§18. Фінансове право

Очікувані результати. Після уроків учні зможуть:

• давати визначення фінансового права, системи оподаткування, загальну характеристику податків і зборів;

• називати основні інститути фінансового права та джерела, платників податків та їхні права і обов’язки;

• пояснювати, що таке бюджетна система України; розкривати особливості відповідальності за порушення фінансового законодавства.

18.1. Загальна характеристика фінансового права

Фінанси — (лат. finare — закінчити, врегулювати суперечку; фр. finance — обов’язкова сплата грошей, або грошовий платіж) — це система економічних відносин, за допомогою яких відбувається нагромадження та розподіл державних коштів. Відмінність між грошима та фінансами полягає у тому, що гроші є загальним еквівалентом, за допомогою якого вимірюються затрати праці виробників, а фінанси — економічний інструмент розподілу і перерозподілу національного доходу, знаряддя контролю за фондами грошових ресурсів.

Сукупність цільових фондів грошових ресурсів держави, необхідних для її функціонування, називається фінансовими ресурсами.

Діяльність держави, спрямована на збирання та розподіл фінансових ресурсів з метою виконання своїх функцій, називається фінансовою політикою.

Управління державними фінансами в Україні здійснюють:

• Верховна Рада України;

• Президент України;

• Кабінет Міністрів України;

• Верховна Рада та Рада Міністрів АРК;

• органи місцевого самоврядування.

Фінансову систему України складають:

• банківська;

• бюджетна;

• грошово-кредитна;

• пенсійна;

• страхова;

• митна;

• інвестиційна системи.

Фінансове право — сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Тобто відносини, пов’язані із збиранням, розподілом та використанням органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення функціонування держави.

Методами фінансово-правового регулювання (прийоми і засоби правового впливу) є:

1) метод владних приписів;

2) метод субординації;

3) метод погодження;

4) метод рекомендації.

Предмет фінансового права України — це відносини, що виникають при формуванні, розподілі та використанні коштів національного доходу країни, з метою забезпечення функціонування держави.

Фінансові правовідносини — це відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами.

Суб’єктами фінансових правовідносин є юридичні особи та громадяни. Вони виникають між:

• органами державної влади і місцевого самоврядування;

• Національним банком України;

• підприємствами, установами, організаціями;

• населенням тощо.

Об’єктами фінансових правовідносин є фонди грошових ресурсів.

Фінансово-правові відносини відрізняються від інших відносин такими ознаками:

• виникають лише у сфері фінансової діяльності держави;

• одним із суб’єктів є держава (або уповноважені нею органи);

• будуються на принципі нерівності сторін (держава та її органи приймають рішення, а інші учасники фінансових правовідносин зобов’язані їх виконувати);

• об’єктом відносин є кошти чи грошові зобов’язання, пов’язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів;

• виникають, змінюються і припиняються за нормативно-правовими актами, а не за бажанням сторін.

Джерелами фінансового права є Конституція України, нормативно-правові акти ВРУ, укази Президента України, постанови Кабміну, акти Нацбанку, акти міністерств та відомств тощо.