Донецький університет економіки та права
Кафедра адміністративного і кримінального права та процесу
Т.В. Тютюнник, канд. юрид. наук
Кримінологія
Курс лекцій
Донецьк ДонУЕП 2012
ЗМІСТ
ВСТУП |
6 |
|
ТЕМА 1 |
ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА І ЗАВДАННЯ КРИМІНОЛОГІЇ |
7 |
|
1.1 Поняття кримінології |
7 |
|
1.2 Предмет кримінології |
8 |
|
1.3 Система кримінології |
9 |
|
1.4 Місце кримінології в системі наук, її зв'язок з юридичними і іншими науками |
10 |
ТЕМА 2 |
ІСТОРІЯ КРИМІНОЛОГІЇ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН В УКРАЇНІ |
11 |
|
2.1 Джерела ідей кримінології і зародження кримінології як науки |
11 |
|
2.2 Антропологічний і соціологічний напрям досліджень в історії кримінології |
12 |
|
2.3 Становлення і розвиток кримінології в Україні |
13 |
|
2.4 Роль наукової традиції в розвитку кримінології на сучасному етапі історії |
15 |
ТЕМА 3 |
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ |
16 |
|
3.1 Поняття, межі і рівні досліджень кримінології, їх практична значущість |
16 |
|
3.2 Методологія і методика досліджень кримінології |
16 |
|
3.3 Методи досліджень кримінології |
18 |
ТЕМА 4 |
ЗЛОЧИННІСТЬ |
20 |
|
4.1 Історія вчення про злочинність |
20 |
|
4.2 Поняття злочинності, її кількісно-якісні-показники, латентна злочинність |
22 |
ТЕМА 5 |
ЗЛОЧИННІСТЬ ЗА КОРДОНОМ І СУЧАСНА ЗАРУБІЖНА КРИМІНОЛОГІЯ У БОРОТЬБІ З НЕЮ |
25 |
|
5.1 Класичний та антропологічний напрями кримінологічних теорій |
25 |
|
5.2 Соціологічний напрям кримінологічної теорії |
27 |
ТЕМА 6 |
ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ |
28 |
|
6.1 Поняття особи злочинця |
28 |
|
6.2 Структура особи злочинця |
30 |
|
6.3 Типологія особи злочинця |
32 |
|
6.4 Основні чинники, що сприяють формуванню особи злочинця |
32 |
ТЕМА 7 |
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ КОНКРЕТНОГО ЗЛОЧИНУ |
33 |
|
7.1 Поняття причин вчинення конкретного злочину |
33 |
|
7.2 Умови вчинення конкретного злочину |
36 |
|
7.3 Ситуація в механізмі вчинення конкретного злочину |
37 |
ТЕМА 8 |
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ЗЛОЧИННОСТІ |
38 |
|
8.1 Поняття причин і умов злочинності. Види детермінації |
38 |
|
8.2 Класифікація причин і умов злочинності |
40 |
|
8.3 Причинний комплекс злочинності |
41 |
ТЕМА 9 |
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ |
41 |
|
9.1 Поняття, цілі і принципи попередження злочинності |
41 |
|
9.2 Види попередження злочинів |
42 |
|
9.3 Об’єкт попередження злочинності |
45 |
|
9.4 Суб’єкти запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності |
46 |
|
9.5 Організація та управління процесом запобігання злочинності |
54 |
Т ЕМА 10 |
КРИМІНОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ БОРОТЬБИ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ |
58 |
|
10.1 Поняття, завдання, види і методи прогнозування в кримінології |
58 |
|
10.2 Поняття, завдання, види та етапи кримінологічного планування |
60 |
ТЕМА 11 |
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ І МОЛОДІ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
62 |
|
11.1 Кримінологічні особливості злочинності неповнолітніх |
62 |
|
11.2 Кримінологічна характеристика особливостей особи неповнолітніх злочинців |
63 |
|
11.3 Причини і умови злочинності неповнолітніх |
64 |
|
11.4 Попередження злочинності неповнолітніх |
66 |
ТЕМА 12 |
НАСИЛЬНИЦЬКА ЧИ АГРЕСИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ І ХУЛІГАНСТВО ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
68 |
|
12.1 Поняття і кримінологічна характеристика насильницьких злочинів і хуліганства |
68 |
|
