Комунальний податок

Комунальний податок – це обов’язковий місцевий податок, який нараховується з неоподатковуваного фонду оплати праці робітників за встановленими ставками.

Платниками комунального податку є всі юридичні особи, за винятком бюджетних установ і організацій, планово-дотаційних установ і організацій та с/г підприємств.

Об’єктом оподаткування є неоподаткований фонд оплати праці робітників, що розраховується множенням офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян на середньоспискову чисельність працівників за звітний місяць.

Податок з реклами

У ринкових умовах господарювання важливо виготовляти не тільки конкурентоспроможний товар, але й своєчасно забезпечити його відповідною рекламою.

Рекламою вважаються усі види об’яв і повідомлень, які передають інформацію з комерційною ціллю (з метою отримання доходу) за допомогою засобів масової інформації: преси, радіо, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, розташованих на будинках, вулицях, майданах, транспорті тощо.

Послуги по розміщенню реклами є платними, з них стягується так званий податок з реклами.

Податок з реклами являє собою податок на послуги по встановленню і розміщенню реклами в засобах масової інформації.

Платниками податку з реклами є суб’єкти підприємницької діяльності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів та фізичні особи – замовники реклами (рекламодавці) або виробники та розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.

Об’єктами оподаткування є:

• вартість виготовлення та розміщення реклами на телебаченні, радіо та в друкованих засобах масової інформації;

• час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів;

• плата і кількість носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях.

Сума податку з реклами визначається множенням встановленої ставки на вартість рекламних послуг чи на неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Місцеві збори

Ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках і павільйонах усіх форм власності, на критих і відкритих столах, майданчиках, з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремленні підрозділи й фізичні особи, які реалізують с/г та промислову продукцію та інші товари на ринках.

Об’єктом оподаткування є торгові місця. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі.

Збір за паркування автотранспорту - це збір, який стягується з власників автотранспорту – юридичних і фізичних осіб – за паркування автомобілів у спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях.

Платниками збору виступають водії, які припарковують свої автотранспортні засоби в спеціально обладнаних чи відведених для цього місцях.

Збір стягується за ставками, встановленими місцевими органами влади, з розрахунку за 1 годину стоянки (парковки) автомобіля в місцях припаркування.

Збір за право використання місцевої символіки – це збір з юридичних і фізичних осіб за використання місцевої символіки під час виробництва та реалізації продукції, надання робіт, послуг.

Стягується збір з юридичних і фізичних осіб, які використовують місцеву символіку в комерційних цілях.

Об’єктом обкладання збором виступає вартість виробленої продукції, наданих робіт, послуг.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі й сфери послуг – це плата суб’єктів торгівлі за видачу їм дозволу на торгівлю в спеціально призначених для цього місцях.

Платниками цього збору виступають юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи, які отримали дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі с/г продукцією і промисловими товарами.