Генеалогічна класифікація мов світу

Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв, наявністю писемності, ступенем їх вивчення, суспільними функціями. Генеалогічна класифікація мов – це вивчення і групування мов світу на основі споріднених зв’язків між ними (на основі спільного походження від якоїсь прамови). У наш час виділяють приблизно 200 сімей мов. Найвідомішими і найпоширенішими мовними сім’ями є індоєвропейська, семіто-хамітська, кавказька, фіно-угорська, тюркська.

Індоєвропейська сім’я

Індійська група: гінді, урду, панджабі, маратхі, сингальська, непалі, кашмірі, циганська, санскрит.

Іранська група: перська, таджицька, афганська, курдська, осетинська, давньоперська, авестійська, скіфська.

Слов’янська група:

- східнослов’янська: українська, російська, білоруська;

- західнослов’янська: польська, чеська, словацька, кашубська, лужицька, полабська, поморська;

- південнослов’янська: болгарська, македонська, сербська, словенська, старослов’янська.

Балтійська група: литовська, латиська, пруська, латгальська.

Германська група:

- північногерманська: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська;

- західногерманська: англійська, голландська, фризька, фламандська, німецька;

- східногерманська: ост- і вест готська.

Романська група: французька, італійська, ретороманська, сардинська, іспанська, португальська, каталонська, провансальська, румунська, молдавська.

Кельтська група: ірландська, шотландська, бретонська, уельська.

Грецька група: новогрецька, давньогрецька.

Албанська група: албанська.

Вірменська група: вірменська.

Анатолійська група: хеттська, лувійська, лідійська.

Тохарська група: тохарська.

Семіто-хамітська сім’я

Семітська група: арабська, іврит, арамейська, фінікійська.

Хамітська група: єгипетська, берберська, кушитська, чадська.

Кавказька сім’я

Картвельська група: грузинська, мегрельська, чанська, сванська.

Абхазько-адигейська група: абхазька, абазинська, адигейська, кабардинська.

Нахсько-дагестанська група: чеченська, інгуська, аварська, лезгинська, табасаранська, даргинська, ланська.

Фіно-угорська сім’я

Фінська група: фінська, есмонська, карельська, іжорська, вепська, водська, удмуртська, комі-перм’яцька, комі-зирянська, марійська, мордовська.

Угорська група: угорська, мансійська, хантийська.

Тюркська сім’я

Татарська, башкирська, чуваська, булгарська, хазарська, печенізька, кримсько-татарська, караїмська, казахська, киргизька, половецька, турецька, туркменська, гагаузька, узбецька, якутська мови.

Типологічна класифікація мов ґрунтується на виявленні подібності й відмінності будови мов незалежно від їх генетичної спорідненості. Якщо генеалогічна класифікація об’єднує мови за їх походженням, то типологічна поділяє мови за ознаками їх структури безвідносно до їх походження й розташування в просторі.

Уперше типологічну класифікацію розробили й обґрунтували німецькі мовознавці Фрідріх і Август Шлегелі. Узявши за основу класифікацію А. Шлегеля В.Гумбольдт поділив усі мови на 4 типи: ізолюючі (кореневі), аглютинативні, інкорпоруючі (полісинтетичні), флективні (фузійні).

Ізолюючі (кореневі)- мови, які не мають афіксів і граматичні значення виражають способом прилягання одних слів до інших або за допомогою службових слів. Класичними зразками є давньокитайська, в’єтнамська, тибетська, бірманська, сучасна китайська та ін.

Аглютинативні - мови, в яких граматичні значення виражаються особливими афіксами-приклейками. До аглютинативних мов належать тюркські, фіно-угорські, грузинська, японська, корейська, монгольські мови та ін.

Інкорпоруючі (полісинтетичні)- мови, в яких різні частини висловлювання у вигляді аморфних слів-основ (коренів) об’єднані в єдині складні комплекси, сукупність яких оформляється службовими елементами. До таких мов належать чукотська, коряцька і більшість мов корінного населення Північної Америки.

Флективні - мови, у яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія. До них належать індоєвропейські та семіто-хамітські мови.