Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремленими називаються члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно. Відокремлені члени набувають у реченні особливої смислової ваги, відносної самостійності. Відокремлюватися можуть лише другорядні члени речення.

У вимові відокремлені члени речення виділяються логічним наголосом і невеликими паузами. На письмі відокремлюються комами, рідше – тире.

Відокремлення означень

1. Відокремлюються комами будь-які означення, які пояснюють особовий займенник, незалежно від того, де вони знаходяться – перед чи після означуваного слова. Наприклад: Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В.Сосюра).

2. Відокремлюються комами поширені узгоджені означення (дієприкметникові або прикметникові звороти), які пояснюють іменник і знаходяться після нього. Наприклад: Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський).

3. Узгоджені означення, які пояснюють іменник і знаходяться перед ним, відокремлюються лише тоді, коли:

а) мають додаткове значення причини, умови чи допустовості, наприклад: Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М.Стельмах);

б) відірвані від означуваного слова іншими членами речення, наприклад: Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі (Леся Українка).

4. Відокремлюються комами два або більше одиничних узгоджених означень, які стоять після означуваного іменника, перед яким уже є означення, наприклад: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

Але: якщо перед пояснюваним іменником немає означення, то ті слова, які стоять після нього, можуть відокремлюватись чи ні, залежно від бажання автора. Наявність чи відсутність у таких реченнях коми визначається лише інтонацією.

В небі, чистім і прозорім, сяє сонце (М.Рильський). Сонце чисте і прекрасне крізь сльози усміх посилає (Олександр Олесь).

5. Якщо декілька відокремлених означень (узгоджених і неузгоджених) стоять у кінці речення, то вони виділяються тире, наприклад: Перед очима в Маланки стояла левада – зелена, весела, над річкою (М.Коцюбинський).

6. Можуть відокремлюватись тире неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, якщо виділяються інтонаційно і перед ними можна поставити слова а саме, наприклад: Оце і є той випадок єдиний, коли найбільша мужність – утекти (Л.Костенко).

7. Можуть відокремлюватись комами, іноді - тире неузгоджені означення, виражені іменниками з прийменниками, при інтонаційному та смисловому виділенні, наприклад: Сама Галя, з чудовими очима, з народною піснею, з голосом, як шовк, дуже підходила під його ідеал (І.Нечуй-Левицький).

Відокремлення прикладок

1. Відокремлюються комами прикладки, що пояснюють займенник, незалежно від їхньої позиції щодо означуваного слова, наприклад: Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок).

2. Відокремлюються комами поширені та кілька однорідних прикладок, що пояснюють іменник і стоять після нього, наприклад: Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір (Д.Павличко).

3. Якщо прикладка стоїть перед пояснюваним словом, вона відокремлюється лише тоді, коли має додаткове значення причини. Син селянина-кріпака, Тарас Шевченко був великим знавцем і виразником життя бідного поневоленого селянства.

4. Відокремлюються прикладки, які приєднуються до пояснюваного слова за допомогою слів родом, на ім’я, на ймення, так званий, наприклад: Ой був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Нар. тв.).

5. Відокремлюються комами прикладки, що мають пояснювально-уточнююче значення і починаються словами або, тобто, особливо, навіть, як-от, зокрема, наприклад: Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила - силенна (Донченко).

6. Відокремлюються комами прикладки зі сполучником як, якщо вони мають значення причини: Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М.Рильський).

Але: Шевченко відомий у світі більше як поет (У ролі кого?).

Прикладка виділяється тире:

1. Якщо має яскраво виражене уточнююче значення (перед нею можна поставити слова а саме) і виділяється в усному мовленні значними паузами, наприклад: Осінній вітер – хитрий Каїн – у лісі шастає, мов лис (Світличний).

2. Якщо прикладка, особливо поширена, стоїть у кінці речення і має підкреслено самостійне значення, наприклад: Має людина в собі такий живчик – бажання робити добро (О.Гончар).