- •I програма курсу
 - •II загальні методичні вказівки
 - •Правила оформлення контрольної роботи
 - •III основні поняття курсу
 - •3.1. Елементи комбінаторики
 - •3.2. Види подій
 - •3.3. Різні визначення ймовірності
 - •Класичне визначення ймовірності
 - •Статистичне визначення ймовірності
 - •Геометричне визначення ймовірності
 - •3.4. Основні теореми і формули
 - •Д) Виходячи з того, що сума подій полягає в появі хоча б одного з подій – складових, має сенс користатися іншою формулою:
 - •Формула повної ймовірності
 - •Формула Бейєса
 - •IV. Повторні випробування
 - •Формула Пуассона
 - •Локальна теорема Лапласа
 - •V. Випадкові величини та їх характеристики
 - •5.1. Поняття про випадкові величини
 - •5.2. Функції розподілу
 - •Властивості інтегральної функції
 - •Властивості диференціальної функції
 - •5.3. Числові характеристики випадкових величин
 - •5.4. Конкретні закони розподілу
 - •5.5. Закон великих чисел
 - •VI. Елементи математичної статистики
 - •6.1. Характеристики розподілу вибіркових даних
 - •6.2. Побудова законів розподілу за вибірковими даними
 - •Побудова нормального закону за емпіричним варіаційним рядом Припустимо, що у результаті випробування отримано інтервальний варіаційний ряд ознаки
 - •Обчислення теоретичного ряду частот нормального розподілу
 - •Побудова закону Пуассона по емпіричному матеріалу
 - •Нехай отримано емпіричний варіаційний ряд ознаки
 - •Обчислення теоретичного ряду частот розподілу Пуассона
 - •6.3. Критерії згоди. Основні поняття
 - •Критерій згоди Пірсона
 - •Критерій згоди Колмогорова
 - •Критерій згоди Ястремського
 - •Критерій згоди Романовського
 - •6.4. Лінійна кореляція і рівняння лінійної регресії
 - •IV застосування комп’ютерних засобів для рішення деяких задач статистики
 - •Введення даних
 - •Графічне представлення даних
 - •Статистичний аналіз даних в Excel
 - •VIII. Завдання для контрольної роботи
 - •I. Розв’язати задачі
 - •Іi. Розв’язати задачі
 - •IV. Розв’язати задачі
 - •V. Для дискретної випадкової величини х, заданої рядом розподілу, знайти:
 - •VI. Неперервна випадкова величина х задана інтегральною функцією
 - •IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
 - •Додаток 1
 - •Додаток 2
 - •Продовження додатку 2
 - •Критичні точки розподілу
 - •Значення (розподіл Пуассона)
 - •Критерій Колмогорова
 - •Критерій Колмогорова
 
Критерій згоди Пірсона
Припустимо, що у результаті
спостережень за випадковою величиною
отриманий її розподіл у виді варіаційного
ряду, який  характеризується частотами
.
Їх сума – це об’єм сукупності
.
Припустимо, що емпіричним частотам
відповідають теоретичні  
.
За міру розбіжності теоретичного і фактичного рядів частот Пірсон запропонував узяти середнє арифметичне квадратів відхилень відповідних частот, розділених на теоретичні частоти
                                                (1)
Якщо всі фактичні і теоретичні
частоти збігаються, то випадкова величина
.
В інших випадках величина (1) відрізняється
від нуля, і тим більше, чим більше
розбіжності між 
і 
.
Із таблиці критичних значень Пірсона
знаходять значення 
,
де 
–
це число груп (часткових інтервалів)
вибірки; 
– число параметрів теоретичного
розподілу, що було оцінено за даними
вибірки, 
– рівень значимості, що визначає величину
припустимої помилки (0,1; 0,05; 0,01). У випадку
нормального розподілу 
=2
(математичне сподівання і дисперсія),
у випадку розподілу Пуассона 
=1
(оцінюють один параметр 
).
Правило застосування критерію Пірсона:
обчислити величину
	 за формулою (1); 
	знайти по таблиці
порівняти фактичне
	і критичне значення 
	
	  
	
а) 
– немає підстав для відхилення висунутої
гіпотези про теоретичний закон розподілу;
б) 
– гіпотезу про закон
розподілу варто відхилити.
Для перевірки правильності обчислень використовують формулу
.
Приклад.  | 
		Перевірити за критерієм Пірсона висунуту гіпотезу про нормальний розподіл сукупності.  | 
	
				  | 
			4  | 
			19  | 
			57  | 
			112  | 
			135  | 
			104  | 
			51  | 
			15  | 
			3  | 
		
				  | 
			4  | 
			18  | 
			57  | 
			111  | 
			137  | 
			105  | 
			50  | 
			15  | 
			3  | 
		
Розв’язання:
Допоміжні обчислення зручно проводити в таблиці
  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
	
4  | 
		4  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		16  | 
		4  | 
	
19  | 
		18  | 
		1  | 
		1  | 
		0,06  | 
		361  | 
		20,06  | 
	
57  | 
		57  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		3249  | 
		57  | 
	
112  | 
		111  | 
		1  | 
		1  | 
		0,01  | 
		12544  | 
		113,01  | 
	
135  | 
		137  | 
		-2  | 
		4  | 
		0,03  | 
		18225  | 
		133,03  | 
	
104  | 
		105  | 
		-1  | 
		1  | 
		0,01  | 
		10816  | 
		103,01  | 
	
51  | 
		50  | 
		1  | 
		1  | 
		0,02  | 
		2601  | 
		52,02  | 
	
15  | 
		15  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		225  | 
		15  | 
	
3  | 
		3  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		9  | 
		3  | 
	
			  | 
		
  | 
		
  | 
		
  | 
		0,13  | 
		
  | 
		500,13  | 
	
     
    
  
   
   
    
   розподіл обраний вірно.
Емпіричні дані спостережень погоджені з гіпотезою про нормальний розподіл генеральної сукупності.
