3 Внутрішнє і зовнішнє середовище організації.

Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище складають цілі, завдання ,технологія,структура організації та люди. Структуру організації(тобто підприємства )не слід ототожнювати з процесом організації, управління нею,завданням якого є організування її виробничо-господарської діяльності.

• Цілі – це очікувані кінцеві результати діяльності організації на певному проміжку часу.

• Завдання – це види робіт з предметами праці, людьми та інформацією,які необхідно виконати певним способом у відповідні терміни.

• Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів організації у вихідні.

• Структура – це рівні управління й види робіт (функціональні обов’язки ), які виконують служби або підрозділи.

Зовнішнє середовище організації буває прямого і непрямого впливу.

Прямий вплив - це вплив факторів на підприємство таких як: постачальники , споживачі, закони та державні органи, конкуренти, профспілки.

Непрямий вплив - це вплив факторів на підприємство таких як: міжнародні події, стан економіки, політичні фактори, соціо-культурні фактори, науково-технічний прогрес.

У процесі управління організацією необхідно враховувати стан її внутрішнього й зовнішнього середовища.

4.Організації в Україні та їхній розвиток.

Організації в Україні формуються й функціонують відповідно до її законодавства. Основними формами підприємницької діяльності є підприємство, товариство,які утворюються згідно із законами України про підприємництво. Крім цього,існують такі організації,як банки, страхові компанії,кредитні спілки,біржі,фонди та інші.

Однією із форм підприємницької діяльності є об’єднання: асоціації,концерни,консорціуми,

холдинг-компанії,виробничі об’єднання тощо.

Формування та функціонування об’єднань в Україні має свої особливості,які визначаються умовами переходу від адміністративно-командної системи управління економікою до ринкової. Тому необхідно шукати найбільш ефективні форми об’єднань.

Одним із напрямків сучасного етапу економічної реформи в Україні є пошук шляхів демонополізації та розкрупнення великих підприємств. Розв’язання цієї проблеми повинне супроводжуватися формуванням нових ефективних зв’язків між підприємствами. Одночасно вимагають нових різновидів зв’язків і фірми,створені на базі приватного капіталу.

Світова практика формування підприємницьких структур свідчить,що найдоцільніше в основу кооперації між великими та дрібними фірмами покласти систему франчайзних договірних відносин. Термін «франчайза» запозичено з французької мови. Він означає угоду великих корпорацій (франчайзерів) із малими фірмами (франчайзі), або окремими підприємцями на засадах системи взаємовигідних пільг та привілеїв.

Резюме

1.Під організацією в менеджменті розуміють соціальне утворення,що об’єднує певну кількість працівників,а також відносно відокремлений вид управлінської діяльності з її координації (організовування).

2.Ринкові умови господарювання привели до утворення чималої кількості нових за організаційною побудовою виробничою-підприємницьких структур, які вимагають і відповідних принципів організації діяльності в них.

3.Демократичні засади розвитку суспільних відносин ведуть до підвищення ролі неформальних груп в організаціях, до необхідності посилення корпоративного духу в них.

4.Найважливішим компонентом в організаційній структурі підприємництва є працівник,якого менеджмент ставить в центр своєї уваги. Розкриття його творчих і професійних можливостей – неодмінна умова розвитку будь-якої організації.

5.Нині необхідно формувати нову культуру організації праці,культури фірми,як б відповідали світовим підходам до цієї проблеми.

6.Сучасний менеджер повинен користуватися найдосконалішими способами організації праці своїх підлеглих та найраціональнішими підходами до організації виробничо-господарської діяльності і підприємства.