Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення фінансового планування на підприємстві.

2. Розкрийте значення фінансового планування.

3. Охарактеризуйте методи фінансового планування на підприємстві.

4. Розкрийте зміст фінансової стратегії на підприємстві.

5. Поясніть значення оперативного та поточного фінансового планування на підприємстві.

6. Назвіть види бюджетів, що включаються до оперативного фінансового плану.

7. Розкрийте зміст бюджетування на підприємстві.

8. Охарактеризуйте контролінг на підприємстві.

9. Дайте визначення операційного та фінансового бюджету підприємства.

10. Назвіть і охарактеризуйте складові фінансового бюджету підприємства.

11. Назвіть і охарактеризуйте складові операційного бюджету підприємства.

12. Назвіть і охарактеризуйте розділи фінансового стану.

Тема: фінансова санація та банкрутство підприємств Функції та завдання інституту банкрутства підприємств

Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування .

Інститут банкрутства має виконувати три основні функції :

1 Служити механізмом запобігання непродуктивному використанню активів підприємств

2 Бути інструментом реабілітації підприємств, які опинилися на межі банкрутства, однак мають значні резерви для успішної фінансово –господарської діяльності в майбутньому.

3 Сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів.

Головне завдання провадження справи про банкрутство підприємства полягає в якомога повнішому задоволенні вимог кредиторів.

А) через продаж майна боржника та розподіл виручених коштів між кредиторами, що здійснюються в процесі ліквідаційної процедури ;

Б) на основі реалізації плану санації (реорганізації) боржника;

В)через укладення мирової угоди.

Отже, до боржника господарський суд може застосовувати такі типи процедур: ліквідаційні; реорганізаційні та санації; мирову угоду.

До ліквідаційних процедур примусову ліквідацію підприємства-боржника з ухвали господарського суду та добровільну ліквідацію підприємства підприємство контролем кредиторів.

До реорганізаційних процедур належить фінансове оздоровлення підприємства на основі проведення боргу на санаторна в обмін на повну або часткову зміну власника. Вдало реалізувавши план санації, можна погасити претензії кредиторів за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника.

Мирова угода укладається між боржником і кредиторами на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство, якщо сторони дійшли компромісу щодо умов відстрочення сплати заборгованості.

У червні 1999р.Верховна Рада України схвалила Закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який набрав чинності з 1.01.2000р. Згаданий закон дає таке визначення банкрутства: банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Суб’єктом банкрутства вважається боржника, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання підтверджено господарським судом.