Запитання № 13

Проаналізуйте обставини прийняття та основні положення III-го Універсалу.

Черговий конфлікт між Ц.Р. та Т.У. виник восени 1917 р. і приводу заяви про скликання Всеукраїнських установчих зборів. Тимчасовий уряд погрожував розпустити Ц.Р. і викликав для пояснень до Петрограду В. Винниченка (було видано наказ розпочати слідство і при необхідності заарештувати і притягти до судової відповідальності ряд секретарів). Співпраця Києва і Петрограда практично стала неможлива, але це протистояння було перерване більшовицьким збройним повстанням, в ході якого Тимчасовий Уряд було повалено (В. Винниченку, який в цей час прибув до Петрограда вже не було кому давати пояснення)

Отже мирний період розвитку української революції доходив до кінця.

Більшовицьке повстання та падіння Т.У розв'язували частково старі проблеми, але в той же час породило нові. Одне з головних - як ставитись до захоплення влади в Петрограді комуністичною партією на чолі з Леніним? В день збройного перевороту Ц.Р. ініціювала створення в Києві "Крайового комітету по охороні революції в Україні" до якого увійшли представники різних політичних сил. Склалась досить складна ситуація, яка характеризувалася противоборством 3-х політичних сил :

1. прибічники Т.У. опорною базою яких став штаб КВО;

2. більшовики, які опираючись на Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів намагались захопити владу і в Україні:

3. українські національні сили, що гуртувалися навколо Ц.Р.

В кінці жовтня в Києві тривали жорстокі бої між представниками перших двох політичних сил. Центральній Раді вдалося, у цей критичний час, опанувати ситуацією, роззброїти більшовицькі загони.

Центральна Рада через 2 дні після більшовицького перевороту в Петрограді, ухвалила резолюцію про владу в країні, в якій наголошувалося на необхідності переходу влади "до рук усієї революційної демократії", а не до Рад, які "становлять лише частину революційної демократії"'. Висновок резолюції Центральної Ради був таким : "Українська Центральна Рада

висловлюється проти повстання в Петрограді й енергійно боротиметься з усякими спробами підтримки бунту в Україні".

Отже Центральна Рада виступила проти монополії на шіаду більшовицької партії, яку вона встановила в Росії.

В цих складних політичних умовах Центральна Рада приймає свій III Універсал [20 листопада 1917 р.], в якому проголошувалось утворення УНР, в межах 9-ти губерній (Київської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської / без Криму). Приєднання інших земель: Холмщини, частини Курської, Воронезької губерній де українське населення становило більшість мало бути розв'язане згідно з волею їх мешканців.

Окрім цього в III Універсалі оголошувалось :

1. до Українських установчих зборів вся влада в Україні належала Центральній Раді та її Генеральному Секретаріату (універсал призначав вибори до них 27 грудня, а скликання - 9 січня);

2. скасовувалась приватна власність на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі і проголошувала їх власність всього трудового народу;

3. встановлювався 8-ми годинний робочий день;

4. запроваджувався державний контроль на продукцію промисловості;

5. домагатися якнайшвидшого досягнення миру;

6. скасовувалась смертна кара та проголошувалась амністія політичним арештантам;

7. зміцнювались і поширювались права місцевого самоврядування;

8. закріплювались загальнолюдські демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи і помешкання, можливості вживання місцевих мов у стосунках з усіма установами;

9. надання росіянам, євреям, полякам права на національно - персональну автономію та на вільний розвиток всім іншим народам, які мешкали в Україні;

10. зобов'язання врятувати від голоду не лише український народ, а й фронт та великі частини російської республіки тощо.

Висновок:

Даючи оцінку III універсалу, необхідно підкреслити, що він проголошував УНР, але в складі федеративної, демократичної Російської республіки. Більше того, Ц.Р. зобов'язувалась «помогти всій Росії, щоб уся Російська республіка стала федерацією, рівних і вільних народів". Дивне революційне донкіхотство чи месіанізм, адже Україна проголошувала себе автономією у складі неіснуючої держави, Т.у. вже не існувало, а більшовицький Совнарком на чолі з Леніним Центральна Рада не визнавала. Чи треба було Ц.Р. ставати в оборот всієї російської демократії, брати на себе роль "рятівника всієї Росії " коли Україна мала більш ніж достатньо своїх проблем? Відповідь однозначна — ні. І ще більшість із цих проголошених перетворень залишились декларативними, оскільки на їх практичну реалізацію вже не було часу, розпочинався грізний час противоборства з агресією більшовицької Росії.

Запитання № 14