
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Словотвір
Словотвір – розділ мовознавства, у якому вивчаються способи творення слів.
Словотворчі афікси – це такі суфікси, префікси, за допомогою яких утворюються нові слова.
Похідна основа – це основа, про лексичне значення якої ми можемо дізнатися від більш простої основи: лісов-ий – той, що стосується лісу, білизн-а – білий колір чого-небудь.
Непохідна основа – це основа, значення якої не мотивується іншою основою, тобто ми не можемо визначити, звідки походить дане слово: ліс, рік, біл-ий, добр-о.
Твірна основа
(
)
- це та частина
слова або усе слово, від яких утворилося
нове.
Словотворчий ланцюжок – це ряд слів, кожне наступне у якому є похідним від попереднього: ліс → ліс-ов(ий) → лісов-ик; вік → віч-н(ий) → вічн-ість.
Словотвірне гніздо – це сукупність спільнокореневих слів, розташованих у певній послідовності, у якій вони утворювалися, наприклад:
|
|
солон-ість |
|
|
с |
солон-о |
|
|
|
с |
солонин-н(ий) |
|
с ол-ян(ий) |
солян-к(а) |
|
сіль |
|
|
|
|
сіль (суть чогось) |
|
|
|
|
з а-соли-ти |
засол-ен(ий) |
|
с |
н едо-соли-ти |
недосол-ен(ий) |
Словотворчий тип – це сукупність різнокореневих слів, утворених одним способом з використанням однакового типу твірних основ та одного і того ж словотворчого засобу: слова березовий, липовий, вербовий, калиновий належать до одного словотворчого типу прикметників, утворених від іменникових твірних основ (берез-а, лип-а, верб-а, калин-а) за допомогою суфікса -ов-.
Способи творення слів
І. Морфологічні.
1. Префіксальний – спосіб творення слів за допомогою префікса, який приєднується до твірної основи: дід → прадід, бити → розбити, високий → превисокий.
2. Суфіксальний – спосіб творення слів за допомогою суфікса, який приєднується до твірної основи: машин-а → машиніст, розум → розумн(ий).
3. Префіксально-суфіксальний – спосіб творення слів за допомогою префікса і суфікса одночасно, які приєднуються до твірної основи: заморський, безрукавка.
Зверніть увагу! Не всі слова, які мають префікс і суфікс утворені префіксально-суфіксальним способом. Таким способом утворюються тільки слова, що: 1) походять від прийменника з іменником (за морем → заморський, під вікном → підвіконня, під снігом → підсніжник); 2) не можуть окремо існувати без префікса або cуфікса (безрукавка); 3) окремі прислівники (зазвичай ті, що мають префікс по- і суфікси -у-, -ему-, -єму-, -и-: помалу, по-моєму, по-українськи). Але до цієї групи належать також інші прислівники, наприклад: ввечері, вночі, влітку, взимку тощо.
4. Безафіксний – спосіб творення слів шляхом усічення значущих частин слова. Цим способом утворюються іменники від прикметників і дієслів: синій → синь, бігати → біг, ходити → хід.
5. Складання – спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок складання твірних основ або цілих слів. Тому складання поділяється на основоскладання, словоскладання та абревіацію (складноскорочений спосіб). Під час основоскладання нове слово утворюється внаслідок складання двох і більше твірних основ: хліб і пекарня → хлібопекарня, науковий і технічний → науково-технічний. Основоскладання часто супроводжується суфіксальним і безафіксним способом творення: чорноморський, землезнавство, всюдихід(відкидається суфікс -и- від твірної основи ходи-ти). Словоскладання – спосіб творення нових шляхом поєднання двох слів (а не основ) без допомоги інтерфікса: біг-біг, хліб-сіль, видимо-невидимо, ракета-носій. Складноскорочений спосіб – спосіб творення нових слів шляхом складання початкових частин твірних основ. Цим способом утворюються тільки іменники: медсестра (медична сестра), телецентр (телевізійний центр); юннат (юний натураліст), Донбас (донецький басейн); вуз (вищий учбовий заклад), ООН (Організація Об’єднаних Націй). Зверніть увагу! У складноскорочених словах, утворених з початкових букв або звуків, усі літери пишуться великі (АТС). Винятки: загс, неп, вуз, дот, дзот.
ІІ. Неморфологічні способи творення слів.
1. Морфолого-синтаксичний спосіб – це спосіб творення слів, при якому нові слова утворюються шляхом переходу з однієї частини мови в іншу: три (числ.) – три (дієсл.); ніс (ім.) – ніс (дієсл.) тощо.
2. Лексико-синтаксичний спосіб – це спосіб творення слів, при якому нові слова утворюються шляхом злиття словосполучення: нісенітниця (ні се ні те), сьогодні (цього дня), добраніч (доброї ночі), Непийвода.
3. Лексико-семантичний спосіб – це спосіб творення слів, при якому нові слова утворюються шляхом переосмислення лексичного значення твірних: корінь (дерева) – корінь (в математиці) – Корінь(прізвище); супутник (людина) – супутник (літальний апарат); картина (живопис) – картина (кінофільм). Слова при цьому способі не переходять в іншу частину мови і не змінюють граматичних ознак.