Випуск і чисельність фахівців вищих навчальних закладів, які одержали направлення на роботу (1996—2001 роки)*

	1996	2000	2001
Випущено фахівців з вищою освітою — всього (тис. осіб)	334,4	419,0	455,4
в т. ч.:
навчання за рахунок державного замовлення (тис. осіб)	291,9	258,7	249,2
Одержали направлення на роботу (тис. осіб)	147,5	163,2	161,5
у % до загального випуску фахівців	44,1	39,0	35,5

* Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2000/01 навчального року. Статистичний бюлетень. — К., 2001; Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2001/02 навчального року. Статистичний бюлетень. — К., 2002.

Існуюча законодавча база поклала початок соціального захисту випускників навчальних закладів через державні гарантії, проте складність полягає у тому, що існуюче законодавство створює лише правове середовище, деякі передумови, але не забезпечує їх фактичне виконання. Внаслідок відсутності механізму реалізації цих державних гарантій вимоги законодавства не виконуються через незацікавленість роботодавців забезпечувати роботою випускників на рівноправній основі з іншими категоріями населення.

В умовах ринкових відносин, коли економічна необхідність вимагає більш ефективне використання робочої сили з метою отримання більшого прибутку, роботодавці не зацікавлені брати молодь і жодні адміністративні заходи у таких умовах діють неефективно. Тому проблема соціального захисту молоді на ринку праці повинна вирішуватися через державні правові заходи в поєднанні з економічними та організаційними механізмами реалізації цих державних гарантій. Зазначене у першу чергу стосується заходів щодо підвищення заінтересованості і стимулювання роботодавців в наданні першого робочого місця випускникам навчальних закладів шляхом проведення гнучкої податкової, фінансової та кредитної політики.

Важливу роль у сприянні працевлаштування випускників навчальних закладів повинні відігравати молодіжні організації. Для цього держава допомагає створювати молодіжні центри праці, соціальні служби для молоді, а також молодіжні громадські організації (агентства, біржі, бюро тощо) для забезпечення працевлаштування молоді.

Проблема працевлаштування випускників навчальних закладів тісно пов’язана з підготовкою кадрів. Завдання не тільки в тому, щоб надати перше робоче місце молоді, але й щоб робоче місце відповідало профілю отриманої професії чи спеціальності, попиту ринку праці. Для цього необхідно збалансувати підготовку робітників і фахівців з потребою в них усіх сфер економічної діяльності шляхом внесення істотних змін у діючу систему навчання.

Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів регулюється Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України [5].

Відповідно до цього Порядку, випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладання ними трудового договору із замовником. Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.

За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади укладають контракти з виконавцем державного замовлення відповідно до кількості замовлених місць, подають міністерствам і відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення, перелік місць працевлаштування та умов, котрі вони зобов’язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії).

Згідно з угодою випускник зобов’язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років. Вищий навчальний заклад забезпечує відповідну якість і рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також встановлювати доплати до державної стипендії, визначеної для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу. Граничні розміри зазначених виплат не обмежуються.

Розірвання випускником угоди допускається з таких поважних причин:

• встановлення інвалідності 1 або 2 групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

• встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків випускника;

• якщо випускник — вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

• проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом;

• вступу до вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації.

Розірвання угоди за ініціативою замовника допускається у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком або висновком медико-соціальної експертної комісії; банкрутства замовника. Якщо випускник без поважних причин не захистив дипломний проект, замовник може надати йому роботу з урахуванням одержаної спеціальності та кваліфікації.

Випускник, призваний на строкову військову службу до Збройних Сил, після її закінчення зобов’язаний прибути на роботу за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням. Якщо умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного й того ж населеного пункту, місце їх роботи визначається за домовленістю між ними й замовниками, а у разі коли вони не дійшли згоди, один з подружжя має право розірвати договір в односторонньому порядку.

У випадку неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов’язані з переїздом випускника і членів його сім’ї як до місця призначення, так із поверненням до постійного місця проживання згідно з визначеними в угоді умовами, у разі відмови в прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості всі витрати, пов’язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійного навчання.

Інформація про прийом студентів, контингент та їх випуск у розрізі спеціальностей відображається у формі державної статистичної звітності № 2—3 нк «Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року». Ця форма статистичної звітності містить дані про розподіл студентів за курсами, мовами навчання і за віком. Форма статистичної звітності відображає інформацію про результати прийому, склад професорсько-викладацького складу, одержання студентами направлення на роботу тощо.

