МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ

УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

з навчальної дисципліни

„ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ”

галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво”

напряму підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит”

Освітньо - кваліфікаційного рівня „Бакалавр”

для груп ІУ-го курсу фінансово-економічного факультету

на 2012/2013 навч. рік

Розглянуто

на засіданні кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Протокол №____ від __________

Зав. кафедрою

_________________________________

Одеса - 2013

РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ ФАХІВЦІВ

Перехід на ступеневу систему підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі дозволяє здійснювати безперервне професійне навчання студентів із застосуван­ням нових педагогічних технологій, що уможливлюють вихід на нову модель підготовки спеціалістів відповідно до сучасних вимог замовників кадрів.

Все це зумовлює необхідність по новому організовувати практичну підготовку студентів у складних умовах переходу економіки до ринкових відносин, вести підготовку фахівців відповідно до спеціальності з урахуванням потреб ринку.

Реалізація такої підготовки залежить від багатьох причин. І серед них чи не найістотніша полягає в організації самостійної індивідуальної діяльно­сті студента - навчальної, наукової, суспільної згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Яким би кваліфікованим і досвідченим не був викладацький колектив університету (інституту), він лише певним чином організує й направляє пізнавальну діяль­ність студентів. Пізнання здійснює сам студент. Цю роботу за нього ніхто не може виконати, її ефективність у першу чергу залежить від власної пізнава­льної діяльності. Індивідуальний пошук знань є характерною рисою роботи студентів, а весь процес навчання в університеті (інституті) - це в кінцевому рахунку ефек­тивно організована самостійна робота. Тому самостійна робота є найважли­вішою частиною навчального процесу.

Самостійна робота сприяє формуванню високої культури розумової діяльності студентів, а також необхідних навичок і умінь, і є, в кінцевому рахунку, визначальним фактором у досягненні високих результатів навчання. Але справа не тільки в цьому: вона виховує самостійність не тільки як сукупність визначених умінь і навичок, але і як рису характеру.

Самостійна робота розвиває у студентів такі якості, як організованість, дисциплінованість, ініціативу, завзятість у досягненні поставленої мети; ви­робляє уміння аналізувати факти і явища, учить самостійному мисленню, що призводить до творчого розвитку й створенню власної думки, своїх поглядів. Самостійна робота служить головним засобом перетворення отриманих знань у переконання.

Уміння працювати самостійно необхідне студентам не тільки для ус­пішного оволодіння програмою курсів, але і для творчої діяльності. Отже, воно є як засобом, так і метою навчання. З цього випливає, що одна з основ­них завдань вищого навчального закладу полягає в тому, щоб не тільки повідомити студентам якийсь комплекс знань, але і навчити їх самостійно вчитися, що значно важ­че. Навчити вчитися – це значить розвивати в них потребу до пізнання, здат­ності розбиратися в нових напрямках розвитку науки, прищепити уміння ви­конувати роботу творчо. Навчитися вчитися – це значить усіляко сприяти тому, щоб студенти повсякденно і планово працювали над підручниками, на­вчальними посібниками, періодичною літературою, інструктивно-законо­давчими актами, активно брали участь у науковій роботі і були готові до не­втомної праці.

Основними видами обов'язкової самостійної роботи в навчальному закладі є:

• робота на лекціях, семінарах, практичних заняттях;

• відпрацьовування поточного матеріалу за конспектами і літературою, що рекомендується;

• виконання контрольних домашніх завдань;

• підготовка до практичних занять;

• підготовка до семінарських занять;

• групові й індивідуальні консультації;

• підготовка до планових контрольних заходів різного виду;

• підготовка до заліків та іспитів;

• написання рефератів, виконання науково-дослідних робіт;

• виконання курсових і дипломних робіт.

Зараз слід зупинитися на ролі самостійної роботи у формуванні професій­них знань фахівців.

Практична підготовка студентів, їхні фахові уміння і навички форму­ються через навчальні практичні заняття, навчальну, виробничу практику, самостійну роботу, позааудиторну роботу.

Практичні заняття є домінуючим видом практики на першому етапі.

Головною метою практичного заняття (лабораторної роботи) є:

• виробити у студентів навички роботи з діючими законодавчими, нормативними актами, інструкціями, положеннями в сфері фінансово-господарської діяльності, ведення бухгалтерського обліку, форму­вання фінансової звітності, оподаткування суб'єктів господарюван­ня тощо;

• навчити студентів самостійно вивчати, узагальнювати й аналізувати практичний матеріал, робити висновки.