12.2 Основні детермінанти насильницьких злочинів і хуліганства |
71 |
|
12.3 Основні напрями попередження насильницьких злочинів і хуліганства |
74 |
ТЕМА 13 |
КОРИСЛИВА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
77 |
|
13.1 Поняття корисливої злочинності |
77 |
|
13.2 Заходи попередження корисливої злочинності |
79 |
ТЕМА 14 |
ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
80 |
|
14.1 Поняття та кримінологічна характеристика організованої злочинності |
80 |
|
14.2 Причини та умови існування та розвитку організованої злочинності |
82 |
|
14.3 Загальні напрямки попередження організованої злочинності |
84 |
ТЕМА 15 |
ПРОФЕСІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
86 |
|
15.1 Поняття і характеристика професійної злочинності |
86 |
|
15.2 Особа професійного злочинця |
89 |
|
15.3 Причини і умови професійної злочинності та її попередження |
90 |
ТЕМА 16 |
РЕЦИДИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
94 |
|
16.1 Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності |
94 |
|
16.2 Причини та умови рецидивної злочинності |
96 |
|
16.3 Особа злочинця-рецидивіста |
98 |
|
16.4 Попередження рецидивної злочинності |
100 |
ТЕМА 17 |
НЕОБЕРЕЖНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
103 |
|
17.1 Поняття необережної злочинності |
103 |
|
17.2 Причини та умови необережної злочинності |
106 |
|
17.3 Запобігання злочинам, вчиненим з необережності |
108 |
ТЕМА 18 |
ЗЛОЧИННІСТЬ, ПОВ’ЯЗАНА З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ, ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
110 |
|
18.1 Суспільна небезпека незаконного обігу наркотиків |
110 |
|
18.2 Причини злочинності у сфері незаконного обігу наркотиків |
113 |
|
18.3 Попередження злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків |
115 |
ТЕМА 19 |
ЗЛОЧИННІСТЬ В АРМІЇ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
118 |
|
19.1 Поняття і кримінологічна характеристика злочинності військовослужбовців |
118 |
|
19.2 Кримінологічна характеристика особи злочинців-військовослужбовців |
1 20 |
|
19.3 Причини і умови злочинності військовослужбовців |
1 20 |
|
19.4 Попередження злочинності військовослужбовців |
122 |
ТЕМА 20 |
ПЕНІТЕНЦІАРНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
123 |
|
20.1 Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі |
123 |
|
20.2 Причина та умови пенітенціарної злочинності |
125 |
|
20.3 Кримінальна субкультура в системі причин та умов рецидиву злочинів з боку засуджених |
127 |
|
20.4 Попередження пенітенціарної злочинності |
128 |
ТЕМА 21 |
ЕКОЛОГІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ І ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
131 |
|
21.1 Кримінологічна характеристика екологічної злочинності |
131 |
|
21.2 Причини та умови екологічної злочинності |
133 |
|
21.3 Запобігання екологічній злочинності |
133 |
ТЕМА 22 |
ЖІНОЧА ЗЛОЧИННІСТЬ І ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ |
134 |
|
22.1 Поняття і кримінологічна характеристика жіночої злочинності |
134 |
|
22.2 Особливості причин і умов жіночої злочинності |
136 |
|
22.3 Попередження жіночої злочинності |
139 |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
142 |
|
ВСТУП
Кримінологія – це соціально-правова наука, яка вивчає сутність, закономірність та форми прояву злочинності, її причини та інші детермінанти, особу злочинця та інших категорій правопорушників, які можуть стати на злочинний шлях, а також систему попередження злочинності і на цій підставі розробляє загальну теорію попереджувального впливу на злочинність та заходи кримінологічної профілактики.
