Розділ 2 метод і система прийомів економічного аналізу
2.1. Метод економічного аналізу і його характеристики
2.2. Моделювання економічних явищ та процесів в аналізі
2.2.1. Індикатори цільового моделювання факторних систем в
аналізі
2.2.2. Види факторних систем та їх характеристики
2.3. Логічні прийоми економічного аналізу
2.4. Методи комплексної економічної оцінки
2.5. Графічні методи економічного аналізу
2.6. Застосування економіко-математичних методів і моделей у
розв’язку аналітичних задач
2.7. Методи фінансових обчислень
2.8. Методи експертної оцінки
Ключові терміни і поняття
Метод економічного аналізу. Прийоми аналізу. Факторна система. Детерміновані і стохастичні залежності. Моделювання факторних систем. Адитивні, мультиплікативні, кратні, змішані моделі. Порівняння. Групування. Статистичні методи. Балансові методи. Елімінування. Ланцюгові підстановки. Сума місць. Сітьової графік. Аналітичний граф. Дерево цілей. Економетричні методи. Лінійне та динамічне програмування. Кореляційно-регресійний аналіз. Двомірне шкалування. Компонентний аналіз. Ключова матриця. Матриця багатокритеріальної оптимізації. Експертні оцінки.
2.1. Метод економічного аналізу і його характеристики
Ґрунтуючись на загальній теорії наукового пізнання та враховуючи особливість економічної теорії, економічний аналіз має свою специфіку методу дослідження. Під методом економічного аналізу розуміємо науковий спосіб вивчення становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв’язку та зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.
Характерні ознаки методу економічного аналізу такі:
1) Розкладання та деталізація складних економічних систем. Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи процес розглядають як складну систему і в процесі дослідження треба виділити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та взаємозв’язки цих елементів. Наприклад, процес виробництва розглядають у взаємозв’язку використання знарядь праці, предметів праці, живої праці, організації виробництва і праці, управління ними, умов виробництва тощо. Такий поелементний поділ дає змогу глибше пізнати природу будь-якого явища чи процесу, чинники їх зміни та розвитку і, як наслідок, провадити синтез знань про ці системи та формувати організаційно-економічні механізми управління ними.
2) Виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи і причинно-наслідкових зв’язків зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає з’ясування типу та характеру зв’язків, побудову алгоритму факторної залежності і визначення послідовності оцінок впливу факторів. Найпоширенішим і доцільним є вираження економічних взаємозв’язків у вигляді математичних формул чи математичних моделей. Використання в аналізі аналітичних моделей дає змогу абстрактно (інформаційно) виразити основні взаємозв’язки, які існують у реальній господарській системі. Звичайно, не вся сукупність зв’язків може бути формалізована, але чим більший результат формалізації, тим об’єктивніші оцінки та висновки. Будь-який взаємозв’язок можна подати як функціональний. Функція – математична категорія, яка виражає залежність одних величин від інших. Якщо позначити досліджуваний результат у, а фактори, від яких він залежить – х1, х2,…, хn, то невизначену поки що залежність можна описати як
.
Дати чітке визначення аналітичної моделі можна на підставі таких досліджень:
визначення конкретних факторів, які достатньо корелюються у функціональному зв’язку. Їх сукупність і ступінь агрегованості залежать від глибини аналітичного дослідження;
визначення алгоритму функціональної залежності та виділення кількісних і якісних факторів впливу.
3) Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв’язку і від коректності проведених обчислень. Вичерпність і точність аналітичних результатів перевіряють за критерієм балансової узгодженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів дорівнює результату їх сумарної дії).
4) Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важливим є досягнення об’єктивності оцінок.
Для вибору способів дослідження економічних явищ і процесів важливим є визначення характеру функціональної залежності. Всю сукупність функціональних зв’язків можна поділити на детерміновані та стохастичні. Детерміновані зв’язки – це пропорційні залежності між двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра. Стохастичні зв’язки – це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результатного параметра, тобто відповідний ступінь впливу виявляється у певному співвідношенні одного фактора з іншими.