Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження

Буква и пишеться:

1. У загальних назвах

а) після букв «дев’ятки»: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р («Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосним, крім й: дизель, джинси, інститут, пріоритет, речитатив, сигнал, фізика. Але! Мартіні, місіс, містрікс, сіті, федінг.

б) у складних словах з першою частиною ди-, що означає «двічі»: дифтонг, дилема, диптих, дилогія;

в) у префіксі анти- та після ц у словах, що починаються на деци-: антибіотик, антипод, децибел, дециметр;

г) у давно запозичених словах: скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, бурмистер (але бургомістр), вимпел, кий, кит, спирт, химера;

ґ) у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: акин, башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, кишлак, шпинат;

д) у словах церковного вжитку: єпископ, камилавка, митра, митрополит, херувим, християнство.

2. У власних назвах:

а) після шиплячих (ж, ч, ш, щ) і ц перед приголосними: Алжир, Вашингтон, Лейпциг, Чикаго, Цицерон, Шиллер;

б) у географічних назвах з кінцевими -ика, -ида: Адріатика, Африка, Корсика, Мексика, Антарктида, Флорида;

в) у географічних навах після р, д, т перед приголосним: Аддис-Абеба, Аргентина, Ватикан, Крит, Рив’єра, Тибет. Але! Антананаріву, Брістоль, Річмонд, Ріца.

г) у деяких словах згідно з традиційною вимовою: Вавилон, Вифлеєм, Єгипет, Єрусалим, Китай, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Пакистан, Узбекистан, Серафим, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Жигулі, Скандинавія, Тибет.

Буква і пишеться:

1. На початку слова: ідеал, інструкція, Інтернет, Іспанія.

2. У кінці незмінюваних слів після приголосних: журі, колібрі, таксі, шасі, візаві, поні, мерсі, конфеті.

3. Після приголосних, які не входять у «дев’ятку» (б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н) перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, логіка, мінор, пюпітр, фінал.

4. Після букв «дев’ятки» перед буквами, що позначають голосні звуки, є, й: артеріальний, аудієнція, діалектний, дієта, індустріалізація, пієтет, радіус, тріумф.

5. Після приголосних у прізвищах, географічних назвах та похідних від них словах (крім випадків, зазначених у пунктах а – г цього блоку правил): Міссісіпі, Сідней, Дідро, Дізель, Россіні, Гельсінкі, Дідона, Дідро, Діккенс, Сомалі, Зімбабве, Кіпр, Сінгапур, Сімферополь, Тітікака, Есхіл, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Сочі, Поті (але сочинський, потинський).

Зверніть увагу! Дізель (прізвище) – дизель (двигун внутрішнього згоряння, що працює на рідкому паливі), Сіменс (прізвище) – сименс (одиниця електропровідності), Сілует (прізвище) – силует (обрис).

6. Після префікса дез-: дезінфекція, дезінформація.

Подвоєння у словах іншомовного походження

У більшості загальних іменників іншомовного походження подвоєння не відбувається, наприклад: бароко, беладона, інтермецо, клас, колектив, лібрето, піанісимо, сума, піцикато та ін.

Подвоєння зберігається:

1. У словах: аннали (літопис), білль (законопроект), бонна (вихователь), брутто (вага товару з упаковкою), булла (папська грамота), ванна, вілла, мадонна, манна, мірра (рослина), мотто (дотепний вислів), мулла (релігійний служитель у мусульман), нетто (вага товару без упаковки), панна, пенні, тонна.

Розрізняйте: гама – ряд звуків у межах октави; послідовний ряд однорідних, але відмінних одне від одного предметів, явищ тощо; гамма – назва третьої букви грецького алфавіту.

2. При збігові однакових приголосних на межі префікса і кореня: імміграція (але еміграція), ірреальний, сюрреалізм, аддукція, апперцепція, ірраціональний, інновація, контрреволюція.

3. У власних назвах і утворених від них словах, якщо подвоєння є в мові, звідки прийшло слово, наприклад: Голландія, голландський, Марокко, марокканець, Руссо, Шиллер, Апенніни, Ассирія, Аддис-Абеба, Андорра, Аттика, Брюссель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Еллада, Канни, Калькутта, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Філіппіни, Яффа, Аллах, Боккаччо, Будда, Ганнібал, Гіппократ, Одіссей, Муссоліні, Руссо, Теккерей, Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Джонні, Алла, Анна, Аполлонія, Бетті, Віолетта, Жанна, Елла, Емма, Інна.