Дані про прийом, контингент та випуск учнів професійно-технічних навчальних закладів містяться у відповідних формах державної статистичної звітності. Так, форма № 1 (проф.тех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про підсумки роботи за навчальний рік» відображає рух контингенту учнів протягом навчального року, підсумки випуску, інформацію про навчально-матеріальну базу, склад інженерно-педагогічних кадрів тощо.

Форма № 2 (проф.тех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня» вміщує дані про прийом випускників за договорами з підприємствами, службою зайнятості, громадянами, дітей-сиріт та ін. Водночас форма № 3 (профтех) «Звіт професійно-технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік» містить інформацію про кількість учнів на початок року, прийом, вибуття, в тому числі випуск, кількість учнів на кінець року у розрізі професійної підготовки випускників шкіл, професійного навчання незайнятого населення і підвищення кваліфікації.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність ринку освітніх послуг?

2. Що таке маркетинг освітніх послуг?

3. Дайте характеристику і перечисліть особливості освітніх послуг.

4. Розкрийте зміст поняття концепції маркетингу освітніх послуг.

5. Охарактеризуйте елементи, суб’єкти та об’єкти маркетингу освітніх послуг.

6. Покажіть місце і роль кадрового агентства навчального закладу у підготовці та працевлаштуванні випускників навчального закладу.

7. Які головні завдання підрозділу маркетингу освітніх послуг навчального закладу?

8. Назвіть основні етапи маркетингової діяльності в навчальному закладі.

9. Як в процесі професійного навчання учнів, студентів та слухачів враховуються вимоги роботодавців щодо якості підготовки випускників навчальних закладів?

10. У чому полягає сутність діяльності структурного підрозділу працевлаштування випускників навчального закладу?

11. Що представляє собою державне замовлення на підготовку фахівців і робітників?

12. Перерахуйте фактори, які впливають на обсяги державного замовлення на підготовку кадрів.

13. Розкрийте порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців і робітників.

14. Як здійснюється контроль за виконанням державних замовлень на підготовку робітників і фахівців?

15. Охарактеризуйте сутність стимулюючого характеру державного впливу на підготовку персоналу, фінансової політики держави щодо надання населенню освітніх послуг.

16. Яка роль кредитної політики стосовно регулювання процесів підготовки та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів?

17. Покажіть значення різноманітних програм фінансової допомоги у здобутті вищої освіти соціально незахищеними категоріями населення.

18. В чому полягає сутність державної гарантії надання молоді першого робочого місця?

19. Яким чином держава гарантує випускникам професійно-технічних навчальних закладів (дітям сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків,) працевлаштування за набутою професією?

20. Викладіть порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

21. Назвіть форми державної статистичної звітності з підготовки фахівців та робітників у вищих і професійно-технічних навчальних закладах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 92.

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 77.

3. Закон України «Про вищу освіту» // Освіта України. — 2002. — № 17.

4. Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 15—16.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22 серпня 1996 р. № 992 // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 191—192.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності» від 27 травня 2000 р. № 844 // Урядовий кур’єр. — 2000. — № 102.

7. Афанасьев В., Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг. — 1999. — № 5.

8. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: навч. посіб. — К.: Знання—Прес, 2000.

9. Колєшня Л. Проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів і шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. — 2001. — № 3.

10. Косянчук І. Ринок і молодий фахівець. Як збалансувати інтереси // Урядовий кур’єр. — 2001. — № 112.

11. Новіков В. Кредитування вищої школи // Економіка України. — 2000. — № 4.

12. Оболенська Т. Є. Маркетингові стратегії вищих навчальних закладів України // Маркетинг: теорія і практика. Луганськ: вид-во Східноукр. держ. ун-ту. 2000. — № 4.

13. Оболенська Т. Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний і зарубіжний досвід: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001.

14. Праця, зарплата, соціальний захист: проблеми та шляхи вирішення / за ред. Т. М. Кір’ян. — К.: Соцінформ, 2002.

15. Решетникова И. Л., Смирнова В. М. Маркетинг образовательных услуг на примере Восточноукраинского государственного университета // Маркетинг: теорія і практика. Луганськ: вид-во Східноукр. держ. ун-ту. 1999. — № 3.

16. Kotler P., Eox K. F. A. Strategic Marketing for Educational Institutions. — New Jersey, 1985.