Проведення практичних занять повинно забезпечуватися: діючими законодавчи­ми й інструктивними матеріалами; бланковим матеріалом (первинні докуме­нти, облікові регістри, форми фінансової і статистичної звітності); роздатковим матеріалом.

Практичні заняття можуть бути проведені із застосуванням різних ме­тодів, які б дозволили студентам оволодіти необхідним рівнем знань, умінь, навичок.

Це проведення занять за такими видами:

♦ практичне заняття - самостій­на робота студентів;

♦ практичне заняття - диференційована групова робота;

♦ практичне заняття - ділова гра;

♦ практичне заняття - інтегроване;

♦ практичне заняття - із залученням КТ і використанням прикладних програм.

Практичне заняття - це самостійна робота студентів. Студенти отримують завдання щодо його виконання та самостійно працюють над його виконанням, викладач веде індивідуальне консультування.

Визначальну роль у прищепленні практичних навичок і умінь з курсу „Фінансовий аналіз” має само­стійна робота студентів, яка здійснюється у формі проведення аналізу фінансового стану підприємства, складання загального висновку та розробка заходів щодо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів і в цілому роботи підприємства.

Таким чином, важливим показником, що забезпечує результативність самостійної роботи у вищому навчальному закладі, варто вважати її спрямованість на розвиток професійної працездатності, психологічної стійкості і витривалості, формування еконо­мічного мислення, пам'яті, уваги, професійної відповідальності, об'єктивнос­ті, тобто всіх основних властивостей і якостей, що складають основу профе­сійних знань фахівця.

1. Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи

Однією з основних функцій фінансового аналізу є об'єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства, а метою проведення — інформаційне забезпечення прийнятих рішень, тобто, одержання невеликої кількості ключових параметрів, які дозволяють дати об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства (його платоспроможності, фінансової стійкості, прибутку і збиткам, змінам у структурі його активів і пасивів, у розрахунках з кредиторами і дебіторами тощо).

Розрізняють п'ять основних сторін фінансового стану підприємства: майновий стан (структура майна і капіталу), фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможність, ділова активність, прибутковість та рентабельність. При виконанні самостійної роботи студент повинен оцінити кожну з них, деякі — за допомогою кількох методів. Крім того, в роботі повинен бути проведений факторний аналіз показника рентабельності активів — одного з найважливіших показників ефективності діяльності підприємства. В якості інтегрального показника можуть бути використані моделі діагностики ймовірності банкрутства, які студентам необхідно вивчити самостійно.

Усі розрахунки необхідно проводити на базі показників фінансової звітності умовного підприємства за два роки. Розрахунки повинні супроводжуватися висновками про їх стан. Виконання самостійної роботи дозволить студентам закріпити теоретичні знання сучасної фінансової звітності, опанувати порядок оцінки різних сторін фінансового стану підприємства та аналізу його змін, розширити свої теоретичні знання з цього питання та навчитись застосовувати їх на практиці.

Вихідні дані до виконання роботи обираються з таблиць додатка А відповідно трьом останнім цифрам шифру залікової книжки. З форми 1 «Баланс» обирають три стовпці, з форми 2 «Звіт про фінансові результати» — два стовпці (дві останні цифри шифру).

Наприклад, якщо студент має шифр 547, то балансу базисного року відповідають дані стовпців 5 і 4, а звітного — 4 і 7 таблиці А.1 Додатка. Фінансові результати обираються для базисного року із стовпця 4, звітного — із стовпця 7 таблиці А.2 Додатка. У випадку наявності в шифрі двох однакових цифр замість однієї з них необхідно використати дані додаткового стовпчика;

1.Оцінка майнового стану підприємства (структура майна і капіталу)

Для відображення наявності майна підприємства та джерел його фінансування використовується одна з форм фінансової звітності ^- «Баланс» (Ф1). Він будується у вигляді двосторонньої таблиці, в лівій частині якої (активі) наводяться відомості про майно підприємства, а в правій (пасиві) — про його капітал, тобто джерела фінансування майна

Однак для аналізу структури капіталу і майна зручніше використовувати їх класифікацію за економічним змістом (див. рисунки 1.1, 1.2). З наведених рисунків можна побачити не тільки саму класифікацію, а й джерела інформації про види активів та пасивів. У разі потреби для аналізу структури балансу можна використовувати й інші класифікації.

Майно підприємства Актив «Балансу» (Ф1, ряд.280)