Метою вивчення дисципліни є надання теоретичних знань з кримінології ї вироблення навичок практичного застосування отриманих знань для попередження різних видів злочинів і успішної боротьби зі злочинністю в цілому.
Посібник призначений для широкого кола читачів: студентів, аспірантів, викладачів, а також може бути корисний практичним працівникам: слідчим, прокурорам, суддям, адвокатам і всім, хто виявляє інтерес до кримінології.
Тема 1 поняття, предмет, система і завдання кримінології
1.1 Поняття кримінології
Здавна у багатьох країнах світу боротьба зі злочинністю проводиться за двома тісно пов'язаними між собою напрямами. По-перше, це застосування передбаченого кримінальним законом покарання до осіб, які вже вчинили злочин; по-друге, запобігання державою й суспільством ще не вчиненим, але вірогідним суспільно небезпечним злочинним проявам окремими індивідами.
Згідно з цими напрямами у боротьбі зі злочинністю в теорії права склалися дві наукові галузі, що покликані розробляти проблеми її подолання. Перша заснована переважно на юридично-догматичному методі вивчення злочинів. Вона, являючи собою сукупність правових ідей, принципів і поглядів, розробляється теорією кримінального права. Друга – випливає з юридично-соціологічного вчення, в основі якого містяться конкретно-соціологічні методи вивчення злочинності у всіх її проявах. Ця самостійна система уявлень і концепцій охоплюється кримінологічною наукою.
Кожна із згаданих наукових галузей має й різні завдання. Кримінальне право повинно здійснювати теоретичну розробку вчення про кримінальний закон і різні його інститути (форми вини, співучасть, стадії злочинної діяльності, покарання, порядок його призначення, встановлення й аналіз окремих складів злочинів тощо).
Завданнями кримінології є:
а) філософське, соціологічне, психологічне осмислення злочинності, її природи, самої її суті;
б) комплексний аналіз процесів і явищ, з якими пов'язані існування і відтворення злочинності;
в) поглиблене вивчення особистості злочинця;
г) розробка відповідних рекомендацій, спрямованих на запобігання окремим видам і групам злочинів.
У кримінології значна увага приділяється конкретним життєвим фактам і спостереженням. Науковий опис масштабного емпіричного матеріалу неможливий за відсутності теорії – без теорії не існує науки.
Таким чином, кримінологія розташована на стику двох суспільних наук – права і соціології. У зв'язку з цим виникає питання про її природу. Припускаються висловлювання, що кримінологія – це наука юридична. Є уявлення про неї як науку соціологічну (соціологія злочинності). І нарешті, поширений погляд, згідно з яким кримінологія є соціоправовою, юридично-соціологічною наукою.
На нашу думку, є всі підстави вважати, що кримінологія за своєю природою – наука комплексна. У ній наведені і юридичний, і соціологічний, і психологічний, і інші пласти теоретичних положень, а також практичної інформації. Причому соціолого-емпіричний і психолого-прикладний матеріал описуються, аналізуються з позицій права.
Отже, кримінологія являє собою комплексну науку про закономірності злочинності та її окремі прояви, про особу злочинця, причини й умови, що породжують та обумовлюють злочинність і окремі злочинні посягання, а також: про форми і методи соціального і нормативного впливу на них з метою контролю за цими негативними явищами.
Загальну уяву про зміст вказаної науки можливо отримати шляхом розуміння її назви, яке складається з двох частин: латинського слова «crime» (злочин) та грецького слова «logos» (вчення). Буквально переклад цих слів означає «вчення про злочин». Однак, враховуючи, що термін «злочин» майже рівнозначний терміну «злочинність», тоді більш вірно буде казати про кримінологію, що вона є наукою про злочинність.