Клініко-діагностичне значення

Знижений вміст сечовини в сечі спостерігається при цирозі печінки, паренхіматозній жовтяниці, нефриті, ацидозі, уремії, підвищений - при надмірному вживанні білкової їжі, злоякісній анемії, гарячці, інтенсивному розпаді білків в організмі, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором.

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

Заняття № 3

Тема: Специфічні шляхи обміну окремих амінокислот.

Актуальність: Перетворення вуглецевого скелету амінокислот відіграють важливу роль у взаємозв’язку різних метаболічних шляхів. Порушення їх зумовлені здебільшого генетичними дефектами, що зумовлює розвиток патологічних станів вже в ранньому віці. Знання біохімічних механізмів, які лежать в основі розвитку таких захворювань, необхідні для своєчасної профілактики, діагностики та лікування.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні шляхи обміну окремих груп амінокислот за умов норми, причини порушень та критерії діагностики.

Вміти: визначати залишковий азот крові та інтерпретувати одержані результати.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. Скласти схеми обміну амінокислот: гліцину, цистеїну, метіоніну, фенілаланіну, тирозину, триптофану.

2. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи «Кількісне визначення залишкового азоту крові»

Контрольні питання

1. Декарбоксилювання амінокислот. Біогенні аміни, їх функція, механізм інактивації.

2. Обмін гліцину і серину.

3. Обмін сірковмісних амінокислот. Реакції трансметилювання.

4. Обмін фенілаланіну і тирозину.

5. Спадкові порушення обміну амінокислот: фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба Хартнупа, цистиноз.

Самостійна аудиторна робота

• Дайте відповідь за схемою:

• Амінокислота → Біогенний амін → Біологічна роль

• Заповніть таблицю

  Амінокислота

  Продукти обміну

  Спадкові хвороби

  Причини

  Прояви

• Виконайте лабораторну роботу «Кількісне визначення залишкового азоту крові» і захистіть протокол.

Принцип методу. Залишковий азот крові визначають в безбілковому фільтраті після осадження білків крові і з наступною мінералізацією безбілкового фільтрату концентрованою сірчаною кислотою. Азот всіх досліджуваних фракцій у вигляді аміаку зв’язується з сірчаною кислотою і утворює сульфат амонію, який з реактивом Несслера дає сполуку жовто-оранжевого кольору. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації аміаку, а значить і азоту в крові.

Хід роботи.

1. Отримання безбілкового фільтрату

В сухі пробірки наливають 1,8 мл дистильованої води. Потім додають 0,2 мл крові, 0,3 мл 10% р-ну вольфрамату натрію (або ТХО) і 0,2мл 2/3 н р-ну сірчаної кислоти. Суміш в пробірці ретельно перемішують, залишають на 15 хвилин і фільтрують в суху пробірку.

2. Спалювання

1 мл безбілкового фільтрату відмірюють в термостійку пробірку, додають 3 краплі концентрованої сірчаної кислоти і 3 краплі пергідролю. Вміст пробірки обережно випаровують, а потім нагрівають до отримання безколірного мінералізату.

3. Фотометрування

Мінералізат охолоджують і додають до нього 10 мл води, 6 крапель 50% розчину їдкого натрію для нейтралізації кислоти по лакмусу і 0,5 мл реактиву Несслера. Одночасно готують контроль. Для цього до 10 мл води доливають 6 крапель 50% розчину їдкого натрію і 0,5 мл реактиву Несслера. Фотометрують проти контролю на ФЕКу при синьому світлофільтрі в кюветі на 5 мм. По готовому калібрувальному графіку знаходять відповідну кількість азоту.

Розрахунок проводять за формулою:

А х У х 100

Залишковий азот крові = ------------------- мг/100 мл, де

0,2

А – кількість азоту, знайдена по калібрувальному графіку в досліджуваній пробі, мг/мл,

У – загальний об’єм крові, отриманий після осадження білків крові (дорівнює 2,5 мл);

0,2 – кількість крові, взятої для аналізу, мл.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/л) дорівнює 0,714.