Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Організація та управління підприємством”

Тема _ Аналіз, планування та організація виймально-навантажувальних робіт в кар’єрі ВАТ “ІнГЗК”.

Виконав студент групи ГІВ-02-1

_Аносов В. Г._________

Перевірив керівник роботи

_Кравчук Л. Н.____ ­­­­­­­­­­­­­­­____

Кривий Ріг

2006р

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Коротка характеристика підприємства та техноло-

гічних процесів, які виконуються в кар’єрі ----------------------------------- 7

Розділ 2. Визначення необхідних основних засобів виробництва

для здійснення обраного технологічного процесу ---------------------------- 12

Розділ 3. Розрахунки штатів управлінського, експлуатаційного

та допоміжного персоналу -------------------------------------------------------- 17

Розділ 4. Обґрунтування режиму роботи технологічного процесу

та розроблення графіку виходів на роботу ------------------------------------- 19

Розділ 5. Планування техніко-економічних показників діяльності

технологічного процесу ------------------------------------------------------------ 21

Розділ 6. Розробка заходів з економії матеріальних, трудових,

енергетичних та ін. ресурсів і оцінка ефективності запропонованих

заходів --------------------------------------------------------------------------------- 40

Висновки та рекомендації. ---------------------------------------------- 44

Література.

Вступ

Одне з найважливіших умов підвищення ефективності суспільного виробництва - правильний розподіл по економічних районах країни продуктивних сил, тобто виробничих потужностей промисловості або окремої галузі, трудових ресурсів, а також обсягу виробництва промислової продукції.

Розміщення промисловості визначається наступними основними принципами:

-раціональне наближення промисловості до джерел сировини й районам споживання промислової продукції;

-планомірне розміщення промисловості по території країни з метою індустріалізації, економічного науково-культурного розвитку, найбільш повного задоволення зростаючих потреб народу.

При цьому враховується ряд факторів, які відбивають географічні, історичні, технічні й інші особливості району розташування родовища і його розробок. До них ставляться:

-природні фактори, які характеризують запаси і якісні показники родовища корисних копалин, природні умови залягання, кліматичні й інші умови;

-технічні фактори, що характеризують розвиток техніки, комплексну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, технологію ведення гірських робіт і т.д.;

-транспортні умови району розробки родовища, що характеризують обсяги перевезень, ступінь завантаження транспорту й вартості перевезень окремих видів вантажів;

-забезпеченість району, освоєння родовища трудовими ресурсами, наявність діючих гірничодобувних підприємств і трудові традиції населення. Ці фактори обумовлюють техніко-економічні показники розробки родовища, на основі яких визначається черговість його залучення в народногосподарський оборот.

Будівництво підприємств гірничодобувної промисловості повинне здійснюватися переважно на базі родовищ корисних копалин, що володіють найбільш сприятливими природно-географічними умовами залягання корисної копалини до розташованого в найбільшій близькості до підприємств, що розробляють ці родовища.

Створення ефективної теорії організації виробництва для досить широкого кола гірських підприємств повинне базуватися на підході до дослідження підприємства як виробничої системи. Для сучасної науки таким найбільш універсальним методом є системний аналіз, при якому окремі елементи виробництва досліджуються з урахуванням їх взаємозв'язків з іншими елементами виробничої системи, а також з урахуванням впливу суміжних систем.

Будь-яке промислове підприємство, будучи первинною структурною ланкою народного господарства, складається, у свою чергу, із взаємозалежних внутрішніх частин, утворюючи виробничу систему.

Діяльність виробничої системи полягає у виконанні окремих робіт, комплексів робіт, часткових процесів. Вся сукупність цих робіт і процесів становить єдиний виробничий процес.

Як елемент системи, розглядається її мінімальна частина, що володіє виробничою самостійністю в досліджуваному масштабі часу, тобто виконуючу певну більш-менш закінчену частину процесу створення продукції.

