§17. Особливості організації державної влади в Україні: місцеве самоврядування, судова влада, правоохоронні органи

Очікувані результати. Після уроків учні зможуть:

• пояснювати:; конституційний статус органів місцевого самоврядування, їх організаційну структуру та компетенцію;

• характеризувати повноваження правоохоронних органів Україні;

• давати загальну характеристику органів судової влади України;

• називати види та завдання правоохоронних органів.

17.1. Місцеве самоврядування в Україні

Здійснення місцевого самоврядування в Україні регулюється Конституцією та рядом законів, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування» (21.05.1997).

Місцеве самоврядування — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду — жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або округи. (Округою є утворена на основі добровільного об’єднання жителів адміністративно-територіальна одиниця, у складі якої — кілька населених пунктів);

• сільську, селищну, міську раду — представницький виборний орган, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради — органи, що створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування;

• районні та обласні ради і їхні виконавчі органи — органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

• органи самоорганізації населення — представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Формою безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення є загальні збори громадян за місцем проживання. Вони скликаються на рівні будинку, вулиці, мікрорайону тощо. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Також члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Відповідно органами, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, є обласні та районні ради.

В великих містах за рішенням міських рад можуть створюватися районні ради.

Сільські, селищні, міські, районні в місті ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.