Vі. Матеріали методичного забезпечення заняття

№

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Визначення групи крові з допомогою стандартних сироваток

Визначення резус-належності

Підготовка системи для переливання крові

Проведення проби на індивідуальну сумісність

Проведення проби на резус-сумісність

Проведення біологічної проби

1. У відповідні сектори тарілки для визначення груп крові вносять велику краплю сироватки двох серій – О(І), А(ІІ), В(ІІІ) груп.

2. Подушечку безіменного пальця лівої руки пацієнта обробляють спиртом і проколюють шкіру скарифікатором.

3. Першу краплю крові знімають марлевою кулькою, наступні – різними кутами предметного скельця наносять в краплі сироваток і розмішують.

4. Погойдуючи ретельно перемішують кров з сироватками.

5. Через 3 хв. додають в кожну луночку краплю ізотонічного розчину NaCl.

6. Через 5 хв. проводять кінцеву оцінку реакції аглютинації.

1. Досліджувану кров у кількості 3-5 мл. беруть у пробірку і відстоюють до відокремлення еритроцитів від плазми.

2. У чашку Петрі наносять по 2 краплі сироватки-антирезус двох серій і додають по 1 краплі еритроцитів, взятих піпеткою з пробірки.

3. Краплі перемішують скляною паличкою.

4. Для контролю аналогічне дослідження проводять із стандартними резус-позитивними і резус-негативними еритроцитами відповідної групи.

5. Чашку ставлять на 10 хв. у водяну баню температурою +45-+48 ºС.

6. Якщо відбувається аглютинація в обох серіях сироваток-антирезус, то кров є резус-позитивною, якщо аглютинація відсутня – резус-негативною.

1. Медична сестра обробляє руки антисептичним середником і вдягає гумові рукавиці.

2. Перевірка придатності упаковки з препаратом крові і доведення його до необхідної температури.

3. Пробку флакона обробляють антисептиком.

4. При використанні флакона, а не гемікона, необхідно ввести в пробку довгу стерильну голку в якості повітровода.

5. Розпаковують систему з ультрапористим фільтром і приєднують короткою товстою голкою до флакона, або гемікона.

6. Заповнюють систему кров’ю, перекривають і на ін’єкційну голку надягають ковпачок.

7. Систему вішають на штатив.

1. З вени хворого беруть 10 мл. крові, поміщають у пробірку і центрифугують.

2. Отриману сироватку наносять на тарілку і додають кров донора у співвідношенні 10:1.

3. Спостерігають протягом 5хв, погойдуючи тарілку.

4. За наявності аглютинації кров не сумісна і не підходить для переливання.

1. З вени хворого беруть 10 мл. крові, поміщають у пробірку і центрифугують.

2. Отриману сироватку наносять на чашку Петрі і додають кров донора у співвідношенні 10:1.

3. Чашку ставлять на водяну баню температурою +46…+48°С на 10 хв.

4. За наявності аглютинації кров не сумісна і є непридатною для переливання.

1. Після налагодження системи для переливання крові, струминно вливають 15-20 мл крові і чекають 5 хв.

2. Повторно вливають 15-20 мл крові і чекають, ще 5 хв.

3. Втретє вливають 15-20 мл крові і чекають 5 хв.

4. При відсутності реакції пацієнта на вливання крові, проводять перелива всієї дози.

Обережно:

Необхідно суворо дотримуватись співвідношення між сироваткою і кров’ю (10:1), температурного режиму приміщення і часу спостереження, оскільки порушення цих вимог призводять до помилок під час визначення груп крові.

Для визначення резус-належності необхідно використовувати сироватки-антирезус тільки відповідних груп крові.

Необхідне суворе дотримання принципів асептики для запобігання інфікування препаратів крові.

Пробу необхідно проводити лише за кімнатної температури, оскільки недотримання умов проведення може призвести до трагічних наслідків.

Необхідне суворе

доримування вимог проведення проби і оцінки результатів, що дозволяє уникнути гемотрансфузійних реакцій.

При появі симптомів посттрансфузійних ускладнень необхідно припинити переливання крові і розпочати купірування розладів, що виникли.