знищили цілу галузь.
З метою експериментальних досліджень, а також гуманітарної допомоги слаборозвинутим країнам 25% кукурудзи, 38% сої, 45% хлопка вирощується у США генетично. Вони також проводять дослідження з метою створення рослин, стійких к гербіцидам чи здатних виробляти пестициди. Трансгенна соя, кукурудза, картопля, рис, деякі сорти риби, овочі, фрукти вирощуються в Аргентині, Бразилії, Китаї, Мексиці, Росії, Голландії. У 2000 році на ринках України вперше з'явилась генетично-модифікована картопля, пшениця, кукурудза, рис, соняшник, далі овочі, фрукти тощо. На нашому ринку присутня генетично-модифікована соя, вона присутня всюду. Молочна галузь на грані фантастики. Натуральне молоко ми продаємо за кордон, а самі п'ємо генетично-модифіковане соєве молоко. Через відсутність цінової політики (доречі, у Германії: вранці - одна ціна, в обід - друга, увечері - третя, таким чином всі молочні вироби продаються, а строк їх придатності 1 доба) нам постачає до речі Росія, продукцію, строк придатності якої від 1 року (при цьому дати виготовлення немає) до 1 тижня. Складається враження, що вся Україна пішла в довготерміновий похід. Як можна давати цю продукцію дітям і яка кількість шкідливих для організму стабілізаторів Е присутня там. Така ж сама ситуація з цукерками та кондитерськими виробами тощо. В нашій країні повністю відсутній контроль за якістю продукції, відсутня інформація про кількість ГМК присутніх в продуктах харчування, а ціни на них, вище натуральних.
Для того щоб не було конкуренції так звані бізнесмени у 1999 році роздавали селянам безкоштовно, посівний матеріал: генетично-модифіковану картоплю, пшеницю, кукурудзу тощо. Таким чином знищили весь ринок якісної продукції. (Колись В.І.Ленін та комуністична партія знищили всю еліту колишньої Росії, а Сталін потім знищив людей (кулаків), які були господарями своєї землі. Зараз, через бездарну політику колишньої влади - знищен генофонд землі). Невже наші політики заради жадоби перетворили Україну у єдину в світі генетично - модифіковану лабораторію. Як сказав поет Губерман: «Легко любити країну до глибини своєї душі, але як тяжко любити її до глибини свого гаманця».
В Європі ведуться гарячі дебати з приводу генетично - модифікованих продуктів (ГМП). Доречі, Англія, Швеція, Швейцарія, та інші країни заборонили продавати на своїх ринках ГМП. Хане Харрен, спеціаліст по боротьбі з захворюваннями рослин каже: „Ми не повинні гнатися за неперевіреними технологіями, тоді як існує багато інших ефективних засобів вирішення продовольчої проблеми". Вчені попереджують, що обширних методів досліджень, які змогли би гарантувати довгострокову безпеку ГМП ще немає. Деякі країни дозволили мати на своїх ринках ГМП, але з обов’язковим написом. Ціна на ці продукти в 10 разів менше ніж на натуральні, а в нашій країні все навпаки. Доречи з 1 листопада 2007 р. діє закон про ГМК, яка кількість ГМК знаходиться в продукті, але цей закон в Україні не діє.
Ряд потенційних небезпек.
1. Втрата дії небезпечних пестицидів. Деякі вдалі ГМК включають в себе ген, який випрацьовує токсичний для шкідливих комах протеїн. Однак біологи стурбовані тим, що знайомлячись з токсином, який випрацьовує цей ген комахи розів'ють опір к пестицидам, а це зробить використання пестицидів безглуздим.
2. Нанесення шкоди іншим організмам. У травні 1999 року вчені Корнеллского університету провели дослідження генетично - модифікованих культур (ГМК) і зробили повідомлення, що гусениці метелика - монарха їли листя на які попала пильца генетично-модифікованої кукурудзи, захворіли і загинули. Таким чином виникає стурбованість за життя інших комах, а як до людей? Доречи в Україні при вирощуванні картоплі ГМП гине каларацький жук.
3. Поширення „суперсорняків". Одна з великих побоювань в тому, що при посадці змінених рослин гени перейдуть через семена і пильцу у родинні їм сорняки і утворять „суперсорняки". Суперкомахи, які зможуть устояти проти любих гербіцидів, таким чином проходять мутагенні фактори не тільки для рослин, комах, а й для людей.