Таким чином, гірські підприємства і їхні основні частини (гірничо-збагачувальні комбінати, кар'єри, збагачувальні фабрики) розглядаються як виробничі системи, що складаються з великої кількості окремих елементів. Кожен елемент виконує певні функції й при цьому залежить від функціонування інших елементів. Залежно від розв'язуваного завдання окремі підсистеми підприємства можуть розглядатися як самостійні системи. Зокрема, як самостійну систему можна розглядати кар'єр, в якому певною мірою властиві такі характерні ознаки складних імовірнісних (більших) систем як складність, багатомірність структури, велика кількість різноманітних елементів та ін. При цьому ступінь самостійності кар'єру як виробничої системи в структурі галузі й усього народного господарства різна.

Як елементи системи можуть виступати будь-які виробничі об'єкти, що володіють виробничою самостійністю на певному тимчасовому рівні, тобто елемент системи може самостійно робити яку-небудь роботу або відіграє самостійну роль у виробничому процесі для розглянутого масштабу часу. Зокрема, до елементів системи «кар'єр» ставляться працюючі в кар'єрі машини (екскаватори, бурові верстати, поїзди й т.д.) з обслуговуючими екіпажами, постійні бригади (ланки) робітників, що виконують ті або інші роботи за допомогою засобів малої механізації або вручну, а також окремі ділянки комунікацій і кар'єрні спорудження.

Як підсистеми можуть розглядатися групи бурових верстатів, екскаваторів, транспорт, вибухова ділянка, а також, наприклад, навантажувально-транспортний комплекс, буровибуховий, транс-портно-відвальний комплекси й т.д. Залежно від мети дослідження, технології та комплексності устаткування ті самі елементи можуть поєднуватися в різні підсистеми.

Функціонування всіх елементів підлеглі загальної мети, що є метою всієї системи. Будемо вважати, що виробнича система складається тільки з «корисних» елементів, кажен з яких забезпечує часткове «просування» всієї системи до загальної мети. Тому система повинна бути організована таким чином, щоб забезпечувалися найкращі умови для найбільш ефективного функціонування кожного елемента.

Мета курсової роботи полягає у тому, щоб на основі отриманих теоретичних знань з використанням літературних джерел, які висвітлюють та узагальнюють досягнення гірничого виробництва, розвити навички практичного застосування методів та прийомів при вирішенні питань з економіки, організації, планування та управління підприємством

Розділ 1. Коротка геолого-технологічна характеристика родовища та опис сучасного стану гірничих робіт.

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів, яке відпрацьовується кар'єром ІнГЗК, розташовано на замиканні Лихмановськой синкліналі в Південному районі Криворізького басейну.

Руди представлені силікато-магнетитовими й магнетито-силікатними кварцитами та джеспілітами, які характеризуються міцністю 18 балів по шкалі проф.Протодьяконова.

Об’ємна вага в видобувній руді складає 3,3т/м3. Якісна технологічна характеристика руди, добутої в 2004 році приводиться в табл.1.

Розкривними породами на родовищі є:

а) скельно-окислені кварцити (ДО25Ж), некондиційні кварцити й сланці, філліти, аркозні піщаники ( ДО1 ), а також амфіболіти й мігматити міцністю 8-20 балів з об'ємною вагою 2,60-3,25 т/м3.

б) пухкі піски, вапняки, суглінкі міцністю 1-3 бала, об'ємною вагою 1,8-2,4 т/м3.

Продуктивну товщу родовища складають п'ять залізистих прошарків Криворізької серії ДО2, 1Ж, ДО2, 2Ж, ДО2, 3Ж, ДО2, 4Ж, ДО2, 5Ж) у вигляді покладу довжиною 2,5 км по простяганню й 1,2 км вскрест простягання.

Тарапако-Ліхмановська синкліналь має кут падіння крила від 60 до 90 град.

