
- •1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання
- •2. Оцінювання кредитоспроможності позичальника
- •Способи оцінки кредитоспроможності:
- •1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб’єкта господарювання.
- •2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу суб’єкта господарювання.
- •3. Оцінка і аналіз результативності фінансово-господарської діяль-ності суб'єкта господарювання.
- •Ііі група - показники фінансової стійкості .
- •Залучені кошти (ф.1 ряд.640-ряд.380-ряд.430)
- •Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
- •Середньорічна величина валюти балансу
- •IV група — показники надійності підприємства.
- •Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
- •Середньорічна вартість дебіторської заборгованості
- •Порядок визначення інтегрованого показника
- •Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
- •Розрахунок інтегрованого показника фінансового стану позичальника
- •Рейтингова шкала для визначення класу позичальника
- •3. Оцінка ефективності використання залучених фінансових ресурсів
1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб’єкта господарювання.
1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності
1.2. Виявлення "хворих" статей звітності
2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу суб’єкта господарювання.
2.1. Оцінка майнового стану
2.1.1. Побудова аналітичного балансу-нетто
2.1.2. Вертикальний аналіз балансу
2.1.3. Горизонтальний аналіз балансу
2.1.4. Аналіз якісних зрушень у майновому стані
2.2. Оцінка фінансового стану
2.2.1. Оцінка ліквідності і платоспроможності
2.2.2. Оцінка фінансової стійкості
3. Оцінка і аналіз результативності фінансово-господарської діяль-ності суб'єкта господарювання.
3.1. Оцінка виробничої (основної) діяльності
3.2. Аналіз рентабельності
3.3. Оцінка стану підприємства на ринку цінних паперів.
Більш детально розглянемо методику оцінки фінансового стану підприємства - позичальника при отриманні останнім кредиту в банку.
Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі – не менш, ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.
Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником зобов'язань за кредитними операціями.
Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, оборотність коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.
Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.
Методика оцінки фінансового стану передбачає поєднання об'єктивних даних, сформованих на підставі бухгалтерської звітності, та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакета документів, який подає позичальник для одержання кредиту.
Ця методика дає можливість постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, вчасно виявляти негативні тенденції в його виробничо-фінансовій діяльності та вносити корективи в кредитні відносини. На підставі аналізу формується банк даних про позичальника, що дає можливість розглядати динаміку його виробничо-фінансової діяльності.
Оцінка фінансового стану позичальника.
На першому етапі оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою показників, які розподіляються на такі аналітичні групи:
І група - попередня оцінка позичальника;
II група - показники платоспроможності позичальника;
III група - показники фінансової стійкості позичальника;
IV група - показники надійності позичальника.
І група - попередня оцінка позичальника - здійснюється з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин з банком у минулому, перспектив розвитку. До цієї групи показників належать:
Період функціонування підприємства (ФП) - це кількість років з часу державної реєстрації підприємства. ФП набуває значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками). У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП набуває значення 5. За підприємствами, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.
Наявність бізнес-плану (БП) - характеризує перспективу розвитку підприємства. Показник БП може набувати одного з таких значень:
БП = 1 при наявності бізнес - плану;
БП = 0 при відсутності бізнес - плану.
Прибуткова діяльність (ПД) - свідчить про рентабельну діяльність підприємства. Показник ПД може набувати одного з таких значень:
ПД = 3 - прибуткова діяльність за останні 3 роки;
ПД = 2 - прибуткова діяльність за останні 2 роки;
ПД = 1 - прибуткова діяльність за останній рік;
ПД = 0 - відсутність прибутку.
Погашення позичок у минулому (ПП) - характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи невчасного повернення кредитів.
Показник ПП може набувати одного з таких значень:
ПП = 1 - кредит погашено без проблем;
ПП = 0,7 - кредит погашено після відстрочки;
ПП = 0,1 - кредит прострочений;
ПП = 0 - позичальник ухиляється від відповідальності.
Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, ПП = 0,1.
Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) - характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи невчасної сплати відсотків за користування кредитом.
Показник СВ може набувати одного з таких значень:
СВ = 1 - нараховані відсотки сплачено вчасно;
СВ = 0,7 - відсотки сплачено з затримкою платежу;
СВ = 0,1 - відсотки прострочені; СВ = 0 - позичальник ухиляється від відповідальності.
Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, то СВ = 0,1.
ІІ група - показники платоспроможності позичальника.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.) характеризує наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок усіх мобілізованих оборотних коштів, чи здатний позичальник взагалі розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Ао ф.1 (ряд. 260+ ряд.270)
Кз.л. = —— , або —————————— ,
Зп ф.1 (ряд. 620 + ряд.630)
де Ао - оборотні кошти;
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника Зл - 2,0.
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кл.) - показує, в якій мірі оборотні кошти покривають короткострокові зобов'язання, а саме, наскільки коротко-строкові зобов'язання можуть бути погашені швидколіквідними активами.
Ал ф.1ряд.(220+230+240+150+160+170+180+.....210)
Кл.= ———, або ————————————————————— .
Зп ф.1 (ряд. 620 + ряд.630)
де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;
Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткостроко-вих кредитів і розрахунків з кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника Кл. - 0,5.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.) характеризує наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидко- ліквідними активами (коштами) та цінними паперами.
Ав ф.1 ряд.(220+230+240)
Ка.л.= ———, або ———————————,
Зп ф.1 (ряд. 620 + ряд.630)
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції;
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника Ка.л. - 0,2.