4. Алергічні реакції. Якщо ген, який відповідає за виробітку протеїну, який викликає алергію, попаде, наприклад, на кукурудзу, то люди, які страждають харчовою алергією можуть постраждати і навіть вмерти.
Зростання (відродження) токсичності. Деякі спеціалісти стверджують, що генетична модифікація може збільшити природну токсичність рослини. Таким чином вірогідність отруєння таким продуктом збільшується.
Опір антибіотикам. У процесі генетичної модифікації для виявлення того, чи прижився „встроєний" ген, вчені використовують так звані гени-маркери, які розвивають в організмі несприйнятливість до дії антибіотиків тощо.
7. Біологічна зброя. Вчені розцінюють ГМК як біологічну зброю, яка може знищити цілу націю чи вивести другорядних людей шляхом введення в продукт якогось гена, віруса, неприйнятного до ліків.
8. Етичні проблеми. Вчений Даглас Парр каже: „Генетична інженерія виходить за рамки прийнятого людиною використання ресурсів планети, вторгаючись в саму сутність життя". Джерелі Ріфкін, автор книги „Век биотехнологии" виражає цю думку так: „Як тільки удасться здолати біологічні бар'єри, біологічні види починають сприйматись просто як генетична інформація, якою можна маніпулювати. Це призводить нас до абсолютно нової концепції, яка торкається не тільки наших взаємовідносин з природою, але й того, як ми її руйнуємо". Тому треба поставити питання: „Чи являється життя власною цінністю, чи її варто оцінювати з точки зору практичної вигоди? Який борг є у нас по відношенню до нових поколінь. Яку відповідальність ми несем перед істотами, які живуть поряд з нами? "
Стадії розвитку моральної свідомості
Існують великі розходження етичних норм між різними культурами та країнами, такі ж розходження спостерігаються і між підприємцями в якій-небудь окремій країні. Один із шляхів вивчення цих розходжень заключається у тому, щоб спробувати визначити відмінності рівней або стадій етичної свідомості у бізнесі. Подібний метод пропонує Лоуренс Кольберг, творець теорії морального розвитку. Одне з відкриттів Кольберга полягає в тому, що моральний розвиток проходить у певній послідовності, незалежно від стадій культурного розвитку. Але, пов'язуючи рівні етичної свідомості з діловим контекстом., ми можемо описати їх наступним чином :
Стадія перша: «Право сильного». Рішення та дії на цій першій та найнижчій стадії етичної свідомості диктуються елементарними фізичними та матеріальними перевагами. Це світ «існування по Дарвіну», де панують «право сильного», «закон виживання найбільш пристосованих», а також «закон джунглів». Мафіозна діяльність, направлена на вимагання, за допомогою фізичних погроз та на встановлення прийнятних для мафії цін, розглядається як характерний приклад першої стадії.
Стадія друга: «Всі засоби добрі». Дії на цій стадії і ще по-колишньому егоцентричні та продиктовані грубими матеріалістичними міркуваннями, Підприємці на цій стадії шукають засоби отримання максимальних доходів за гранично короткий час, без розбору займаючись всим, що приносить прибуток, діючи за принципом «аби не піймали». На даному рівні виробляються, розподіляються та продаються наркотики та порнографія, також продукти-фальсифікати, широко поширені дача хабарів державним чиновникам, крадіжки, несплата податків, підробка митних декларацій та порушення усних та писемних зобов'язань та домовленостей. На другій стадії підприємцями ігноруються повністю або майже повністю інтереси інших індивідуумів та груп. Для неї характерний приблизно такий лексикон : «Ну що, по рукам?», «Умные парни горячку не порют»,«Хочешь жить - умей вертеться», «Все хорошо, что хорошо кончается» та «Лет пяток поворуем, а потом будем чистенькими».
Стадія третя: «Більше прибутку за короткий строк». На цій стадії діяльність підприємців в більшій степені узгоджується із соціальною та загальноприйнятою діловою практикою. Вони прагнуть максимально збільшити прибуток, не вступаючи в конфлікт із законом. Такі вислови як«хороший бізнес - хороша етика», «слідкуй за більшістю» та «уж такой здесь бизнес»найкраще характеризують точку зору підприємців та бізнесменів, що діють на цьому рівні. Головним мірилом тут виступає швидкий зріст об'єму продаж та прибутку. Підприємництво такого типу схвалюють та підтримують деякі ведучі економісти, як Мільтон Фрідман, який стверджує, що головний обов'язок бізнесменів перед суспільством полягає в отриманні прибутку для себе та для своїх акціонерів.
