- •I програма курсу
- •II загальні методичні вказівки
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •III основні поняття курсу
- •3.1. Елементи комбінаторики
- •3.2. Види подій
- •3.3. Різні визначення ймовірності
- •Класичне визначення ймовірності
- •Статистичне визначення ймовірності
- •Геометричне визначення ймовірності
- •3.4. Основні теореми і формули
- •Д) Виходячи з того, що сума подій полягає в появі хоча б одного з подій – складових, має сенс користатися іншою формулою:
- •Формула повної ймовірності
- •Формула Бейєса
- •IV. Повторні випробування
- •Формула Пуассона
- •Локальна теорема Лапласа
- •V. Випадкові величини та їх характеристики
- •5.1. Поняття про випадкові величини
- •5.2. Функції розподілу
- •Властивості інтегральної функції
- •Властивості диференціальної функції
- •5.3. Числові характеристики випадкових величин
- •5.4. Конкретні закони розподілу
- •5.5. Закон великих чисел
- •VI. Елементи математичної статистики
- •6.1. Характеристики розподілу вибіркових даних
- •6.2. Побудова законів розподілу за вибірковими даними
- •Побудова нормального закону за емпіричним варіаційним рядом Припустимо, що у результаті випробування отримано інтервальний варіаційний ряд ознаки
- •Обчислення теоретичного ряду частот нормального розподілу
- •Побудова закону Пуассона по емпіричному матеріалу
- •Нехай отримано емпіричний варіаційний ряд ознаки
- •Обчислення теоретичного ряду частот розподілу Пуассона
- •6.3. Критерії згоди. Основні поняття
- •Критерій згоди Пірсона
- •Критерій згоди Колмогорова
- •Критерій згоди Ястремського
- •Критерій згоди Романовського
- •6.4. Лінійна кореляція і рівняння лінійної регресії
- •IV застосування комп’ютерних засобів для рішення деяких задач статистики
- •Введення даних
- •Графічне представлення даних
- •Статистичний аналіз даних в Excel
- •VIII. Завдання для контрольної роботи
- •I. Розв’язати задачі
- •Іi. Розв’язати задачі
- •IV. Розв’язати задачі
- •V. Для дискретної випадкової величини х, заданої рядом розподілу, знайти:
- •VI. Неперервна випадкова величина х задана інтегральною функцією
- •IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Продовження додатку 2
- •Критичні точки розподілу
- •Значення (розподіл Пуассона)
- •Критерій Колмогорова
- •Критерій Колмогорова
Статистичне визначення ймовірності
Відносна частота події (або частість) визначається як відношення числа випробувань, у яких ця подія з’явилася, до загального числа фактично проведених випробувань
де т – число іспитів, у яких подія настала, п – загальне число проведених випробувань.
Відносна частота є фіксуючою характеристикою, її обчислюють після випробування.
Геометричне визначення ймовірності
Ймовірність дорівнює відношенню міри множини, що є складовою частиною, до міри всієї множини. Під мірою розуміють довжину, площу чи об’єм.
Властивості ймовірності:
Ймовірність достовірної події дорівнює 1.
Ймовірність неможливої події дорівнює 0.
Ймовірність випадкової події приймає значення від нуля до одиниці
.
Приклад 1. |
Підкидають гральну кістку. Знайти ймовірність того, що число, яке випало, буде: а) парним; б) кратним 3. |
Розв’язання.
У гральної кістки 6 граней – це є можливе число наслідків.
а) Серед усіх граней гральної кістки існує 3, що містять парні числа – 2, 4, 6. Тому ймовірність буде дорівнювати:
б) На гранях гральної кістки є два числа, кратних 3 – це 3 і 6. Тому ймовірність буде дорівнювати
Приклад 2. |
На картках написані букви О, Р, Т, П, С. Яка ймовірність, що при випадковому розташуванні карток в одну лінію вийде слово “СПОРТ”? |
Розв’язання.
Число можливих наслідків у даному випадку дорівнює числу перестановок, яке можна зробити з 5 букв, тобто одне розташування букв відрізняється від іншого тільки порядком букв. Отже,
Сприятливий результат всього один, тому ймовірність буде дорівнювати
.
Приклад 3. |
Абонент забув дві останні цифри номера телефону і пам’ятає лише, що вони різні. Яка ймовірність правильного набору номера? |
Розв’язання.
Число можливих наслідків дорівнює числу розміщень з 10 цифр по 2, тому що можуть брати участь будь-які дві різні цифри, і при цьому порядок набору теж буде мати значення. Отже,
.
Успішний результат один, тому
.
Приклад 4. |
У групі студентів 15 дівчат і 10 юнаків. Відбирають команду з 5 чоловік. Яка ймовірність, що в команді виявиться 3 юнака? |
Розв’язання.
Число можливих наслідків дорівнює числу сполучень з 25 чоловік по 5 чоловік, тому що кожен варіант команди відрізняється від іншого хоча б однією людиною, а порядок значення не має. Отже,
Підрахуємо число наслідків,
які сприяють появі події: серед 10 юнаків
вибирають 3-х, це можна зробити
способами, інші в команді – 2 дівчини,
їх можна вибрати
способами, причому кожен варіант вибору
3-х юнаків може сполучатися з кожним
варіантом 2-х дівчат, тому за принципом
множення
.
Ймовірність того, що в команді виявиться 3 юнака, дорівнює:
Приклад 5. |
У коло радіуса R навмання кинута точка. Знайти ймовірність того, що точка буде знаходитись у вписаному в коло квадраті. |
Розв’язання.
Можливі наслідки будуть
складати точки кола, вони заповнюють
площу кола, тобто
Щоб визначити сприятливі наслідки
події, потрібно знайти площу вписаного
квадрата. Відомо, що сторона квадрата,
вписаного в коло радіуса
,
дорівнює
,
тоді площа його складає
,
тобто
Ймовірність дорівнює