Західне крило синкліналі невидержене по простяганню. У межах родовища воно обмежено західним насуванням, до півночі від родовища проявляється слабко. Кут падіння від 70 до 90 град.

Характерною рисою Лихмановської синкліналі є круте ( 30-60 град) занурення шарніра на північ й інтенсивно розвинена складчатість більш високих порядків .

Тріщинуватість у породах розвинена досить інтенсивно. Генетично тріщини можуть бути розділені на тріщини сколювання, розриву й клеважа.

Кар'єр ІнГЗКа розташований у південній частині Криворізького залізорудного басейну в межах пойми, надзаплавної тераси й корінного берега правого борта долини р. Інгулець. Русло, що проходило раніше через кар'єрне поле, р. Інгулець відведене спрямляющим каналом, розташованим в 300-400 м на схід кар'єру.

Ґрунтові води четвертинних відкладень слабосолоноваті, лужні, хлоридно-сульфатні, натриєво-кальцеві й натриево-магнієві.

Величина водопритока в східному борті становить 200-240 м3/ч.

У західному борті кар'єру ґрунтові води, що залягають у лісоподібних суглинках, має лише епізодичні поширення у вигляді окремих роз'єднаних лінз.

В інженерно-геологічному відношенні найбільш несприятливими є західний ,східний і південний борти кар'єру, де через складні геологічні й гідрогеологічні умови спостерігаються несприятливі фізико-геологічні явища: зсуви, осипи, обвали.

Північний борт кар'єру через сприятливий дренажний вплив ш. Центральна, сухий й в інженерно-геологічному відношенні найбільш стійкий.

Відпрацьовування здійснюється переважно поперечнимизаходками, по всій ширині рудного поля.

Розробка родовища ІнГЗКа відповідно до його гірничо-технічними умовами залягання, відпрацьовується транспортною системою з пере-міщенням розкривних порід у зовнішні відвали.

Основні параметри системи розробки в проекті прийняті згідно НТП і становлять:

- висота уступу - 10 м, по наносах – 12, по вапнякам (по західному борту у зв'язку з перенарізкою водоносних прошарків 12-14 м) і 15 м по скальным породам.

-ширина робочих площадок по наносах і вапнякам прийнята 40-60 м, виходячи з умов розміщення екскаваторів, транспортної смуги для двостороннього руху автосамосвалів або ЖДТ і ЛЕП;

Якісна технологічна характеристика руди Таблиця 1.

N п/п Різновиду руд	Руда		Концентрат		Співвідношення різновидів
	Feобщ.	Feмаг.	Feобщ	Вихід
1.Гематито-магнетитові джеспіліти(ДО25Ж)	37,6	27,4	62,6	43,8	3,6
2.Магнетитові джеспіліти (ДО25Ж)	37,3	61,5 31,0	63,0	49,3	20,0
3.Магнетито-силикатні кварцити (ДО24С)	31,6	56,0 20,8	59,0	30,8	1,2
4.Магнетитові й силі- като-магнетитові кварцити (ДО24Ж)	34,1	64,0 26,7	64,3	42,5	10,7
5.Магнетито-силікатні кварцити (ДО23Ж)	27,0	62,0 15,3	64,6	23,4	19,4
6.Магнетитові кварцити (ДО22Ж)	32,9	64,0 24,8	64,5	40,0	33,7
7.Силікато-магнетитові і магнетито-силікатні кварцити (ДО22Ж)	31,1	64,6 18,4	66,2	28,2	11,2
Разом за 2004 рік	32,7	23,71	63,98	37,53	100

-ширина робочих площадок на рудному та скельному розкривному уступах визначається з урахуванням кількості рядів, що підривають одночасно, ширини розвалу гірської маси й розміщення встаткування й становить 45-65 м.

Середня довжина фронту видобувних робіт з одного уступу коливається від 100 до 800 м. Інтенсивність посування уступів у горизонтальному напрямку становить 70-80 м. у рік. Величина річного пониження гірських робіт при дотриманні проектних рішень становить 8-9 м/рік.

По стані гірських робіт на 1.01.2005р. у кар'єрі ІнГЗК розкритий горизонт - 315 м. Гірські роботи ведуться одночасно на 7 розкривних та 18 видобувних горизонтах. Видобувні горизонти з +- 0 до дна кар'єру. Параметри кар'єру за станом на 1.01.05 р.: довжина – 2960 м, ширина-2000 м, глибина - 373 м.

Розробка корисних копалин відбувається погоризонтно, із застосуванням на рудоскельних породах, вибухових робіт. Навантаження гірської маси з вибоїв виконується екскаваторами ЭКГ-8І\10\, ЭКГ-6,ЗУС в Белаз-7540,Белаз-75131 та думпкари 2ВС-105 із застосуванням тягових агрегатів ОПЭ-1АМ.

Загальний фронт робіт на 1.01.04р. становить: по розкриві - 30,3 км, по руді-28,1 км. Запаси руди по кар'єрі становлять: розкриті-196млн. тонн, підготовлені - 25 млн.т, готові до виїмки - 7,8 млн.т. Ширина робочої площадки: по руді - 32 м,по гірській масі - 39 м.

На вибір гірничо-транспортне устаткування впливали такі фактори як продуктивність, надійність в роботі, технологічні параматри та потужності робочих елементів для заданих геологічних умов.

Гірничо-транспортне устаткування в кар’єрі використовується не на повну потужність, про що свідчить низький коеф. використання (Кв=0,35), цьому сприяє багато причин: старе обладення, на ремонт якого витрачається багато часу, низька організація подачи транспорту та інше. Велике значення відіграє якість подрібнення порід (об'єм негабаритів), а саме, вибору сітки свердловин та вибухової речовини.

Основні техніко-економічні показники діяльності кар’єру (2004-2005) Таблиця 2

№ п/п	Показники	Од.вим.	2005р		2004р
			план	факт
1	Об'єм гірничої маси	тис.т	63158,2	68557,7	70060,9
2	Об'єм видобутку руди	тис.т	31094	33304,3	34647,4
3	Об'єм розкривних порід:	тис.м3	12662	13566,5	13571,6
	- скельн породи	тис.м3	7777	8574,8	8665,7
	- наноси	тис.м3	4885	4991,7	4905
4	Вміст заліза в руді:
	- загального	%	32,61	32,79	32,41
	- магнітного	%	23,66	23,87	23,42
5	Обсяг транспортування гірничої маси:
	- залізорудним	тис.м3	6192	6589,7	6727,8
	- автомобільним	тис.м3	6470	6970,4	6843,8
	- іншими видами	тис.м3	0	6,4	0
6	Собівартість 1т видобутку залізної руди	грн.	18,52	17,93	12,37
7	Собівартість 1м3 розкривних робіт	грн.	20,35	19,45	13,35
8	Обсяги буріння	п.м.	547000	565500	536500
9	Вихід гірничої маси з 1 п.м свердловин	м3	28,8	29,5	30,6
10	Чисельність працівників (в т.ч. робітників)	чол.	1102	1095	1130
11	Виробіток одного працівника по гірничій масі	тон/чол.	57312	62610	62001
12	Середньомісячна зарплата одного працівника	грн.	1860,7	2035	1471

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності кар’єру.

