- •Isbn 978-611-01-0109-7
- •Isbn 978-611-01-0109-7
- •§1. Поняття «естетика». Становлення перших естетичних уявлень
- •§ 2. Предмет естетики в процесі розвитку проблематики науки
- •§3. Естетика як самостійна наука
- •§ 4. Розвиток посткласичної естетики
- •§5. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •§1. Творчий потенціал людської праці
- •§2. Людська особистість як об'єкт естетичної діяльності
- •§3. Естетичні форми суспільних відносин
- •§4. Природа в структурі естетичної діяльності
- •§5. Естетична діяльність і мистецтво
- •§1. Естетичне почуття
- •§2. Естетичний смак
- •§3. Естетичний ідеал
- •§4. Естетичні погляди і теорії
- •§1. Статус категорій естетики
- •§2. Категорії «гармонія» і «міра»
- •§ 3. Категорії «прекрасне» і «потворне»
- •1 Цит. За: Шестаков в. П. Гармония как зстетическая категория. — с. 96.
- •1 Цит. За: Лосев л. Ф. Эстетика Возрождения. — м., 1978. — с. 626.
- •§4. Категорії «піднесене», «героїчне», «низьке»
- •§5. Категорії «трагічне» і «комічне»
- •1 Див.: Гоголь и. В. Произведения: в 4 т. — м., 1968.— т. 2. — с. 489.
- •§1. Методологічні засади аналізу мистецтва
- •§2. Парадигмальне визначення мистецтва: поняття і сутність
- •§3. Інтенція людського як предмет і естетична притаманність мистецтва
- •§4. Відображально-виражальна природа мистецтва
- •1 Грасиан Бальтасар. Карманный оракул критиков. — м., 1984. — с. 9.
- •§5. Художність змісту і форми
- •1 Еліот Томас Стернз. Музика поезії // Поезія-91. — к., 1991. — с. 133.
- •§6. Стиль як естетико-мистецтвознавча категорія
- •§1. Генезис художнього образу
- •§2. Чуттєва безпосередність художнього образу
- •§3. Принцип антиномічності й структура художнього образу
- •1 Матисс Анри. Заметки живописца, — сПб., 2001. — с. 372—373.
- •1 Роллан р. Милле // Собр. Соч.: в 14 т. — м., 1958. — т. 14. — с. 163.
- •§ 4. Умовність і знаковість в художньому образі
- •§ 5. Універсали художнього символу
- •§ 6. Асоціативність, метафоризм
- •1 Шеллінг ф. В. И. Философия искусства. — сПб., 1996. — с. 254.
- •§ 1. Мистецтво в культурно-історичному
- •§2. Свобода і детермінізм у мистецтві
- •§3. Художній твір як форма і спосіб соціального буття мистецтва
- •1 Белый а. Символизм как миропонимание. — м., 1994. — с. 113.
- •§4. Етнонаціональне у мистецтві: традиції і новий контекст
- •§5. Історична динаміка функцій мистецтва
- •§1. Модель видової специфіки мистецтва: античність
- •§ 2. Модель видової специфіки мистецтва: середньовіччя
- •§3. Модель видової специфіки мистецтва: відродження
- •§4. Модель видової специфіки мистецтва: новий час
- •§5. Модель видової специфіки мистецтва: хіх—хх століття
- •§1. Художня творчість: історія проблеми
- •1 Арістотель. Поетика /пер. З грец. Б. Тена. — к., 1967. —с. 82-83
- •§ 2. Художня творчість у контексті міждисциплінарного підходу
- •§3. Естетичні засади художньої творчості
- •1 Ланглад ж. Де. Оскар Уайльд, или Правда масок. — м, 1999. — с. 181.
- •§1. Історична типологія мистецтва
- •§2. Первісне мистецтво
- •§3. Мистецтво стародавнього сходу
- •§4. Античне мистецтво
- •§ 5. Мистецтво європейського середньовіччя
- •§6. Мистецтво відродження
- •§7. Основні мистецькі напрями нового часу
- •§8. Мистецтво модерну та постмодерну
- •§1. Теоретичні витоки некласичної естетики
- •1 Ницше ф. Рождение трагедии из духа музыки. — сПб., 2000. — с. 68.
