Запитання № 6

Б чому полягала трагедія українського народу в роки Першої Світової війни?

Трагедія українського народу в роки І Світової війни [розпочалася 1 серпня 1914 р. між двома блоками Четвертним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) та Антантою (Англія, Франція, Росія), а поступово втягла в свою орбіту 38 із 59 існуючих на той час держав світу] полягала в тому що:

1. всупереч власній волі він був втягнений у війну;

2. українські землі стали об'єктом експансії воюючих країн та ареною кривавих битв;

3. українці змушені були не лише воювати за чужі державні інтереси, а й стріляти один в одного у братовбивчому протистоянні, адже в російську армію було мобілізовано близько 3.5 мли. чоловік, а в австро-угорській приблизно 250 тис. (Абсурдність ситуації виявлялась, коли в хвилини затишшя на фронті з окопів по обидва боки фронту лунала українська пісня. І мимоволі виникало питання: "За що одні українці стріляють в інших?");

4. війна зумовила глибокий розкол українського національного руху на прибічників та противників переможної війни Австро-Угорщини та Росії відповідно;

5. зведено нанівець легальну можливість політичної діяльності, посилення жорсткої політики та репресивних акцій обох імперій (так були закриті демократичні українські видання "Рада", "Дзвін", "Україна", "Літератур­но-Науковий вісник" в Наддніпрянській Україні. Заарештовано і вислано до заслання М. Грушевського тощо);

6. звинувачене у русофільстві (приязні до Росії) населення Галичини зазнало масових арештів за підозрою у нелояльності і висилалося до спец, таборів в глибині Австрії - Талергоф, Терезієнштадт, Гнав тощо:

7. надзвичайно жорстока політика російської окупаційної влади (з осені 1914 - до літа 1915р.) в Галичині спрямована на знищення національної свідомості (закрито "Просвіти", бібліотеки, школи, масові депортації населення (близько 12 тис. осіб було вивезено в Росію, серед них метрополит А. Шептицький та багато представників української інтелігенції), насильницька русифікація тощо).

Висновок:

Отже Перша Світова війна стала трагедією для українського народу, оскільки породила проблеми (наведені вище) та започаткувала багато негативних тенденцій у соціально-економічному, політичному та соціальному розвитку. Разом з тим, загостривши суперечності в суспільстві вона привела до поступової кристалізації українського національного руху, вироблення ним власної політичної програми та набуття певного політичного досвіду.

Запитання № 7

Проаналізуйте процес утворення легіону Українських Січових Стрільців, його бойовий шлях та значення.

У перший день 1-ї Світової війни, 1 серпня 1914, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну українську раду ([ГУР] - голова К. Левицький). З серпня ГУР видала маніфест до українського народу в Галичині, закликаючи до боротьби за визволення України. Однією з перших справ, якою зайнялась ГУР було утворення Української бойової управи (очолив К.Трильовський), а та в свою чергу спрямувала свою діяльність на організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії."

Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону під назвою "Українські Січові Стрільці" (УСС). Не будучи впевненим у його лояльності, уряд обмежив чисельність легіону УСС до 2.5 тис, хоча добровольцями записалось біля 28 тис. (для озброєння легіону австрійці передали 7 тис. важких однозарядних крісів, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння). Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття, в район м. Мукачево. Тут було утворено 3-й стрілецькі курені. Командиром легіону став М. Галугцинський, директор Рогатинської приватної української гімназії. Перший курінь очолив підстаршина Д.Вітовський, майбутній керівник збройного повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. [Нагадаємо, що перше товариство "Січ" виникло в 1900 р., "Сокіл" - 1894 р., "Пласт" - 1912 р.. На червень 1914 р. в Галичині діяло 916 осередків "Січі", які об'єднували понад

30 тис. людей, та 974 осередки "Соколів" і близько 33 тис. осіб].

В перші бої легіон УСС вступив в кінці вересня 1914 р. в районі Ужоцького перевалу. В кінці 1914- поч. 1915р. стрільці здійснювали охорону карпатських перевалів. "УСУСи" проявили зразковий героїзм у битвах з російськими частинами на горі Маківка у травні 1915 р. (в жорстоких боях втратили 42 чол. вбитими); під Галичем у червні 1915 р. і над р. Стрипою влітку - восени 1916 р. (близько 1 тис. стрільців потрапило в полон, пізніше з них було сформовано полк Січових Стрільців, на чолі з Є.Коновальцем, полк, який брав активну участь в національно-демократичній революції 1917-1920 рр.).

Після великих втрат залишки полку УСС (ще в 1915 р. легіон було перетворено в полк УСС на чолі з полковником Г. Коссаком) вивели в тил на доукомплектування, після чого в лютому 1917 він повернувся на фронт (очолив полк М. Тарнавський). У 1918 р. у складі австрійської армії полк УСС здійснив похід на Україну під командуванням сина австрійського ексгерцога Стефана-Вільгельма Габсбурга, якого до-речі українці називали Василем Вишиваним (він знав українську мову і навіть писав українською мовою вірші). Пізніше Січові Стрільці відіграли визначну роль в революційних подіях 1918р. та творення ЗУНР.

ВИСНОВОК:

Говорячи про значення УСС слід пам'ятати про те, що в силу своєї малочисельності звичайно вони не вирішували долю 1-ї Світової війни, на фронтах якої вели активні бойові дії мільйонні армії, тому не має підстав, а врешті й необхідності перебільшувати їх значення і роль у військових подіях 1914-1918рр. Але це ні в якій мірі не применшує роль і значення УСС, які в узагальненому вигляді полягали в наступному:

1. це були перші військові формування українців після знищення Українських козацьких полків Катериною II, які стали зародком майбутньої армії;

2. УСС складалися з найкращих представників українського галицького суспільства — вчених, літераторів, журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді, тощо. Тому не дивно, що вони залишили після себе добре удокументовану історію легіону та багату літературно-пісенну спадщину;

3. ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала інтегральною частиною національної свідомості галицьких українців XX століття;

4. велика пропагандистсько-виховна робота серед населення краю;

5. їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців;

6. діяльна конструктивна участь УСС в революційних подіях 1917-1920 рр. (доречі, на територіях, які були під контролем УСС, не зареєстровано жодного факту насильства що до цивільного населення, тощо).