Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_dlya_10-11_klasu.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.88 Mб
Скачать

Пунктуація

Пунктуація – це зібрання правил про постановку розділових знаків у письмовому тексті, а також і самі розділові знаки, які використовуються на письмі.

Основне призначення пунктуації – сприяти розчленуванню письмової мови для полегшення її сприймання.

Сучасна українська пунктуація ґрунтується на трьох принципах: граматичному, смисловому та інтонаційному.

За граматичним принципом розділові знаки ставляться відповідно до граматичної структури речень.

Смисловий принцип вимагає врахування значення окремих елементів речення і смислових відношень між цими елементами у структурі речення.

Суть інтонаційного принципу полягає в тому, що розділові знаки ставляться відповідно до інтонації.

Розділові знаки у кінці речення

У кінці розповідного чи спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації, ставиться крапка, наприклад: Труд переростає у красу (П.Тичина). Радійте, співайте пісні голосні, квітками заквітчуйте чола ясні (Олександр Олесь).

Зверніть увагу! Крапка не ставиться у кінці вставних і вставлених речень, після заголовків.

Знак питання ставиться у кінці питального речення, наприклад: А де тут дорога до Рідного краю? (Симоненко).

Знак питання не ставиться в кінці складнопідрядного речення з непрямим питанням: Сказати мусить кожен з нас, чи він народу вірний син, чи тільки раб похилий він (Грінченко).

Але: коли головне речення питальне, тоді в кінці складнопідрядного речення з непрямим питанням знак питання ставиться: Ти не чув хіба сьогодні, як гриміли тут громи? (Олександр Олесь).

Підсилена питальна інтонація передається двома або трьома знаками питання: Де ж слава ваша?? (Шевченко).

Знак оклику ставиться:

У кінці окличного речення: Землі на світі кращої немає! (В.Сосюра).

2. У кінці речень, що мають у своєму складі слова слава, хвала, ганьба, як, який, що за, до чого ж: На небокраї яка краса огнів сія! (В.Сосюра).

3. Підсилена оклична інтонація передається двома чи трьома знаками оклику в кінці речення: Розвернися ж, розстелися ж, убогая ниво!!! (Т.Шевченко).

4. Складна інтонація оклику – питання передається на письмі знаками ?! або !? Наприклад: Іване! Брате! Як ти встиг?! (Л.Костенко).

Три крапки використовується для передачі незакінченого, обірваного або перерваного мовлення: Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... (В.Сосюра).

Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах

При стверджувальних та заперечних словах ставляться такі розділові знаки:

1. Якщо стверджувальні і заперечні слова вимовляються не з окличною чи питальною інтонацією, то після них ставиться кома: Так, я вільний, маю бистрі думи-чарівниці (Леся Українка). Ні, не стихайте, солодкії співи, всяк з нас їх слухати рад... (Леся Українка).

2. Якщо стверджувальні і заперечні слова вимовляються з окличною інтонацією, то після них ставиться знак оклику: Так! я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні...(Леся Українка).

Зверніть увагу! Стверджувальну частку так треба відрізняти від однозвучного прислівника, який у реченні виконує функцію обставини і комою чи іншим розділовим знаком не виділяється. Порівняйте: Так, була моя пісня палка! Так прожила я цілу довгу зиму (Леся Українка).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]