Запитання № 22

Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики НЕПу

і в чому полягала його суть?

Перехід до НЕПу був зумовлений цілою низкою об'єктивних причин:

1. економічна розруха, викликана, як безперервною 7-річною війною, що призвела до руйнування матеріально-технічної бази народного господарства, так і політикою "воєнного комунізму", що призвела до дезорганізації господарських зв'язків та нищення мотивації до праці тощо;

2. політична нестабільність: невдоволення селян продрозкладкою вилились у збройні виступи проти більшовицької влади і диктувало необхідність йти на певні компроміси з суспільством;

3. спад світового революційного руху позбавляв надії на швидке здійснення світової комуністичної революції і матеріально-технічну допомогу країн Заходу, що змушувало більшовицький режим піти на тактичний відступ; щоб отримати "передишку" і забезпечити в майбутньому широкий фронт для наступу тощо;

Повстання матросів (переважно селянських синів) Кронштадту весною 1921р. було відлунням широкого повстанського селянського руху та свідченням глибокої суспільно-політичної кризи, що і стало останньою каплею, яка змусила лідерів комуністичної партії вдатися до змін, до нової економічної політики.

Для кращого розуміння суті НЕПу, усвідомлення того, що було нового в новій економічній політиці, краще всього розглянути її в логічному послідовному порівнянні з попередньою політикою "воєнного комунізму".

1918/19		1921			1928/29
	«Воєнний комунізм»			НЕП
Продрозкладка Заборона вільної торгівлі Відсутність товарно-грошових відносин. Натуралізація зарплати. Карткова система. Трудова повинність. Втілення принципу "Хто не працює-той не їсть". Мілітаризація економіки, трудові армії. Червоногвардійська атака на капітал. Тотальна націоналізація навіть дрібних підприємств. Сувора централізація управління н/г; так званий "главкізм" Червоний терор тощо.			Продподаток Вільна торгівля спочатку в межах місцевого товарообігу. Грошова реформа 1924р. "Золотий червінець" Ринок вільнонайманої праці. Денаціоналізація дрібної і середньої промисловості Децентралізація. Госпрозрахунок. Економічні методи управління Відносне пом'якшення репресивної системи тощо

Особливостями НЕПу в Україні було те, що:

1. Розпочався (1919р). значно пізніше ніж в Росії (1918р.)

2. Зберігались не націоналізованими підприємства з річним оборотом 1млн. крб. тощо.

Слід звернути увагу на те, що в політичній сфері і далі залишався жорсткий однопартійний режим комуністичної партії, зберігалась державна монополія на зовнішню торгівлю, велику частину середньої промисловості, транспорт, зберігався не еквівалентний обмін між містом і селом на основі продподатку тощо. Тому НЕП мав неоднозначні і суперечливі наслідки: уже на кінець 1925р. за рівнем виробництва країна вийшла на рівень 1913р., разом з тим спостерігались і кризові явища (товарний голод, інфляція, фінансова криза), все-таки позитивні економічні зрушення були домінуючими. Однак не дивлячись на економічну ефективність і доцільність НЕПу керівництво ВКП(б) наприкінці 20-х рр. з переходом до суцільної колективізації відмовились від неї. Чому?

1. Курс на форсовану індустріалізацію, проголошений партією, вимагав відмови від ринку і повернення до адміністративно-командних методів керівництва, до централізації всіх ресурсів.

2. Економічна багатоукладність вимагала і політичного плюралізму, переходу до багатопартійності, демократизації політичної системи або відмови від неї.

3. Наявність приватної власності суперечила партійній програмі та тоталітарному більшовицькому режимові, який перебував у процесі формування тощо.

Не витримує ніякої критики поширений в радянській історіографії висновок про те, що коли б не передчасна смерть В.Леніна, нова економічна політика продовжувалася б і привела до демократичного, а не тоталітарного соціалізму, який базувався на репресіях, теророві і страхові. Для апологетів таких поглядів слід нагадати ленінську цитату, яка протягом довгого часу наводилась в підручниках в урізаному вигляді: "НЕП - это всерйоз и надолго", в оригіналі фраза на цьому не закінчується, а йдуть ключові слова "но не навсегда". Можна погодитись з думкою американського історика А.Улама "якби Ленін прожив довше - він покінчив би з НЕПом раніше аніж Сталін, бо останньому довелося декілька років зміцнювати свою владу у боротьбі зі своїми колишніми партійними соратниками".

Висновок:

Отже перехід до НЕПу був зумовлений об'єктивними обставинами, але був вимушеним тактичним кроком, який не відповідав стратегічним намірам комуністичної партії і тому вона, вигравши час, заспокоївши маси (в головному село), зміцнивши репресивні потужності тоталітарної системи, відмовилась від неї в кінці 20-х рр.