Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методички до модуля 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
384 Кб
Скачать

Контрольні питання:

  1. Шляхи перетворень амінокислот після всмоктування.

  2. Дезамінування амінокислот.

  3. Трансамінування амінокислот, характеристика ферментів і коферментів. Визначення активності АЛТ і АСТ (принцип методу, хід роботи і клініко-діагностичне значення).

  4. Декарбоксилювання амінокислот, біогенні аміни, та їх інактивація.

  5. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

  6. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в різних органах і тканинах.

  7. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв’язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу. Порушення синтезу сечовини, вроджені і набуті гіперамоніємії.

  8. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію.

  9. Фармпрепарати – амінокислоти, біогенні аміни, антигістамінні і антисеротонінові, інгібітори амінооксидаз.

Самостійна аудиторна робота

Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Заповніть таблицю:”Характеристика процесів дезамінування та трансамінування”.

Процес

Субстрат (хімічна формула)

Продукти реакції

Фермент/Кофермент

Біологічне значення

Дезамінування

Глутамат

Гістидин

Серин

Треонін

Трансамінування

Аланін

Аспартат

Непряме дезамінування

Трансреамінування

Трансдезамінування

2. Травма мозку викликала підвищене утворення аміаку. Яка амінокислота бере участь у видаленні аміаку з цієї тканини?

  1. Тирозин

  2. Аспарагінова

  3. Глутамінова

  4. Триптофан

  5. Лізин

3. Яка речовина є транспортною формою для аміаку від м'язів до печінки?

  1. Оксалоацетат

  2. Фумарат

  3. Аланін

  4. Аспартат

  5. Аспарагін

4. Заповніть таблицю:”Характеристика орнітинового циклу утворення сечовини”.

Реакція №

Вихідна речовина

Продукт реакції

Фермент

Порушення

5. Виконати лабораторну роботу “Визначення сечовини в сироватці крові” і захистити протокол.

Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини утворювати з диацетилмонооксимом в присутності солей заліза і при нагріванні комплекс червоного кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сироватці і визначається фотометрично.

Хід роботи. В пробірку №1 наливають 0,2 мл сироватки крові, в пробірку №2 додають 0,2 мл стандартного розчину сечовини, в обидві пробірки добавляють 0,8 мл Н2О, 1 мл ТХО. Центрифугують 10 хвилин при 1500 об/хв. В пробірку №1 відбирають 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву, в пробірку №2 - 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву. В контроль беруть 0,5 мл Н2О і 5 мл кольорового реактиву. Пробірки ставлять на водяну баню на 20 хвилин, охолоджують водопровідною водою. Колориметрують при зеленому світофільтрі проти контролю.

Розрахунок проводять за формулою:

Едос.

Х= ——— X 16,65

Ест.

В нормі в сироватці крові здорової людини міститься 3,38 – 8,32 ммоль/л сечовини.