Запитання №18

Якими були досягнення і прорахунки гетьманату П.Скоропадського.

В історичній літературі діяльність гетьмана П.Скоропадського оцінюється неоднозначно. Тут констатуються як його досягнення, так і прорахунки. В залежності від позицій автора фіксується увага, або зміщуються акцепти в той чи іншій бік.

Так досягненнями («плюсами») діяльності гетьманату П.Скоропадського були:

1. відновлення права приватної власності та вільного підприємництва;

2. налагодження діючого адміністративного апарату, набуття досвіду організації держав служби;

3. реформування вищих органів судової влади в особі Державного Сенату;

4. створення нових органів охорони правопорядку - Державну варту, що поєднували поліцейські і жандармські функції;

5. жорстке державне регулювання промисловості, транспорту, торгівлі і зв'язку в умовах гострої економічної кризи, боротьба з анархією на місцях та дезорганізацією виробництва ;

6. налагодження нормального грошового обігу, вдосконалення грошової системи (українська валюта була забезпечена природними багатствами і головним чином цукром); сформування державного бюджету, відкриття українських банків, акціонерних товариств і бірж тощо;

7. організація чіткої кордонної і митної служби;

8. намагання утвердити міцний середній клас селян-власників як соціальну опору гетьманату;

9. прийнято закон про загальний військовий обов'язок та розроблено план організації армії, яка мала нарахувати понад 300 тис. чол.(8 армійських корпусів);

10. створення центрів підготовки кадрів для армії (Військова Академія, 4 кадетські школи: 2 військових школи старшин для піхоти та по одній для кінноти, артилерії та технічної служби);

11. розпочато розбудову українського морського флоту;

12. сформовано гвардійську сердюцьку дивізію (національну гвардію) з юнаків із заможних хліборобських родин Полтавщини, як зразкових військових частин;

13. практичні кроки по відновленню козацьких традицій, формування українського вільного козацтва, яке мало бути свого роду військовим резервом;

14. визнання де-юре і де-факто суверенітету Української Держави з боку майже 2-х десятків країн;

15. підписання прелемінарного (попереднього) мирного договору з Росією, за я Радянська Росія офіційно визнала Укр. Державу. Встановлювалась демаркаційна лінія, розвивались торговельні відносини;

16. ведення переговорів з Кримом, який мав стати автономною частиною України, та Румунією стосовно Бесарабії;

17. створення досить широкої мережі посольств Української Держави, генеральних консульств, консульств та консульских агенств в більш ніж 20 країнах світу;

18. подальші кроки щодо українізації народної освіти і підвищення авторитету державної української мові (відкрито курси українознавства для вчителів, створено українські початкові школи, відкрито 50 нових українських державних середніх шкіл, 150 українських гімназій (не замість російських, а поруч з ними), широка програма видань підручників та інших книг укр. мовою);

19. піклування про розвиток науки, заснування Укр. Академії Наук та українських наукових видань;

20. значне розширення мережі національної вищої школи: відкрито Київський державний український університет. Одеський політехнічний. Київський архітектурний. Київський клінічний, Київський вищий технічний, Одеський с/г інститути тощо.

21. надання імпульсу театральному життю України, створено Державний народний театр, Державний драмтеатр. Молодіжний драмтеатр. Залізничний театр, Херсонський український драмтеатр. /Драматичну консерваторію, Держ. драматичну школу режисерсько-інструкторські курси;

22. суттєвий внесок у розвиток нац. культури, створено Муз,- драматичний інститут ім. М.В. Лисенка Першу народну оперу в М.Харкові. Першу дитячу оперу. Перший український національний хор симфонічний оркестр ім. М.В.Лисенка, Держ. капелу бандуристів МУЗ-пед. інститути. Київське концертне бюро...;

23. засновано нові бібліотечні та музейні заклади - Нац. бібліотека. Черкаський краєзнавчий музей, музей церковно-історичної та археологічної громади;

24. підвищення авторитету православної церкви, надання їй статусу Екзархату і автономію, у складі РПУ: докладено початок Автокефальній Український Православної церкви:

25. заснування Українського товариств Червоного Хреста;

26. ухвалення статуту Державного видавництва тощо.

Щодо прорахунків («мінусів») діяльності гетьманату П.Скоропадського, то вони полягали в наступному:

1. повернення поміщиків у свої маєтки і «вибивання» компенсації з селян за збитки, нанесені маєткам;

2. каральні експедиції в селах для отримання потрібної кількості продуктів, щоб розрахуватись з Німеччиною за військову допомогу;

3. закон про засоби боротьби з розрухою с/г, за яким дозволялося примусово використовувати в поміщицьких маєтках реманент селян;

4. невирішеність аграрного питання на практиці;

5. закон про локаути (відновлення закону 1905р. Рос. імперії - т.б. заборона страйків), що вело до значного обмеження демократизму;

6. збільшення тривалості робочого дня до 12 годин;

7. зайняття чиновницьких посад росіянами (в основному), більшість в уряді були членами російської партії кадетів:

8. відмовлення дореволюційної адміністративної системи, яка існувала за царату: повернення до губерній, повітів та волостей, скасування міського і земського самоврядування

9. помилкова ставка лише на багаті і заможні верстви населення, відсутність політичної гнучкості;

10. не вдалося провести мобілізацію;

11. не спромоглися реалізувати власні плани по створенню достатньої боєздатної армії (вдалося створити лише 60 тис військо);

12. заблокування конституційного процесу;

13. велика залежність від німецько-австрійської військової адміністрації:

14. орієнтація лише на держави німецького блоку⁷ . Невдача спроб зав'язати відносини з країнами Антанти;

15. засилля в Україні промонархічно настроєних росіян, які негативно ставились до незалежності Української Держави, виступаючи з намірами відновлення «єдиної і неділимої» Росії;

16. фактична відсутність реальної протидії деструктивним діям і пропаганді більшовицьких сил в Україні;

17. прийняття Акту про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією тощо.

Висновок:

Таким чином, в діяльності гетьманату П.Скоропадського, як бачимо, були «+» і «-» Наголосимо тільки на тому, що своїм «Актом про федерацію з небільшовицькою Росією» гетьман перекреслив головні здобутки на шляху державотворення, оскільки цей «Акт» означав фактично офіційне скасування державної самостійності України.