
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Тире між підметом і присудком
1. Між підметом і присудком кома не ставиться, наприклад: Ліси наче світилися наскрізь (О.Гончар).
2. Між підметом і присудком ставиться тире на місці пропуску дієслова-зв’язки:
№ |
Підмет |
Присудок |
Приклади |
|
Ім. у Н.в. |
Ім. у Н.в. |
Січень – року початок. |
|
Ім. у Н.в. |
Інфінітив |
Життя – горіти, а не тліть. |
|
Інфінітив |
Ім. у Н.в. |
Працювати чесно – мій девіз. |
|
Інфінітив |
Інфінітив |
Життя прожити – поле перейти. |
|
Кількісний числівник |
Кількісний числівник |
Два по два – чотири. |
|
Якщо перед присудком є частки це, ось, то, значить, це є, це значить. |
Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. |
Зверніть увагу! Коли між підметом і присудком, вираженим іменником, є відокремлений член чи підрядне речення, то разом з комою ставиться ще й тире, наприклад: Людина, яка не любить мови рідної матері, – це людина без роду й племені (В.Сухомлинський).
Тире не ставиться
Якщо підмет виражений особовим або питальним займенником: Я син свого часу.
Коли перед присудком стоять порівняльні сполучники як, що, немов, ніби, мов, мовби, немовби, наче, неначе: Струмок серед гаю як стрічечка.
Присудок виражений прикметником, дієприкметником, а підмет – іменником: З усіх утрат утрата часу найтяжча.
Коли перед присудком стоїть частка не: Серце не камінь.
Якщо присудок стоїть перед підметом і вони виражені однією частиною мови: Чудова-таки штука життя.
Якщо між головними членами речення стоїть вставне слово, прислівник або частка: Сьогоднішнє свято, безперечно, пам’ятна подія у нашому житті.
Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, займенником: З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г.Сковорода);
Але: тире в цих випадках може ставитися для смислового та інтонаційного виділення присудка, наприклад: Ми – не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних (В.Симоненко). Мова – як хліб, вона мені свята і кров’ю серця тяжко пурпурова (Костенко).
Зверніть увагу!
Тире між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки не ставиться, якщо підмет і присудок утворюють фразеологічний зворот, наприклад: Два чоботи пара.
Тире також ставиться для вираження несподіваності: Як раптом – спинилися наші тіні (І.Драч).
Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
Однорідні члени речення відповідають на одне питання, належать одному члену речення, вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення. Однорідними можуть бути будь-які члени речення.
Кома між однорідними членами речення ставиться:
1. Якщо однорідні члени речення не з’єднані сполучниками (...О, О, О...): Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевченко); Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами (І.Цюпа).
Примітка 1. Якщо означення характеризують предмет з різних боків (тобто вони є неоднорідними) і їх не більше трьох, то між ними кома не ставиться: Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І.Нечуй-Левицький).
Примітка 2. Обставини однорідні лише тоді, коли вони передають перелік (у парках, лісах і садах; вранці, вдень і ввечері). Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони неоднорідні (вранці – коли? – у парку – де? – радісно – як?) і кома між ними не ставиться. Неоднорідні також обставини, які хоч і відповідають на одне і те ж питання, проте доповнюють одна одну, залежать одна від одної (на галявині – де саме? - у лісі).
Примітка 3. Якщо означення (однорідні і неоднорідні) стоять після слова, від якого залежать, то між ними ставиться кома: У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М.Рильський).
Примітка 4. Якщо спочатку йде непоширене означення (зазвичай воно виражається одиничним дієприкметником або прикметником), а потім поширене (зазвичай воно виражається дієприкметниковим зворотом), то вони вважаються однорідними і між ними ставиться кома: Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гончар).
Якщо ж спочатку йде поширене означення, а потім – непоширене, то вони вважаються неоднорідними, а тому кома між ними не ставиться: На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі суниці (Донченко).
2. Якщо однорідні члени речення з’єднані повторювальними єднальними чи розділовими сполучниками (... іО, іО, іО...): Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див (Л.Костенко).
Повторюваними можуть бути такі сполучники: і, та, й, то, чи, або, ні тощо.
Примітка. Коли частина однорідних членів з’єднана безсполучниково, а частина – повторюваними сполучниками і, й, та (=і), кома ставиться між усіма однорідними членами: Запахло квітами мені, криницею живою, і скалком сонця на стіні, і щедрою весною (В.Стус).
3. Якщо однорідні члени з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між парами (...ОіО, ОіО...). Наприклад: Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні (Леся Українка).
4. Перед протиставними сполучниками (...О, а (але, зате, проте, однак) О...): Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Шевченко).
5. Між однорідними членами речення, з’єднаними парними сполучниками, кома ставиться перед другим із них : Надворі хоча й холодно, але весело.
Парні сполучники: не тільки...а(але) й, як...так і, хоч...а(але) й, якщо...то тощо.
Кома між однорідними членами речення не ставиться:
1. Якщо однорідних членів речення не більше двох, і вони з’єднуються між собою одиничними сполучниками або, чи, та (у значенні і), і, й.
Запам’ятайте! «Або-чи-та-й-і коми ковтає».
Старий батько сидить коло хати та(і) вчить внука маленького чолом оддавати (Т.Шевченко).
2. Між двома непоширеними однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним сполучником і...і, ні...ні, якщо це стійкий вислів типу: і сміх і гріх ,і(ні) сяк і(ні) так, і(ні) вдень і(ні) вночі, ні світ ні зоря, і(ні) се і(ні) те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що, ні слуху ні духу тощо: Світ який – ні краю ні кінця! (В.Симоненко).
3. Іноді між двома однорідними членами речення ставиться тире, якщо другий член речення протиставляється першому (між ними можна підставити сполучники а, але), виражає причину, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Ні, не вагання – (а) рівновага стала долею митця (Є.Плужник).
4. Іноді між значно поширеними або далекими за змістом однорідними членами ставиться крапка з комою: Розжеврене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).
При однорідних членах речення можуть бути узагальнюючі слова, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів. Узагальнюючі слова є тими ж членами речення, що й однорідні члени.
При узагальнюючих словах ставляться такі розділові знаки:
1. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставиться двокрапка. Наприклад: Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М.Коцюбинський).
Перед словами а саме, як-от, наприклад, як наприклад, що стоять після узагальнюючого слова, ставиться кома, а після них – двокрапка. Наприклад: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О.Довженко).
2. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире. Наприклад: І море, і озеро, і синій високий берег, і широкий степ – все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі відтінки, всі кольори ніби зливались докупи (І.Нечуй-Левицький).
3. Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнюючим словом, а після них речення продовжується, то після узагальнюючого слова ставиться двокрапка, а після однорідних членів – тире. Наприклад: Звідки б не їхали чумаки: з Полтави, Сум, Ромна чи Лубен – усі вони не могли оминути Кременчука (В.Малик).
Зверніть увагу! Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнюючим словом повинна бути кома, тире після них може не ставитися: Чекає все: і розпач, і образа, а рідний край нам буде чужиною (Олена Теліга).
Інколи тире ставиться після узагальнюючого слова перед однорідними членами, тоді однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією. Наприклад: На все осінь щедра – на кавуни, і на дощі, і на холодні роси (Ю.Збанацький).