Організація фінансової роботи на підприємствах

Перехід до ринкової економіки обумовлює посилення ролі фінансів підприємств у системі господарювання. Фінансовий стан, платоспроможність підприємств визначається раціональною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності підприємства має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а з допомогою цілеспрямованої їх організації.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їхнім оборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

Головними принципами, на основі яких базується організація фінансів є:

● демократичний централізм ;

● принцип плановості ;

● комерційний розрахунок ;

● самофінансування .

Фінансова робота являє собою систему економічних заходів щодо визначення та розподілу фінансових результатів, а також фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для забезпечення виконання планів економічного та соціального розвитку підприємств, здійснення контролю за їх цільовим та ефективним використанням.

Основними завданнями фінансової роботи є:

● мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів в обсягах, встановлених планами;

● пошук шляхів збільшення прибутку і збільшення рентабельності виробництва;

● своєчасне виконання зобов’язань перед різними ланками фінансово-кредитної системи (перед бюджетом, централізованими позабюджетними фондами, банками);

● своєчасне виконання зобов’язань перед постачальниками по оплаті ТМЦ, перед робітниками по оплаті праці;

● контроль за збереженням і використанням обігових активів, прискоренням їх обертання;

● контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота складається з таких чинників:

■ фінансове планування та прогнозування;

■ оперативна фінансова робота;

■ аналіз і контроль за фінансовою діяльністю підприємства.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення фінансів підприємств.

2. Охарактеризуйте основні сфери фінансових взаємовідносин, що виникають на рівні підприємства.

3. Розкрийте сутність функцій фінансів підприємств.

4. Дайте визначення поняття „фінансові ресурси”.

5. Дайте характеристику джерел формування фінансових ресурсів підприємства.

6. Визначте основи організації фінансів підприємств. Дати характеристику категоріям: саморегулювання, самоокупність і самофінансування.

7. Охарактеризуйте організацію фінансів підприємств.

8. Дайте визначення фінансової діяльності підприємств.

9. Назвіть основні складові фінансової роботи підприємства.

Організація грошових розрахунків підприємств Суть і форми здійснення грошових розрахунків

Виконання більшості господарських операцій суб’єктів підприємництва пов’язане з грошовими розрахунками. Дані про обсяги грошових розрахунків підприємства за звітний період містить Звіт про рух грошових коштів. Його зміст, форму та загальні вимоги до розкриття статей визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку „Звіт про рух грошових коштів”, яке затверджено наказом № 87 Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року. Підставою для здійснення грошових розрахунків є подання спеціальних облікових документів: рахунків, рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Сукупність усіх грошових розрахунків і платежів підприємства називають його грошовим обігом (оборотом). Розділяють готівковий та безготівковий грошовий обороти.

Для здійснення готівкових операцій підприємства повинні мати в наявності готівку ( в національній або іноземній валюті), яку зберігають у касі. Банки щороку, протягом першого кварталу поточного року, встановлюють максимальну суму грошових коштів (ліміт готівки), яка може постійно зберігатися в касі підприємства. Усю готівку понад встановлений ліміт підприємства зобов’язані здавати в банк.

Найчастіше готівка надходить у касу підприємства з банківських рахунків або як готівковий виторг за продану продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Надходження і видавання грошей з каси оформляють спеціальними касовими документами. Це касові і товарні чеки, прибуткові та видаткові касові ордери, розрахункові квитанції, проїзні документи, касова книга тощо. Порядок ведення касових операцій регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року.

Суть безготівковий розрахунків полягає в тому, що платежі здійснюються шляхом списання коштів із банківського рахунку платника на банківський рахунок одержувача, тобто проведенням відповідних записів на банківських рахунках учасників розрахунків. Підставою для здійснення безготівкових розрахунків є подання до банку спеціальних розрахункових документів (платіжного доручення, платіжної вимоги – доручення, реєстру документів за акредитивом, реєстру чеків тощо) на паперових носіях або в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс „Клієнт – Банк”. Застосування системи „Клієнт – Банк” забезпечує автоматичне ведення поточного рахунку клієнта в банку і дозволяє економити час на здійснення розрахункових операцій. Можливе також проведення безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог контрагентів (клірингові розрахунки), у тому числі за бартерними угодами, якщо вони здійснюються без участі грошових коштів лише частково.

Для здійснення безготівкових розрахунків підприємства відкривають поточні (розрахункові) рахунки в установах банків. Порядок відкриття банківських рахунків регулюється Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валютах, яку затверджено постановою Правління національного банку України від 18 грудня 1998 року. Підприємство може відкрити один і більше поточних рахунків у національній та інших валютах.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, які відрізняються одна від одної особливостями фінансових відносин, способами платежу та організацією документообігу.