2. Оцінювання кредитоспроможності позичальника

Розширення самостійності в діяльності господарюючих суб'єктів, поява нових форм власності, підвищує ризик неповер­нення кредиту і потребує оцінювання кредитоспроможності при вирішенні питання про можливості та умови кредитування.

При оцінці фінансового стану позичальника банки повинні враховувати такі основні економічні показники його діяльності, як:

• платоспроможність;

• фінансова стійкість;

• обсяг реалізації;

• собівартість продукції (у динаміці);

• склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;

• прибуток (збитки) у динаміці;

• рентабельність у динаміці;

• кредитна історія (погашення кредитів у минулому, наявність діючих кредитів).

Аналіз фінансового стану позичальника є складовою аналізу кредитного ризику при формуванні рішення про надання кредиту. Головна мета аналізу кредитоспроможності підприємства полягає у визначенні:

1. рівня ризику, який банк може взяти на себе;

2. обсягу капіталу, який перебуває під ризиком;

3. заходів щодо запобігання ризику та його усунення.

Таким чином, кредитором при оцінці результатів фінансової діяльності позичальника приймається рішення щодо надання кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Основними джерелами інформації для оцінки кредитоспроможності підприємства є баланс та інші форми бухгалтерської звітності на кілька звітних дат.

Однак аналіз балансу підприємства – це лише загальне уявлення про його кредитоспроможність, тому для розрахунку та аналізу якісних показників кредитоспроможності використовуються дані оперативного обліку, фінансового планування, відомості, що накопичуються в банках, у статистичних органах, дані анкет клієнтів, інформація постачальників та інше.

Як бачимо, оцінка кредитоспроможності підприємства достатньо багатогранна, тому виділяють декілька способів її дослідження.

Способи оцінки кредитоспроможності:

1. розрахунок фінансових коефіцієнтів, які дають змогу оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства;

2. аналіз грошового потоку, за допомогою якого можна виявити тенденції та сезонну потребу підприємства в грошових ресурсах;

3. оцінка ділового ризику, яка уможливлює визначення рівня впливу на підприємство ризику, пов’язаного з діловим середовищем.¹

Оцінка кредитоспроможності позичальника виконується в 3 етапи:

І–етап : визначення показників, які характеризують фінансовий стан підприємства;

ІІ–етап : оцінка та узагальнення показників з метою визначення класу надійності позичальника;

ІІІ – етап : складання аналітичного висновку.

Розглянемо більш детальніше оцінку кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів.

Методика оцінювання фінансового стану передбачає поєднан­ня об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської зві­тності та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі ін­формації, якою вже володіє банк, та пакету документів, які подає позичальник для одержання кредиту.

В загальному вигляді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може мати на­ступний вигляд: