Музей збройних сил України

29 січня Тарас Васильович вирішив показати групі МШБ-42 історію нашої Батьківщини.

Музей збройних сил України в Києві відкрив свою першу експозицію 14 червня 1996 року.

Музей збройних сил України в Києві складається з восьми тематичних залів. Один із залів присвячено військовій справі на прадавніх українських землях. В експозиції виставлені примітивні знаряддя праці кам'яного віку, лук й стріли середньо-кам’яного періоду, перші суто бойові засоби (кам'яні сокири та булави) епохи неоліту. З розвитком суспільства з'являються захисні обладунки та бойові колісниці, виконані з бронзи Експозиція в повній мірі характеризує військову справу кіммерійців, іраномовних скіфів, готів, гунів, слов'ян.

В музеї також є виставки історії ХХ ст.. першої та другої світових воєн.

Крім виставкової діяльності музей видає власний військово-історичний альманах "Українська армія". Музей постійно веде пошук експонатів, пов'язаних із військовою історією України.

Для мене цей музей був особливим, тому що я люблю історію і мав змогу подивитись на ті знання що я здобував теоретично на власні очі. Кожну деталь мені приходилося згадувати, і я думаю з враженнями від предметів яким більше тисячі років, манекенами царів, воїнів і т.д, я краще запам’ятаю як воно називається і коли це було.

Як щодо менеджменту, то тут виникли незручності в плані довгої видачі квитків і не вміння екскурсовода запропонувати свої послуги. Була присутня охорона, та камери відео стеження. Що зразу кидається в очі, це те що працівники одягнені без смаку, весь одяг сірий такі ж як і вони.

Фінансування йде від держави, і як завжди коштів не вистачає. Будівля досить велика і експонати є досить старими, і їх потрібно тримати в певній температурі. Музей тримається на фінансування від екскурсій та благодійних внесків.

Час від часу проводяться рекламні оголошення , але цього не достатньо для того щоб привернути увагу достатньої кількості уваги відвідувачів. Інтернет сайт музею зроблений в поганому дизайні і не досить якісно і професіонально, і це ще один мінус . І все ж я думаю треба музею зробити там історичний осередок, типу брейн ринг по історії або якісь змагання, щоб люди знали де центр історії в Києві, або ж цікаві лекції нехай навіть за символічну ціну або безкоштовно .

З організацією були проблеми , в тому плані що більшість групи запізнювались і приходили навіть трішки пізніше, вже в саму бібліотеку .

Господарям хочеться побажати щастя, щоб дарили її своїм працівникам та натхнення, бо в музеї все зроблено аби як, і це не може привабити відвідувачів.

Верховна рада

29 січня

Група МШБ-42 зі своїм духовним просвітителем Григорчуком Т.В. відправилася в мозковий центр нашої держави.

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ)  — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

Дуже сподобалось блукати в такій значимій будівлі як ця. Гарна стеля, вишуканий дизайн, та архітектура, але найбільше сподобалось шкіряне крісло Віктора Януковича. Був вражений що депутати можуть ходити до своїх кабінетів, якщо вони знаходяться в інших урядових будівлях, підземними шляхами, які знаходяться під будівлею Верховної Ради.

Сама будівля – мистецтво. Коридори та доріжки зроблені з мармуру, на стелі зображена Українська Соціалістична Республіка – єдина в своєму роді. Далі по сходах знаходиться картина діячів, які творили незалежність і боролися за неї протягом всього історичного існування України.

Менеджмент не міг оцінити, так як нікого не було крім головного завідувача та охоронця. Хоча є постійна охорона, яка дивиться щоб до В.Р. ніхто крім потрібних людей не зміг підійти. Пропуск до Ради надавався тільки по студентському квитку та паспорту – це чітко перевірялося, і це обнадіює.

Хоча екскурсовод (головний завідувач) і досвідчена людина, з великим розумовим багажем, за що я її поважаю, але це все розвіялось коли вона показала свої знання після своїх слів : «Ааааа, ви з університету ІМ.Поплавського!». Після цього на її зауваження не хотілося і реагувати. А загалом все пройшло успішно, екскурсовод дала вичерпну інформацію і ми залишились задоволені, але засмучені що фотографувати можна тільки кваліфікованим журналістам.

Це головна державна установа, і вона знаходиться під опікою держави. Цей об’єкт немає фінансового прибутку або збитковості, так як це не комерційна установа, але є широковідомою яка постійно рекламується як і в мережі Інтернет так і на телебаченні, на біг-бордах і т.д.

Організація групи була на високому рівні; виникли проблеми тільки з пропуском декількох чоловік по технічним причинам.

Хотів би почути власне бачення Кирила Стеценка, щодо побаченого в цій будівлі. А саме його критичне бачення щодо життя депутатів в таких умовах, які не виправдовують їхні законопроекти і правління державою.