Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів – це прямий майновий податок, який нараховується і сплачується безпосередньо його платником відповідно до чинного законодавства.

Податок з власників транспортних засобів запроваджено як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Головним документом, за яким сплачують транспортний податок є Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991р. №1963-ХІІ.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи і організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування.

Плата (податок) на землю.

Відповідно до Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Плата за землю є прямим цільовим податком на володіння й використання землі, стягується вона у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається згідно із грошовою оцінкою земель різного призначення.

Ставки земельного податку, порядок нарахування і сплати цього податку встановлюються у законодавчому порядку.

Земельний податок нараховують і сплачують власники землі та землекористувачі, крім орендаторів. За земельні ділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або використанні, зокрема і на умовах оренди.

Платником податку на землю є юридичні і фізичні особи, що володіють земельними ділянками.

Плата за воду

Плата за воду є одним із платежів за спеціальне використання природних водних ресурсів.

Водні ресурси – це об’єми поверхневих, підземних та морських вод, які знаходяться на відповідній території.

Плату за воду здійснюють усі суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які мають самостійний баланс і поточний рахунок в банку. При цьому плата стягується за воду , яка використовується для задоволення власних потреб, незалежно від того, звідки вона потрапляє: з водогосподарської сітки. Підземних джерел або від підприємств комунального господарства й інших підприємств. Проте якщо підприємство-водокористувач отримує воду від підприємств комунального господарства або інших підприємств, то воно, крім плати за отриману воду, сплачує постачальникам вартість послуг, пов’язаних з поставкою води.

Розмір плати за збір води з водних об’єктів встановлюється на підставі нормативів плати за 1 куб.м. забраної води, фактичних об’ємів її забору та встановлених мінімумів на забір води.

Кошти, які надходять у вигляді плати за воду. Використовуються переважно за цільовим призначенням – на проведення природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів.