Правопис частки ні

Пишеться разом:

1. З іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні- не вживаються: нісенітниця, нікудишній, ніяково.

2. Із заперечними займенниками та прислівниками, якщо між ними немає прийменника: нікого (але: ні для кого); ніщо (але: ні за що), ніколи, нізвідки, нітрохи.

Пишеться окремо перед будь-якою частиною мови (крім заперечних займенників і прислівників), якщо:

а) у реченні присудок вживається з заперечною часткою не, наприклад: На небі немає ні зірочки;

б) виконує роль повторюваного сполучника при однорідних членах, наприклад: Ні голод, ні холод - ніщо не лякало її;

в) входить до складу фразеологічного звороту, наприклад: ні живий ні мертвий, ні на макове зерня.

Правопис прийменників

Пишуться разом:

1. Прийменники, утворені злиттям декількох непохідних (крім з, із): задля, навпроти, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, попри.

2. Прийменник щодо, утворений злиттям сполучника з непохідним прийменником.

3. Прийменники, утворені злиттям непохідного прийменника з іменником, короткою прикметниковою формою чи прислівником: внаслідок, вподовж, довкола, замість, заради, навколо, назустріч, напередодні, наприкінці.

Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з- або із-: з-за, із-за, з-над, з-перед, з-під, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред.

Окремо пишуться прийменники, утворені злиттям непохідного прийменника з іменником чи прислівником: в напрямі до, в силу, за винятком, з метою, залежно від, згідно з, на шляху до, незважаючи на, поряд з, під час, у зв’язку з, у разі, що ж до, у результаті.

Прийменник у реченні залежить від іменника або займенника і пишеться від них окремо: до землі, зі святом, у домі; зі мною, наді мною, перед нами.

Зверніть увагу! Якщо наступне після прийменника слово починається зі збігу приголосних, то для милозвучності уживаються прийменники піді, переді, наді тощо (тобто додається і): переді мною.

Уживання прийменників з, із, зі(зо)

1. З уживається:

а) перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова: З одної ягоди немає вигоди (Нар. тв.);

б) між двома голосними: Діли з убогим заробіток (Т. Шевченко);

в) перед приголосним (крім с, ш) після голосного: І будемо щебетати з милим на калині (Т. Шевченко);

г) між приголосними відповідно до звукової доцільності та милозвучності вислову: хліб з маслом, кров з носа, іспит з ботаніки.

2. Із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками та між групами приголосних: із цього, примчав із сходом, із Швеції, привіз із братом.

3. Зі уживається перед сполуками приголосних, коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, щ незалежно від закінчення попереднього слова: Зі Старого Осколу, зі зброєю, зі страшенним ревом.

4. Зо уживається із числівниками два, три і займенником мною: зо два дні, зо три сотні, зо мною розмовляла (хоча можливий варіант зі мною розмовляла).

Уживання великої букви

З великої букви всі слова пишуться:

1. У прізвищах, іменах, по батькові, псевдонімах, прізвиськах, назвах міфологічних істот та божеств, назвах дійових осіб (у байках, казках, драматичних творах): Тарас Григорович Шевченко, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець, Ахіллес, Дід Мороз.

Але: якщо назви персонажів із казок не виступають дійовими особами окремих творів, а використовуються як загальні, вони пишуться з малої літери: баба-яга, дід-мороз.

2. У назвах найважливіших релігійних понять, культових книг: Божа Матір, Син Божий, Святий Дух, Біблія, Євангеліє.

Але: ангел, святий Миколай.

3. У назвах найвищих державних установ України та міжнародних організацій, єдиних у своєму роді: Верховна Рада України, Президія Верховної Ради, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Організація Об’єднаних Націй, Співдружність Незалежних Держав, Європейське Економічне Співтовариство, Рада Безпеки.

Але: Міжнародний комітет (родова назва) Червоного Хреста.

4. У назвах найвищих державних посад: Голова Верховної Ради України, Президент України, Прем’єр-міністр Канади.

Але: назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літери: голова, міністр, академік, заслужений діяч мистецтв, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка.

5. У назвах держав, автономних республік, наприклад: Київська Русь, Республіка Білорусь, Автономна Республіка Крим.

Але: у назвах автономних областей, округів, країв тільки перше слово пишеться з великої букви: Краснодарський край, Черкаська область.

6. У складних географічних і топонімічних назвах (крім службових слів і родових понять типу мис, село, море, хребет): місто Біла Церква, Зелений мис, вулиця Ярославів Вал, вулиця 24 Серпня.

7. У неофіційних назвах держав, образних назвах географічних об’єктів, у назвах сторін світу, вжитих у значенні «країни, народи»: Буковина, Полісся, Дніпро-Славута, Далекий Схід, Західна Європа, країни Заходу.

8. В астрономічних назвах (крім родових понять): сузір’я Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях, планета Сатурн, Полярна зірка.

З великої букви пишеться тільки перше слово:

1. У назвах міністерств та їхніх головних управлінь, державних, партійних, громадських установ та організацій як України, так і інших держав: Міністерство освіти України, Національний банк України, Збройні сили України, Демократична партія України, Лейбористська партія Великобританії.

2. У назвах установ місцевого значення: Львівський обласний відділ охорони здоров’я, Чернігівський міський виконавчий комітет.

3. У повних назвах заводів, фабрик, комбінатів, підприємств, наукових та навчальних закладів, театрів, парків культури та відпочинку (символічну назву пишемо в лапках з великої букви): Київський завод «Арсенал», Книжкова палата, Рівненський державний гуманітарний університет, Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка, стадіон «Динамо».

4. У назвах пам’яток архітектури, замків, храмів: Золоті ворота, Софійський собор, Олеський замок.

5. У назвах історичних епох, подій, знаменних дат, державних, міжнародних та релігійних свят, постів: епоха Відродження, Семирічна війна, День незалежності України, Свято перемоги, Великий піст.

Але: Велика Вітчизняна війна, громадянська війна.

6. У назвах конференцій, договорів, найважливіших документів: Версальський мир, Конституція України, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав людини.

7. У назвах орденів, відзнак: орден Дружби народів, орден Пошани.

Але: орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу» (назви медалей беруться в лапки).

Прикметники, утворені від власних назв:

1. Присвійні прикметники, утворені за допомогою суфіксів -ин-, -їн-, -ін-, -ів-, -їв-, -ов-, -ев- пишуться з великої букви: Франкові слова, Шевченків «Заповіт».

Але: дамоклів меч(фразеологізм), піфагорова теорема (термін).

2. Відносні прикметники, утворені за допомогою суфікса -ськ-, пишуться з малої букви: франківські сонети, шевченківські герої.

Але: Шевченківська премія, Франківська кімната (у значенні «імені когось, пам’яті когось»).