Стадія четверта: «Більше прибутку за тривалий строк» або «Тихіше їдеш - далі будеш».Значно більш високий рівень моральної свідомості представляє школа, що вважає : «здорова етика – це добрий бізнес, який розвивається без поспіху». Підприємці цього типу додержуються правил, законів та кодексів поведінки. Прикладом подібного поведінкового рівня можуть послужити такі компанії, як«Шелл», керівник болгарського філіалу якої детально пояснював, чому його компанія в Болгарії (та інших країнах) відмовляється сплачувати хабарі підрядчикам, щоб ті в строк закінчили будівництво нових станцій. Хоча інтереси акціонерів завжди враховуються в першу чергу, неменше піклування приділяється і тому, щоб зробити все законним шляхом, що в кінечному рахунку через тривалий проміжок часу виявиться більш прибутковим, ніж інші дії, які можуть принести прибуток в короткий строк. Все більше число компаній в Західній Європі та Об'єднаних Штатах беруть на озброєння кодекси ділової моральності, що визначають зразки моральності в ділових відносинах. Деякі компанії навіть спеціально призначають «відповідальних за етику поведінки», влаштовують курси навчання правилам етики та враховують їх дотримання при щорічній атестації співробітників.
Стадія п'ята: «Концепція зацікавлених осіб». Бізнесмени вважають, що отримання прибутку не є основною метою бізнесу. Компанії відкрито проголошують не тільки свою економічну, але й соціальну місію. Вони керуються в своїй поведінці певними загальнолюдськими принципами, такими, наприклад., як справедливість, рівно як і законодавством. Прикладом їх дій можуть служити розподіл прибутку, здійснення проектів соціального розвитку та філантропія. Все більше визнання на Заході отримує взаємозалежність різних «зацікавлених в бізнесі осіб». Під«зацікавленими особами» в даному випадку розуміються групи або індивіди, які беруть участь в досягненні цілей організації або які залежать від її успіху. «Зацікавленими особами», окрім акціонерів та власників підприємств, є: службовці, замовники, клієнти, постачальники, банки та інші кредитори, місцеві та закордонні партнери, державні адміністрації та населення місцевості, де діє компанія.
Стадія шоста: «Корпоративне громадянство». Підвищення морального рівня свідомості спричинює переоцінку ролі бізнесу в суспільстві. «Соціальна відповідальність» - концепція, що присутня, хоча і в меншій мірі, вже на п'ятій стадії, - має на увазі, що бізнес повинен сприяти процесу оновлення нашого хворого суспільства. Його прихильники виходять із передумови про те, що бізнес може бути здоровим тільки в здоровому суспільстві, і що ніякий інший суспільний інститут, включаючи державу та церкву, не володіє ресурсами і не є достатньо надійним для того, щоб здійснювати перетворення. Підприємці, що діють на цьому рівні, намагаюся досягти, поряд із фінансовим успіхом, таких соціальних цілей, як піклування про фізичне та моральне здоров'я суспільства, створення нових робочих місць, допомога людям, які виявилися у важкому становищі, забезпечення умов для самореалізації службовців. Збільшення ролі об'єднань підприємців «суспільних підприємств» свідчить про те, що соціальні цілі можуть служити рухомим стимулом ділової активності в тій же степені, що й прибуток, як приклад, бізнес по-японські.
Спираючись на висновки Кольберга, висуваються наступні гіпотези стосовно розвитку підприємництва у Східній Європі:
Більшість підприємців країн СНД знаходяться на рівні І та II стадій, але найближчі5-10 років поведінка їх буде відповідати її та ІІІ-ІV стадіям. В діях окремих індивідуумів проглядається бажання піднятися на більш високу стадію розвитку.
Нема смислу намагатися впровадити в даних країнах поведінку, характерну для V та VI стадій, або навіть надіятись, що воно зустріне розуміння. Люди здатні зрозуміти принципи, які властиві етичній системі, що лише на один порядок перевищує їх власну, але даремно очікувати суспільного розуміння або прийняття систем, що перевищують їх систему більш ніж на рівень. Для руху на більш високі рівні необхідні досвід.
3. Навчання керівників, співробітників фірм, майбутніх бізнесменів, студентів етиці ділових стосунків це дасть змогу вплинути на рівень їх моральної зрілості та свідомості.