Обсяги гірничої маси, а саме видобутку руди і розкривних порід (в т.ч. скельні породи та наноси) на 2005р., порівняно з плановими показниками збільшились, але зменьшились відносно 2004 року, цьому сприяє той факт, що застосоване обладнення вже старе, знизилась продуктивність роботи, через постійні аварії. Завдяки сприятливим геологічним умовам збільшився вміст заліза в руді загального (на 3%) і магнітного (на 1,9%). Через зменшення об’ємів видобутку гірничої маси, відповідно зменшились об’єми її транспортування. Якщо на 2004р. обсяг перевезення автомобільним транспортом складав 50,4%, а залізничим 49,6%, то на 2005р. авто. - 51,38%, залізничим - 48,57%, та іншими видами транспорту (такі як конвеєр) – 0,05% гірничої маси. Зростання цін майже у всіх сферах, а саме на паливно-енергетичні ресурси, запчастини та ін. привели до збільшення собівартість 1т видобутку залізної руди та 1м³ розкривних робіт на 45%. Не зважаючи на те, що обсяги гірничої маси зменьшився, але через складні геологічні умови обсяг буріння збільшився на 5,4 %. Зменшення об’ємів видобутку гірничої маси, та збільшення обсягів буріння привели до зменшення вихіду гірничої маси з 1 п.м. свердловини на 3,7%. Зменшилась чисельність працівників на 3,19%, при цьому виробіток одного працівника по гірничий масі збільшився на 0,98%. Середньомісячна зарплата одного працівника збільшилась на 38,34%.

Основними недоліками в данній технології є те, що ми маємо низький коефіцієнт використання обладнення, великі витрати на електроенергію, матеріали, про це свідчить старе устаткування, яке потребує заміни.

Розділ 2. Визначення необхідних основних засобів виробництва

для здійснення обраного технологічного процесу

Кількість екскаваторів для виконання заданих обсягів видобутку визначають за наступною формулою з аналогічними позначеннями:

, од. (1)

де А_р – річний видобуток гірничої маси (руди чи скельних порід), м³;

об’єм скельних порід - А_р*Кр;

Кр – коефіцієнт розкриву (0,75);

К_зм– кількість змін роботи верстату на добу, змін;

Т_реж – кількість діб роботи верстату за рік, діб;

К_р – коефіцієнт резерву бурових верстатів (К_р = 1,2 – 1,25).

Р – змінна продуктивність екскаватору, м³/зміну.

γ – щільність (руди чи скельних порід), т/м³.

Знайдемо змінну продуктивність ексковатора (ЕКГ-8І):

м3/зм., (2)

Де Е - вміиткість ковша ексковатора, м3;

Кн- коефіцієнт наповнення (Кн=1,1);

Кв- коефіцієнт використання обладнення (Кв=0,35);

Кр- коефіцієнт розпушення (Кр=1,2);

Тц- тривалість робочого циклу ексковатора (Тц=26с);

Тзм- тривалість зміни (Тзм=8годин);

м³/зм;

Кількість ексковаторів по руді:

шт.

Для забезпечення данної потужності необхідно 2 ексковатори.

Кількість ексковаторів по розкривним породам:

шт.

Для забезпечення данної потужності необхідно 2 ексковатори.

Так як кількість ексковаторів по руді та розкривним породам однакова, то наступні розрахунки в деяких випадках будуть однаковими.

Економія робочого часу можлива за рахунок зменшення часу непродуктивної роботи та нерегламентованих перерв, для цього необхідно замінити машініста ексковатора іншим, більш кваліфікованим, збільшити подачу транспортного засубу до вибою, в разі аварії, негайно надати всі можливості для швидкого ремонту, для чого необхідно тримати на поготові ремонтне обладнення та в наявності запчастини, недопускати до роботи працівників в хворому або не тверезому стані. За рахунок заходів, які дозволять збільшити час оперативної роботи, зростання продуктивності праці (Х, %) складе

%, (3)

де Y – економія робочого часу, % до тривалості зміни.

%

Результати спостережень використовуються на підприємстві для встановлення норм виробітку.

Норму виробітку машиніста екскаватора при навантажуванні гірничої маси в залізничний транспорт, який працює на розкривних породах, визначають за виразом

, (4)

де N_д – число думпкарів у поїзді, (11шт);

q – корисна ємність думпкару, яка залежить від категорії порід, (105м3);

Т_оч – час оперативної роботи, (12 год);

Таблиця 3