- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
З номенклатурними словами місто, село, селище, виселок, хутір топоніми-прикладки здебільшого узгоджуються. Обов’язково узгоджуються вони тоді, коли:
№ |
Форма |
Закінчується на |
Приклади |
1. |
Іменник жіночого роду |
-ка, -иця, -ина, -щина, -иха |
У селі Варварівці, за містом Шосткою |
2. |
Іменник чоловічого роду |
-ець, -ик, -ів, -ин, -поль, -піль, кореневий приголосний |
У селі Бобрику (Бобрик), у місті Хусті (Хуст), містом Снятином (Снятин) |
3. |
Іменник |
-ськ, -зьк, -цьк |
У місті Бердянську, місту Донецьку |
4. |
Прикметник середнього роду |
-ове, -не, -увате, -ське, -цьке, -е |
У селищі Чутовому (Чутове), біля села Світлого (Світле) |
5. |
Прикметник чоловічого роду |
-ний, -ський, -цький, -уватий, -ий |
У хуторі Добровільному (Добровільний), виселком Зеленим (Зелений) |
Не узгоджуються з номенклатурними словами
1. Невідмінювані топоніми: народився в селі Тараса Шевченка, знайомство з містом Гродно, містом Сочі.
2. Назви станцій, аулів, кишлаків, застав, портів: біля станції Глухів (Але! Міста Глухова), біля застави Рибаківка (Але! Села Рибаківки), біля порта Бердянськ (Але! Міста Бердянськ).
3. Топоніми, виражені словосполученням: до міста Біла Церква, до селища Криве Озеро, селищем Піщаний Брід.
4. Топоніми у формі множини: у селі Кринички, у місті П’ятихатки.
5. Топоніми середнього роду на -я: за селом Добропілля, у селі Завалля.
6. Назви озер, рік, заток, проток, островів, гір: біля озера Ельтон, на острові Гвінея.
7. Назви зарубіжних адміністративно-територіальних одиниць: штатом Оклахома, в штаті Техас, в провінції Тоскана, з князівством Ліхтенштейн.
8. Топоніми, які мають спільну основу і розрізняються закінченнями лише у називному відмінку: місто Глухово (Росія) – місто Глухів (Україна).
9. Маловідомі назви міст, селищ, сіл (для запобігання неясності зберігається форма називного відмінка): у місті Адуй (але не в місті Адуї, оскільки незрозуміла вихідна початкова форма – Адуя, Адує чи Адуй).
Невідмінювані топоніми
1. Топоніми у формі родового відмінка однини: місто Артема, село Івана Франка. Без слів місто, село, селище такі топоніми не вживаються.
2. Запозичені топоніми на -і, -о, -у: Сочі, Батумі, Делі, Сан-Франциско, Тбілісі, Бордо, Осло, Токіо.
Винятки: Йошкар-Ола (Йошкар-Оли), Махачкала.
Зверніть увагу! Запозичені топоніми на -и відмінюються, бо -и є дуже виразним показником множини: Канни – у Каннах.
3. Окремі слов’янські топоніми на -о: Гродно, Вільно, Ковно, Нуйно.
Утворення іменників на позначення назв жителів міст
Топонім – назва населеного пункту. Катойконім – назва жителя.
Утворення назв жителів множинної форми
№ |
На що закінчується топонім |
Суфікс, який бере участь у творенні |
Зміни у катойконімі |
Приклади |
Примітки |
1. |
-иця |
-ан(и) |
ц → ч |
Вінниця – вінничани, Сосниця – сосничани |
|
2. |
-ець |
е випадає, ц → ч |
Тростянець – тростянчани, Кременець - кременчани |
|
|
3. |
-ці |
-ан(и) |
ц → ч |
Підгайці – підгайчани |
|
4. |
-цьк (можливе закінчення) |
к випадає, ц → ч |
Луцьк – лучани, Хмельницький – хмельничани |
Донецьк – донечани, бо дончани – від Дон |
|
Зверніть увагу! Якщо в прикметнику, утвореному від назви міста, є суфікс -цьк-, то катойконім утворюється аналогічно до п.4: Баничі – баницький – баничани, Хмільник – хмільницький – хмільничани. |
|||||
5. |
-ич, -ичі |
-ан(и) |
|
Дрогобич – дрогобичани, Галич – галичани |
Винятки: Березовичі – березовці, Жашковичі – жашківці |
6. |
-ан(и), -ян(и), -чан(и) |
-ці |
|
Дніпряни – дніпрянці |
Винятки: Кияни - киянівці |
Зверніть увагу! Якщо в прикметнику, утвореному від назви міста, є суфікси -анськ(ий), -янськ(ий), то катойконім утворюється аналогічно до п.6, при цьому -ськ- випадає: Солоне – солонянський – солонянці, Гать – гатянський – гатянці, Лубня – лубнянський – лубнянці. |
|||||
7. |
-анськ, -янськ |
-ці
|
-ськ- випадає |
Бердянськ – бердянці, Лисичанськ – лисичанці |
|
8. |
-анка, -янка |
-к- випадає |
Вільшанка – вільшанці, Горянка - горянці |
|
|
9. |
-город, -град |
|
Миргород – миргородці, Павлоград – павлоградці |
|
|
10. |
-поль, -піль |
|
Сімферополь сімферопольці, Бориспіль – бориспільці |
Можливі форми: Тернопіль – тернопільці і тернопільчани, нині тернопіляни, Нікополь – нікопольці і нікопольчани. Але перевага надається катойконіму з -ці! |
|
11. |
-енко (за походженням – прізвище). Утворюються від прикметників |
-ці
|
|
Шевченко – шевченківський – шевченківці |
|
12. |
-увате(-ий, -а) |
|
Лозувате – лозуватці |
|
|
13. |
-уватка |
-к- випадає |
Скелюватка – скелюватці |
|
|
14. |
-ин |
|
Снятин – снятині, Ніжин – ніжинці, Рогатин – рогатинці |
|
|
15. |
-уки, -юки |
-івці |
|
Краснюки - краснюківці |
|
16. |
-енки (множина від -енко), що за походженням є назвами роду |
|
Кириленки – кириленківці, Кононенки – кононенківці |
|
|
Зверніть увагу! 1. Утворення назв жителів на -ів, -ка, -ки, -ок, -ик, -ак, -ськ, -не, -на, -щина, -ище, -иха, -ове ще не усталилося, тому літературна норма в цих випадках регулюється словником. 2. Назви жителів, утворені за допомогою -щани, -аки, -чаки, -уки, -чуки, -ики, -ухи, -уни, -ана, -ата, -чата, -ачі є розмовними, просторічними або діалектними і тому в літературній мові не вживаються: дончаки (від Донецьк), бортюхи (від Бортятине), ярочата (від Ярок), плескачі (від Плисків) тощо. 3. Назви жителів, утворені за допомогою запозиченого суфікса -іти від топонімів грецького походження, вживаються лише у кигах та текстах історичного характеру: Херсонес – херсонесіти, Ольвія – ольвіополіти, Керч – керченіти. |
|||||