Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільний захист.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
90.62 Кб
Скачать

4.2. Основні заходи і засоби захисту населення і територій

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзви-

чайних ситуацій є захист населення.

Захист населення — це створення необхідних умов для збереження

життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально

знизити ураження населення.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в мас-

штабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль,

укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, пси-

хологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист,

індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в над-

звичайних ситуаціях.

328

4.2.1. Інженерний захист

З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техно-

генного та природного характеру здійснюються заходи інженерного

захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів

господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути

на безпеку населення і довкілля.

Заходи інженерного захисту населення і території мають перед-

бачати: під час розроблення генеральних планів забудови населених

пунктів і ведення містобудування враховувати можливі прояви

небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об'єктів

підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої

діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будинків, будівель,

споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими

рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів

безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки,

створення комплексної схеми захисту населення пунктів та об'єктів

господарювання від небезпечних природних процесів; розроблення і

здійснення регіональних та місцевих планів запобігання надзвичайних

ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва

протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних,

протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призна-

чення; реалізацію заходів санітарної охорони території.

4.2.2. Медичний захист

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня,

своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення

епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій тех-

ногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи:

планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони

здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання

в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних

закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів

та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових

продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел

водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля,

санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і

підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне

медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів

захисту, медичного та спеціального майна і техніки,

329

навчання населення способів надання першої медичної допомоги;

недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів на-

вколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

4.2.3. Біологічний захист

Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного

зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, ре-

жимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних

заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних індиві-

дуальних заходів захисту; запровадження карантину та обсервації;

знезаражування осередку уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну

локалізацію зони біологічного ураження; проведення екстреної та

специфічної профілактики; запровадження та додержання про-

тиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями

незалежно від форм власності й господарювання та населенням;

прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.