- •§2. Неопозитивістська естетика
- •§3. Психоаналітична естетика
- •1 Балей с. З психології творчості Шевченка, — л., 1916. — с. 111.
- •§4. Естетичні проблеми в контексті «глибинної психології»
- •§5. Інтуїтивістська естетика
- •§ 1. Феноменологічна естетика
- •§2. Структуралістська естетика
- •1 LeviStrauss s. Mythologiques. Du miel aux cendres. — Paris, 1966. — p. 8.
- •§3. Екзистенціалістська естетика
- •§4. Неотомістська естетика
- •§5. Постмодерністська естетика
- •§ 1. Фовізм, кубізм, футуризм
- •§2. Абстракціонізм
- •§3. Експресіонізм
- •§4. Сюрреалізм
- •§ 1. Форми організації культурного і художнього життя
- •§2. Політика в галузі культури і мистецтва
- •§ 1. Історія української естетики в контексті національної культури
- •§2. Український естетичний дискурс кінця XIX — першої половини XX століття
- •§3. Українська естетика другої половини XX століття
1 Шеллінг ф. В. И. Философия искусства. — сПб., 1996. — с. 254.
У ставленні до алегорії — не тільки данина минулому чи моралістичні сентенції в живих уособленнях, а й визнання високої поезії, довіри до свободи і духовних прагнень того, хто спілкується мовою мистецтва. В алегорії може бути і глибокий художньо-філософський сенс. Один із шанованих багатьма митцями алегоричних персонажів давньогрецької міфології Псіхея (образ душі) послужив сюжетною основою для картини Рафаеля «Поклоніння перед красою Псіхеї». В цій картині не лише символіка поклоніння перед благом краси, а й передчуття драматизму, колізій, адже Псіхеї, за «Метаморфозами» Апулея, заздрила навіть богиня Афродіта. Звертання до алегорії позначені поетичною символікою втілення образу долі, сильних і чистих людських почуттів, як, наприклад, у «Тополі» Т. Г. Шевченка та «Лісовій пісні» Лесі Українки. Навіть своєрідний раціоналістичний дух алегорії, якщо він належить великому митцю, набуває ліричного іносказання, в чому можна переконатися, споглядаючи полотно В. Васнецова «Три царівни підземного царства», де уособлено скарби земних надр — золото, коштовне каміння, вугілля. Водночас вони є і символами людської краси, гордої незалежності.
Алегорія правічна в художній самосвідомості людства. Вона не може бути забутою, оскільки залишаються безсмертними «Прометей прикутий» Есхіла, «Божественна комедія» Данте, «Лебедине озеро» П. Чайковського.
Алегорія Добра і Зла, темного і світлого — два кольори душі людської, два алегоричні образи буття — Ерос і Танатос.
Контрольні запитання |
Як ви розумієте поняття «семіологія мистецтва»?
Дайте визначення художнього образу.
Що таке співтворчість у сприйнятті художнього образу?
Які структурні рівні та компоненти художнього образу?
Зробіть порівняння знаку, символу й образу у мистецтві.
Які відмінні ознаки метафори, символу та алегорії?
Розкрийте поняття умовності в мистецтві.
Наведіть приклади і проаналізуйте образ як людський тип і характер, образ природи в українській літературі та мистецтві.
Список рекомендованої літератури |
Аверінцев С. С. Символ // Софія-Логос: словник. — К., 2004. Барт Роллан. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. — М., 1994. Брянский В. П. Построение и природа художественного образа // Искусство и философия. — Калининград, 1999.
Коцюбинська М. X. Відтворення чи перетворення: до генезису метафоричного образу // Мої обрії: в 2 т. — К., 2004. — Т. 1. Меряо-Понти Морис. Знаки.— М., 2002.
Опанасюк О. П. Художній образ: структурна феноменологія і типологія
форм. — Дрогобич, 2004.
Потебня А. А. Символ и миф. — М., 2000.
Стоян С. П. Пошуки нових шляхів самовираження в сучасній неоміфо-логічній літературі //Людина в лабіринті перспектив. — К., 2004. Успенский Б. А. Семиотика искусства. — М., 1995.
Шульга Р. П. Искусство в ценностные ориентации личности. — К., 1989.
М
ИСТЕЦТВО
В СТРУКТУРІ ЛЮДСЬКОЇ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