
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Уживання м’якого знака
У словах іншомовного походження м’який знак ставиться:
1. Після д, т, з, с, л, н перед сполученням -йо- та буквами я, ю, є, ї, що позначають по два звуки: конферансьє, ательє, Нью-Йорк, Ньютон, батальйон, віньєтка.
2. Відповідно до вимови після м’якого л перед приголосним і в кінці слова: альбінос, фільм, ельф, альков, Рафаель, спанієль.
Уживання апострофа
У словах іншомовного походження апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, прем’єра, к’янті, Іх’ямас, Руж’є.
2. Після букв, що позначають тверді приголосні, у кінці префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
3. Після часток д (від де) та о: д’Аламбер, д’Арк, О’Кейсі, О’Коннор. Але! Де Артаньян.
Апостроф не пишеться:
1. Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, бюро, кювет, рюкзак, бюрократ, бязь, пюре, пюпітр, фюзеляж.
2. Перед йо: курйоз, серйозний.
Правопис букви у
Буква у пишеться у словах, запозичених із французької мови, після букв, що позначають шиплячі приголосні ж, ш, а також у словах парфуми, парфумерія: брошура, журі, парашут, Жуль.
Запам’ятайте правопис таких слів іншомовного походження: конвеєр, феєрверк, феєрія, гієна, спанієль, фієста, фойє, майя, Фейєрбах, Гойя.
Правила передавання на письмі російських власних назв
1. Прізвища та географічні назви не перекладаються: Октябрь (місто) – Октябр, Майский (селище) – Майський, Филиппов (прізвище) – Філіппов.
2. Закінчення -ой, -ов у прізвищах зберігаються: Донской – Донськой, Петухов – Пєтухов.
3. Закінчення -ый, -ой у географічних назвах передається сполукою -ий: Веселый Лог – Веселий Лог, Крутой Хмель – Крутий Хміль.
4. Закінчення -ий після твердих приголосних передається -ий, після м’яких – -ій: Великий Устюг – Великий Устюг, Синий Гор – Синій Гор.
5. Закінчення -ая, -яя передається через -а, -я: Белая Гора – Біла Гора, Верхняя Тура – Верхня Тура.
6. Закінчення -ые, -ие передається літерою -і: Богатые Сабы – Багаті Саби, Великие Луки – Великі Луки.
7. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається літерою -е: Богатое – Багате, Гремячее – Грем’яче.
8. Закінчення -(ь)е передається літерою -я: Забайкалье – Забайкалля, Приморье – Примор’я.
Зверніть увагу! У цих власних назвах один приголосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позначається апострофом.
9. Географічні назви, що походять від присвійних прикметників, набувають іменникової парадигми закінчень: Киров – містом Кіровом, Пушкин – містом Пушкіном. Але! Кіровим, Пушкіним (прізвища).
10. Префіксальні прізвища та географічні назви передаються відповідно до правил правопису префіксів в українській мові: Беспалов – Безпалов, Подкопаев – Підкопаєв, Раздор – Роздор.
11. Буквосполуки -жск-, -зск- передаються через -зьк-: Норвежское море – Норвезьке море, Харцызск – Харцизьк. Але! Даргомыжский – Даргомижський.
Написання російських прізвищ прикметникової форми
№ |
Буква в рос. мові |
Буква в укр. мові |
Позиція |
Приклади |
1.
|
е
|
е
|
1) після приголосних; |
Лермонтов, Некрасов |
2) у суфіксі -ев- після ж, ч, ш, щ, ц, р |
Бестужев, Тютчев, Губарев, Вархушева |
|||
2.
|
е
|
є
|
1) на початку слова; |
Єсенін, Єршов, Євдокимов |
2) у середині слова після голосних, апострофа, м'якого знака; |
Санаєв, Валуєв, Аляб 'єв, Прокоф 'єв, Афанасьєв, Григор 'єв |
|||
2) у суфіксах -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ч, ш, щ, ц, р; |
Тургенєв, Федосєєв, Менделєєв, Алексєєв, Матвєєв |
|||
4) у корені, якщо російська є відповідає українській і. |
Бєдний (бідний), Лєсков (ліс), Рєпін (ріпа), Сєров (сірий), Столєтов (літа) |
|||
3.
|
е
|
йо |
на початку слова і складу |
Йолкін, Соловйов, Бугайов |
ьо |
у середині та в кінці складу |
Карасьов, Корольов, Тьоркін, Семьоркін |
||
е |
в утвореннях від імен, спільних для російської та української мов |
Артемов, Семенов, Федоров |
||
о |
під наголосом після ч, ш |
Щипачов, Рогачов, Грачов, Лихачов |
||
4. |
э |
е |
завжди |
Ельконін, Ешпаєв |
5. |
ы |
и |
завжди |
Черних, Рибаков, Циганков |
6.
|
и
|
и |
1) після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними; |
Тучин, Рощин, Циркунов, Шишков |
2) в утвореннях від назв та імен, спільних для російської та української мов; |
Куликов, Рибовський , Гаврилін, але Філіппов, Нікітін, Ніколаєв |
|||
3) у префіксі при-; |
Пришвін, Привалов |
|||
4) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -иш, -ович, -євич. |
Гачич, Голик, Котельников, Новиков, Григорович, Голицин, Радищев |
|||
і |
на початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ |
Іванов, Пушкін, Багіров, Ашкін, Гагарін, Мічурін |
||
ї |
після голосних, апострофа, м'якого знака |
Гур’їн, Воїнов, Захар’їн, Ільїн |