Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методички до модуля 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
384 Кб
Скачать

Контрольнi питання:

  1. Предмет і задачі фармацевтичної біохімії, значення її для біофармації, фармакології, медицини, токсикології.

  2. Біогенні лікарські речовини та чужорідні ліки (ксенобіотики), їх метаболізм.

  3. Стадії метаболізму ліків: а)ентеральний обмін в ШКТ; б)транспорт через мембрани; в)перенесення кров’ю і міжтканинний розподіл; г)внутрішньоклітинний метаболізм ліків (реакції біотрансфармації); д)виведення із організму ліків та їх метаболітів.

  4. Вплив метаболізму ліків на їх фармакологічну активність.

  5. Реакції першої фази метаболізму ліків (фази модифікації).

  6. Гідроксилювання лікарських речовин у процесі мікросомального окислення. Характеристика ферментної системи і механізму реакції.

  7. Інтенсивність метаболізму ліків як фактор індивідуальної чутливості організму до їх дії.

  8. Процеси кон'югації лікарських речовин та їх метаболітів: утворення глюкуронідів, сульфатна, метильна, ацетильна і пептидна кон'югація.

Самостійна аудиторна робота:

1. Виконати лабораторну роботу “Визначення гідроксилазної активності мікросом печінки”, оформити і захистити протокол.

Принцип методу. Метод базується на визначенні вмісту 4-амінофенолу, який утворюється при гідроксилюванні аніліну в монооксигеназному ланцюгу мікросом. При взаємодії 4-амінофенолу з фенолом у присутності карбонату натрію утворюється синій індофенольний комплекс.

Хід роботи. Із печінки тварин шляхом гомогенізації та диференціального центрифугування отримують суспензію мікросом, в якій біуретовим методом визначають концентрацію білка. У дві пробірки (дослідна і контрольна проба) вносять по 0,4 мл трис-НСІбуферну (рН 7,4), 0,4 мл 0,16 М розчину хлориду магнію, 0,1 мл суспензії мікросом, 0,2 мл 0,03 М розчину НАДФН і 0,15 мл 0,03 % розчину аніліну. Потім до контрольної проби додають 0,5 мл 15% розчину трихлороцтової (ТХО) кислоти. Обидві пробірки поміщають на 20 хв. у термостат при 37оС. По закінченні інкубації в дослідній пробі зупиняють реакцію добавленням 0,5 мл 15% розчину ТХО. У дослідну пробірку вносять 0,5 мл 10% розчину карбонату натрію і 1,5 мл 2% розчину фенолу, а в контрольну – 2 мл дистильованої води, добре перемішують. Через 10 хв. колориметрують дослідну пробірку проти контрольної на ФЕКу при 630 нм (червоний світлофільтр) у кюветах товщиною 10 мл.

Розрахунок проводять за формулою:

Х= А · V/20m,

де Х – гідроксилазна активність, нмоль/хв · мг білка;

А – концентрація амінофенолу в пробі, знайдена за калібрувальним графіком, нмоль; V - об’єм проби, рівний 1,75 мл; 20 – час інкубації, хв; m – вміст білку в пробі, мг (приблизно 2-4 мг/0,1 мл суспензії мікросом).

Література:

  1. Конспект лекцій.

  2. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 30.08.2012р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.