Прийменниковий інфінітивний комплекс

(THE PREPOSITIONAL INFINITIVE COMPLEX)

Інфінітивний комплекс може мати прийменник for. Такий комплекс називається прийменниковим інфінітивним комплексом, який складається з іменника в загальному відмінку чи особового займенника в об'єктному відмінку та інфінітива. Перша частина комплексу (іменник чи займенник) позначає особу чи предмет, що є суб'єктом чи об'єктом дії, вираженої інфінітивом:

It's time for us to go. Нам пора йти.

For me to see you is not easy. Бачити тебе нелегко.

§ 10. Модальні дієслова

(MODAL VERBS)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

В англійській мові є група дієслів (can, may, must, should, ought тощо), які називаються модальними. Ці дієслова не мають усіх основних форм, властивих іншим дієсловам, і тому вони називаються недостатніми (Defective Verbs).

Модальні дієслова вживаються не самостійно, а лише в сполученні з інфінітивом іншого дієслова:

І can help you. Я можу допомогти вам.

Не must go there. Він мусить йти туди.

Без інфінітива іншого дієслова модальні дієслова вживаються лише тоді, коли інфінітив зрозумілий з контексту:

Can you do it? Yes, I can.	Ви можете зробити це? Так.
І wanted to open the window but I couldn't.	Я хотіла відчинити вікно, але не змогла.

Модальні дієслова не виражають дії чи стану, а лише можливість, необхідність, бажання, ймовірність, сумнів, дозвіл, заборону, здатність виконання дії, позначеної інфінітивом.

У модальному значенні вживаються також дієслова to be і to have.

Модальні дієслова мають ряд особливостей:

а) вони не мають форм інфінітива, дієприкметника і герундія, а тому не мають складних часових форм — майбутнього, тривалого і перфектного часів;

б) після модальних дієслів інфінітив вживається без частки to. Виняток становлять дієслова to be і to have у модальному значенні та дієслово ought, після яких інфіні­тив вживається з часткою to, а також дієслова need, dare, після яких інфінітив може вживатися з часткою to і без неї:

We are to meet at half past six.	Ми маємо зустрітися о пів на сьому.
As the manager was out they had to wait.	Оскільки управляючого не було на місці, вони мали почекати.
You ought to help your friends.	Вам слід допомогти своїм друзям.
І needn't tell you how important that is.	Мені не треба говорити вам як це важливо.
Не daren't do it.	У нього не вистачить духу зробити це.

в) у третій особі однини теперішнього часу модальні дієслова не мають закінчення -(e)s:

Не may come tomorrow. Можливо, він прийде завтра.

Питальна та заперечна форми теперішнього та минулого часів модальних дієслів утворюються без допоміжного дієслова to do.

У питальній формі модальні дієслова ставляться перед підметом:

May I come in? Можна ввійти?

У заперечній формі після модальних дієслів вживається заперечна частка not:

You should not do it. Вам не слід цього робити.

Модальне дієслово can у Present Indefinite пишеться разом з часткою not:

Не cannot dance. Він не вміє танцювати.

У розмовній мові в заперечних реченнях вживаються переважно скорочені форми модальних дієслів:

cannot — can't		must not — mustn't
c ould not — couldn't		should not — shouldn't
Але:	may not	ought not — oughtn't
	might not

МОДАЛЬНЕ ДІЄСЛОВО CAN

Дієслово can має дві форми: теперішнього часу can і минулого часу could:

І can swim.	Я вмію плавати.
Не could read when he was five.	Він умів читати, коли йому було п'ять років.

Дієслово can виражає фізичну чи розумову здатність, уміння чи можливість виконати дію в теперішньому або минулому часі:

Не can lift this weight.	Він може підняти цю вагу.
Can you see anything?	Ви що-небудь бачите?
І couldn't solve the problem.	Я не зміг розв'язати задачу.

Після форми could у цих значеннях може вживатися перфектний інфінітив, який вказує на те, що дія, яка мала відбутися, не відбулася:

Не could have guessed it.

Він міг здогадатися про це (але не здогадався).

Дієслово can не має майбутнього часу. В майбутньому часі замість can вживається сполучення to be able — бути спроможним. Інфінітив після нього вживається з часткою to. Вираз to be able іноді вживається також у теперішньому і минулому часах:

Не is able to help you.	Він може допомогти вам.
She was not able to answer.	Вона не могла відповідати.

Дієслово may

Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.

Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом послідовності часів:

Не asked the doctor if he might use his telephone.

Він запитав лікаря, чи можна йому скористуватися його телефоном.

Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву, невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усіма формами інфінітива.

Indefinite Infinitive з дієсловом may звичайно виражає дію, що відноситься до майбутнього часу:

She may come back. Може, вона повернеться.

Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення:

Не may be waiting for you. Можливо, він чекає на вас.

Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що відноситься до теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:

She may know about it. Можливо, вона знає про це.

They may be at school now. Можливо, вони зараз у школі.

Perfect Infinitive вказує на те, що припущення відноситься до минулого часу:

І may have put it on the table. Може, я поклав його на стіл.

Дієслово may, як і саn, вживається для вираження можливості, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:

You may go there by train. Ви можете поїхати туди поїздом.

Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.

You might find him in between eleven and twelve.

Ви могли б застати його між одинадцятою і дванадцятою годиною.

Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б відбутися, не відбулася:

І might have stayed at home. Я міг би залишитися удома.

Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:

You may go with who(m) you will.	Можеш іти з ким хочеш.
May I use your phone?	Можна скористуватися вашим телефоном?

Форма might вживається в питальних реченнях для вираження ввічливого прохання:

Might I have a word with you? Дозвольте звернутися до вас.

Заперечна форма may not означає заборону, але вона рідко вживається. У таких випадках звичайно вживається заперечна форма дієслова must (іноді саn):

May we use dictionaries?	Можна користуватися словниками?
No, you must not.	Hi, не можна.

Дозвіл або заборону можна виразити також за допомогою виразів to be allowed і to be permitted, які вживаються замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:

We were allowed to use dictionaries.	Нам дозволили користуватися словниками.
We’ll be allowed to use dictionaries.	Нам дозволять користуватися словниками.

Для вираження докору, несхвалення, осуду звичайно вживається лише форма might:

You might be more attentive. Ти міг би бути уважнішим(зараз).

Perfect Infinitive після форми might виражає докір відносно того, що дія не відбулася в минулому.

You might have written me a little something, anyhow.

У всякому разі ти могла б написати мені хоч кілька слів (але не написала).