
- •Опорний конспект лекцій і тести з дисципліни
- •Полтава – 2006
- •І. Типова програма навчальної дисципліни Тема. Основи фінансів підприємств
- •Тема. Організація грошових розрахунків підприємств
- •Тема. Грошові надходження підприємств
- •Тема. Формування і розподіл прибутку
- •Тема. Оподаткування підприємств
- •Тема. Обігові кошти та їх організація на підприємстві
- •Тема. Кредитування підприємств
- •Тема. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •Тема. Оцінка фінансового стану підприємства
- •Тема. Фінансове планування на підприємствах
- •Тема. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •Іі. Література
- •Тема. Основи організації фінансів підприємств Суть та функції фінансів підприємств
- •Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємств
- •Організація фінансової роботи на підприємствах
- •Питання для самоперевірки
- •Організація грошових розрахунків підприємств Суть і форми здійснення грошових розрахунків
- •Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •Вплив розрахунково-платіжної дисципліни на ефективність господарської діяльності підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Грошові надходження підприємств Характеристика і склад грошових надходжень підприємств
- •Доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг
- •Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності
- •Питання для самоперевірки
- •Формування і розподіл прибутку Види прибутку підприємства, порядок його формування
- •Розподіл прибутку підприємства
- •Суть і планування валового прибутку підприємства
- •Суть і методи обчислення показників рентабельності
- •Питання для самоперевірки
- •Оподаткування підприємств Сутність податкової системи України
- •Пряме оподаткування підприємств
- •Оподаткування прибутку підприємств.
- •Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
- •Плата (податок) на землю.
- •Плата за воду
- •Сплата єдиного податку.
- •Фіксований сільськогосподарський податок
- •Непряме оподаткування підприємств. Податок на додану вартість
- •Акцизний збір
- •Місцеві податки і збори
- •Комунальний податок
- •Податок з реклами
- •Місцеві збори
- •Джерела і порядок погашення податкових зобов’язань платником податків
- •Питання для самоперевірки
- •Оборотні кошти та їх організація на підприємстві Суть, склад і структура обігових коштів підприємства
- •Джерела формування обігових коштів підприємства.
- •Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах
- •Питання для самоперевірки
- •Тема кредитування підприємств Сутність кредитування підприємств
- •Банківське кредитування підприємств
- •Види небанківського кредитування підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Тема. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів Сутність основних засобів
- •Знос та амортизація основних засобів.
- •Капітальні вкладення , їх види та форми здійснення.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема. Оцінка фінансового стану підприємства Необхідність і сутність фінансовго аналізу
- •Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема: фінансове планування на підприємствах Роль та значення фінансового планування на підприємстві
- •Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •Зміст і порядок складання поточного (річного) та оперативного фінансового планів підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема: фінансова санація та банкрутство підприємств Функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •Економічна сутність санації підприємств
- •Прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Іv. Тести
Порядок оголошення підприємства банкрутом
Справа про банкрутство підприємства порушується за письмовою заявою будь-кого з кредиторів боржника, органів державної податкової або контрольно-ревізійної служб, працівників підприємства за наявності відповідних підстав (формальних ознак фінансової неспроможності). Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду зі спільною заявою. Боржник може звернутися до господарського суду з власної ініціативи в разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності.
Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем перебування боржника. Справа порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і в тому разі, коли їх не було задоволено боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Порушення справи про банкрутство, як було вже сказано, здійснюється за наявності формальних ознак фінансової неспроможності боржника. Вітчизняне законодавство виділяє дві такі ознаки:
Неплатоспроможність.
Загроза неплатоспроможності.
Законодавства про банкрутство переважної більшості країн світу виокремлюють ще одну, третю ознаку фінансової неспроможності: перевищення заборгованості підприємства над вартість його активів (майна). Неплатоспроможність такого підприємства настає з настанням строків виконання зобов'язань.
Боржник у разі неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності та за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, може звернутися до господарського суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких здебільшого випадках:
якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами;
якщо в разі ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства боржник не матиме можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;
за наявності ефективної концепції санації та браком необхідного часу для її реалізації (в даному разі необхідного відстрочення платежів можна домогтися в результаті укладення мирової угоди в ході провадження справи про банкрутство).
Суддя, прийнявши заяву щодо порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам ухвалу щодо початку провадження справи про банкрутство.
Розпорядник майна призначається на строк не більше шести місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом з клопотання комітету кредиторів, самого розпорядника майна або власника підприємства-боржника. Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора.
До дати проведення підготовчого засідання боржник зобов'язаний подати до господарського суду та заявнику відгук на позов.
На підготовчому засіданні, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви щодо порушення справи про банкрутство, суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника та заяви кредитора про наявність і безперечність боргу та про неплатоспроможність боржника. У разі звернення до суду самого боржника на підготовчому засіданні встановлюються ознаки його фактичної або прогнозованої неплатоспроможності.
Для виявляння всіх кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, суддя на підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати за свій рахунок в офіційний друкований орган Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети «Голос України» чи «Урядовий кур'єр») оголошення щодо порушення справи про банкрутство.
Кредитори в місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі такого оголошення подають до господарського суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії цих заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Заяви з майновими вимогами до боржника можуть подавати всі кредитори незалежно від настання термінів виконання зобов'язань. Заяви кредиторів про грошові вимоги, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються господарським судом у процесі провадження справи про банкрутство.
Боржник має право пропорційно одночасно задовольнити вимоги всіх кредиторів відповідно до реєстру. Однак це дозволяється лише за згодою кредиторів та за погодженням з розпорядником майна.
Громадяни і юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника, у той самий строк, що й кредитори, мають подати розпорядникові майна заяву про участь у санації
Попереднє засідання господарського суду відбувається не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. На попередньому засіданні господарський суд проводить таку роботу:
розглядає реєстр вимог кредиторів,
вивчає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не було включено розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
виносить ухвалу із зазначенням розміру визнаних судом вимог кредиторів, включених розпорядником майна до реєстру, та призначенням дати проведення зборів кредиторів.
Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредиторові за прийняття рішень на зборах (комітеті) кредиторів.
Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Збори кредиторів на вимогу комітету або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Вони проводяться за місцезнаходженням боржника.
Збори вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів. Кредитори мають на зборах кількість голосів, пропорційну сумі їхніх вимог, включених до реєстру, кратній тисячі гривень. Рішення вважається схваленим за більшістю голосів кредиторів, присутніх на зборах.
За браком пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами, а також у разі недосягнення домовленості про укладення мирової угоди господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. У певних випадках господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців. Постановою про визнання боржника банкрутом господарський суд призначає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію).
Після визнання боржника банкрутом з рішення господарського суду, або власників, або в інших, передбачених законодавством випадках, відкривається ліквідаційна процедура. Ліквідаційна процедура — це застосування до підприємства, відносно якого схвалено рішення про визнання його банкрутом чи ліквідацію майна, заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів через продаж майна та ліквідацію юридичної особи боржника.
Ліквідаційні процедури проводить ліквідаційна комісія. Слід зазначити, що характер ліквідаційних заходів, які застосовуються в ході провадження справи про банкрутство, багато в чому ідентичний з тими, які здійснюються в разі ліквідації підприємств з інших причин, наприклад з рішення його власників.