6.1.Забрудненя довкілля шкідливими викидами машин та їх дія на сільськогосподарську продукцію.

Серед джерел забруднення атмосфери основне місце посідає автотехногенний вплив, при цьому 80-90% належать мобільній сільськогосподарській техніці. Атмосферне повітря забруднюють мобільні сільськогосподарські агрегати і автотранспорт. При цьому викиди відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) відбуваються на рівні дихальних шляхів людини. Важкі фракції високотоксичних викидів акумулюються на поверхні ґрунту, листках та плодах, а легкі фракції розповсюджуються пазом з повітрям на великі відстані.

Сучасні високоефективні овочеві і садові фітоценози потребують ретельного догляду протягом ветатаційного періоду з метою отримання плодів високої якості. Сьогодні основні виробничі затрати в овочівництві та садівництві пов’язані лише з обробітком ґрунту та захистом рослин від шкідників. На викиди продуктів згоряння автомобільних, тракторних та інших мобільних агрегатів в овочевих і садових фітоценозах поки що мало звертають увагу.

Але дослідження показали, що дія домішок у повітрі сприяє утворенню токсичних сполук, що нагромаджуються в атмосфері і акумулюються в ґрунті. Тому екологічна шкідливість двигунів мобільної сільськогосподарської техніки має оцінюватись не лише впливом на атмосферу, а й дією на ґрунт і рослини, а через вирощувані рослини – на організм людини.

Мобільні сільськогосподарські машини являються джерелом забруднення атмосфери що негативно впливає на здоров’я людини. Внаслідок процесу сумішоутворювання, що є наслідком неправильного регулювання паливної апаратури, під час роботи ДВЗ виділяється сажа, яка складається, в основному, з частинок вуглецю. При роботі тракторного дизеля в повітря надходить в середньому до 17 кг. сажі на одну тонну спалюваного пального, що становить 30-90% загальної токсичності агрегату, залежно від технічного стану і режиму роботи двигуна.

Як і відпрацьовані гази, атмосферу забруднюють картерні гази та випаровування з бакапаливоподальної апаратури. В них міститься майже 40% вуглеводів, що виділяються двигуном.

Ефективним засобом одержання інформації про технічний стан трактора чи комбайна є діагностика. Кваліфіковане технічне обслуговування паливної апаратури знижує токсичність дизеля до 30%.

Одним з ефективних шляхів зниження забруднення повітря від двигунів внутрішнього згоряння є поліпшення якості палива, заміна двигунів на екологічно чисті газотурбінні чи електричні, одержання альтернативних видів палива.

Для усунення підвищеного димлення дизелів необхідно, в першу чергу, виявити причини, до яких слід віднести:

несвоєчасна подача палива в циліндри двигуна, спричинена незадовільною роботою автоматичної муфти випередження впорску, порушення регулювання подачі палива до окремих циліндрів, спрацюванням деталей паливного насоса високого тиску і його приводу;

відсутність додаткових пристроїв для зменшення димності і знезараження токсичних речовин;

використання неякісного моторного палива і масел;

Для зменшення диміння дизелів при рушанні з місця й у період розгону необхідно, по можливості, плавно натискати на педаль керування подачі палива,щоб повне переміщення педалі відбулося при частоті обертання дизеля не нижче 1000 хв^-1. При цьому у трактористів і комбайнерів різної кваліфікації відхилення у витраті палива можуть становити 20-40%, а викиди токсичних речовин – 40-85%.

Проблему зниження токсичності і димності дизелів мобільних сільськогосподарських машин вирішують також державні стандарти (ДСТ), якими встановленні граничні значення викидів токсичних речовин відпрацьованими газами в атмосферу. У нашій країні створена система таких державних і галузевих стандартів, згідно з якими установлені межі і методи визначення вмісту токсичних речовин. Першочерговим завданням є строге дотримання встановлених ДСТом граничних значень димності газів через діагностику і контрольні регулювання двигунів в експлуатації . Для цього необхідно підвищити відповідальність працівників господарств усіх форм власності за виконання вимог державних стандартів в експлуатаційних умовах.

Використана література

1​ Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. – Сільськогосподарські

машини − Київ «Урожай» 1988.

2. Самокиш М.І., Ермантраут Е.Р. – Організація і технологія

механізованих робіт – Київ «УРОЖАЙ» 1991.

3. Луцюк В. І., Організація і технологія механізованих робіт

сільськогосподарського виробництва – Київ «ЛДЛ» 2008.

4​ Голочук А.Ф. – Експлуатація та ремонт сільськогосподар-

ської техніки – Київ «Грамота» 2005.

Винокурова Л.Е. – Основи охорони праці – Київ «Факт» 2005.

Лук’янова Л.Б. – Основи екології Київ «Вища школа» 2000.

Зміст

І. Вступ ______________________________________________2

ІІ. Основна частина:

2.1. Заготівля сіна _________________________________ 5

2.2. Прес-підбирач ПРП-1,6А_______________________ 8

ІІІ. Технічне обслуговування та зберігання машин для

заготівлі кормів.___________________________________10

ІV. Охорона праці____________________________________ 11

V. Техніка безпеки при роботі ________________________14

Надання першої медичної допомоги_________________ 16

VІ. Екологічна частина________________________________ 18

6.1.Забрудненя довкілля шкідливими викидами машин ______21

Використана література _____________________________ 24