Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Posibnik_dlya_10-11_klasu.doc
X
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
Особа і число |
І дієвідміна |
II ДІЄВІДМІНА |
|||
однина |
множина |
однина |
множина |
||
І |
(я, ми) |
цвіт-у, раді-ю |
цвіт-емо, раді-ємо |
леж-у, сто-ю |
леж-имо, сто-їмо |
ІІ |
(ти, ви) |
цвіт-еш, раді-єш |
цвіт-ете, раді-єте |
леж-иш, сто-їш |
леж-ите, сто-їте |
ІІІ |
(він, вона, воно, вони) |
цвіт-е, раді-є |
цвіт-уть, раді-ють |
леж-ить, сто-їть |
леж-ать, сто-ять |
Майбутній час
І дієвідміна
Число |
Особа |
Вид, форма |
||
доконаний |
недоконаний |
|||
проста форма |
проста форма |
складена форма |
||
однина |
І |
напиш-у, збуду-ю |
писати-му, будувати-му |
буду писати, буду діяти |
ІІ |
напиш-еш, збуду-єш |
писати-меш, будувати-меш |
будеш писати, будеш діяти |
|
ІІІ |
напиш-е, збуду-є |
писати-ме, будувати-ме |
буде писати, буде діяти |
|
множина |
І |
напиш-емо, збуду-ємо |
писати-мемо, будувати-мемо |
будемо писати, будемо діяти |
ІІ |
напиш-ете, збуду-єте |
писати-мете, будувати-мете |
будете писати, будете діяти |
|
ІІІ |
напиш-уть, збуду-ють |
писати-муть, будувати-муть |
будуть писати, будуть діяти |
|
II дієвідміна
Число |
Особа |
Вид, форма |
||
доконаний |
недоконаний |
|||
проста форма |
проста форма |
складена форма |
||
однина |
І |
побач-у, викош-у |
бачити-му, косити-му |
буд-у бачити, буд-у косити |
ІІ |
побач-иш, викос-иш |
бачити-меш, косити-меш |
буд-еш бачити, буд-еш косити |
|
ІІІ |
побач-ить, викос-ить |
бачити-ме, косити-ме |
буд-е бачити, буд-е косити |
|
множина |
І |
побач-имо, викос-имо |
бачити-мемо, косити-мемо |
буд-емо бачити, буд-емо косити |
ІІ |
побач-ите, викос-ите |
бачити-мете, косити-мете |
буд-ете бачити, буд-ете косити |
|
ІІІ |
побач-ать, викос-ять |
бачити-муть, косити-муть |
буд-уть бачити, буд-уть косити |
|
Увага! В українській мові є ряд дієслів з нерегулярними формами, які слід запам'ятати:
а) бути, дати, сісти, повісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти, їсти;
б) дієслова-омоніми вити (вию, в'ю), слати (стелю, шлю), жати (жну, жму).
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]