Києво-Печерська лавра
Група МШБ-42, 24 січня 2013 р. продовжила свою практику на чолі з Григорчуком Т.В. в одне з сакральних місць світового значення, Києво-Печерську лавру.
Історія. Одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.
Дата заснування печерного монастиря 1051 р. Києво-Печерська лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софіївським собором вона занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої Лаври діє «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник», якому було надано статус національного у 1996 році.
Мої перші враження від цього об’єкту : велика потіха від такого духовного центру України, і гордість за те що ми змогли відбудувати цей шедевр архітектури і духовного світу. Я надзвичайно задоволений від дискусій одного зі вчителів Лаври та його розповідей, і співу семінаристів, які дуже гарно співали.
В цьому закладі все чітко і за режимом, чітка ієрархія. При першій зустрічі мені здалося що відносини між учнями та вчителем є досить хорошими і не вимушеними.
Мистецтвом від цього об’єкту аж віє. Починаючи від самого входу, який є реконструйований і на фронтальній башті зображено велику кількість святих.
Привертає увагу Велика Лаврська дзвінниця, яка дивує людську уяву не тільки розмірами, але й охайністю і майстерністю її побудови та архітектури.
Слідом за нею ми прослідували в Успенський собор в якому поховані святі, і де йдуть богослужіння.
Троїцька Надбрамна церква, яка збереглася з часів Київської Русі показує, що український народ такий же незламний як ця церква. Архітектура цієї споруди – українське бароко, звичайно після реконструкції. Можна говорити ще досить довго про кількість культурних пам’яток цього об'єкту. Об’єктів для екскурсій є велика кількість, і туристів та просто людей які хотіли б сюди завітати достатньо, і тому Лавра може спокійно існувати навіть без підтримки держави на власний кошт від екскурсій та різних матеріальних виробів із зображенням святих об’єктів.
13 березня 1996 року Л.КУЧМА видав указ «Про надання статусу національного Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику». І з тих пір підтримується державою.
Об’єкт все ще знаходиться під завершальною стадією реконструкції, і тому деякі елементи не повністю відповідають нормальному стану. Хоча загалом всі діючі будівлі та визначні місця в належному стані та якісному обслуговуванні.
Я б хотів би щоб наш університет співпрацював з лаврою, і наші студенти отримували хоч трішки часточку духовності і духовній культурі. Якщо до мене, то мені соромно за те що я не знаю загальних правил поводження в святих місцях, не знаю як правильно, а як не правильно звертатись до Бога, до священиків. Не знаю найголовніших свят та їхніх легенд, і що можна, а що не можна робити в ці дні. І ще багато чого; тому це було б корисно молоді і взагалі суспільству.
Як щодо управителів цієї святині, то бажаю їм бути творчими і впевненими в собі, щоб могли робити велику кількість вистав, концертних співів, різних гуртків з повчальним або ж з релігійним характером, для того щоб робити світ краще і розвивати молодь та Лавру своєю активністю.