
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Зверніть увагу на написання таких прислівників
Додолу, запанібрата, на-гора, наяву, натщесерце, внічию, спідлоба, спозаранку, з переляку, втридорога, нашвидкуруч, спозарання, тимчасово (хоча тим часом), тимчасом як, до побачення, на жаль, на зло, на радість, на сміх, на сором, над силу, не з руки, ні на гріш, горілиць, з усіх усюд, запівдарма, доконче, запанібрата, довкруж.
Правопис часток
Разом пишуться:
1. Частки аби-, ані-, чи-, чим-, як- що- у складі будь-якої частини мови: абищо, анітрохи, дедалі, чимало, якнайшвидше, щодуху.
Але: частка що пишеться окремо у складі таких сполучників: дарма що, тільки що, хіба що, що ж до;
2. Частка -сь у займенниках та прислівниках та частка -ся(-сь) у зворотних дієслівних формах: будується, котрийсь, десь.
Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-що, хтозна-як, будь-де, який-небудь, скажи-бо, тільки-но, якось-то, як-от, все-таки.
Зверніть увагу! Мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто.
Але: якщо між часткою і словом, до якого вона приєднана, стоїть інше слово, то всі три слова пишуться окремо: казна для чого, будь до кого, чим би то; частки от, таки, коли вони стоять перед словами, які підсилюють, пишемо окремо: от сказав, таки зробив.
Окремо пишуться:
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он, й: сказав би, зроби ж, що то за, ось як, он куди, та й.
Але: разом пишуться у складі сполучників та стверджувальних часток: щоб, якби, мовби, немовби, авжеж, атож, аякже, начеб, таж, тож.
Правопис частки не
НЕ пишеться разом:
1. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, дієсловами, прислівниками, які без не не вживаються: невістка, негода, незрівнянний, невгасимий, неволити, негайно, нехотя.
2. З іменниками, якісними прикметниками та утвореними від них прислівниками, якщо при цьому утворюється нове, протилежне за значенням слово. Здебільшого такі слова можна замінити синонімами без не: неволя (= рабство), невеселий (= сумний), недовго (= коротко).
Але: частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк: нітрохи не цікаве завдання, далеко не досконалий твір, зовсім не далека дорога, аж ніяк не приємні спогади.
3. З дієсловами та утвореними від них дієприкметниками та іменниками у складі префікса недо-, який означає неповноту ознаки чи дії: недооцінювати (недо + оцінювати); недовиконаний (недо + виконаний).
Але: якщо частка не вживається для заперечення дії чи ознаки, вираженої словом із префіксом до-, вона пишеться окремо.
Порівняйте:
недоїдати (= голодувати) – не доїсти (= до кінця не з’їсти);
недобачати (= погано бачити) – не добачати (= не помічати);
недодивитися (за дитиною) – не додивитися (фільм).
4. З дієприкметниками, якщо вони є означеннями і при них немає залежних слів: невиконане завдання, незірвані яблука, нерозв’язана задача.
5. У безособово-присудковому слові немає (Таке слово синонімічне російському «нет»).
Розрізняйте: У нього немає грошей. – Він не має грошей.
6. У займенниках: неабихто, не абищо, неабиякий (-а, -е, -і).
7. У сполучниках: незважаючи на, невважаючи на, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто.
8. При зіставленні непротилежних ознак: Нешвидка, а глибока річка. Несильний, а теплий вітер.
НЕ пишеться окремо:
1. З іменниками, дієприкметниками, якісними прикметниками та утвореними від них прислівниками, якщо вживається для заперечення наявності предмета або ознаки: Ні, це не брат. Йому не страшні морози. Заперечення може підсилюватись протиставленням із сполучником а: не білий, а чорний; не високо, а низько; не писаний, а друкований.
2. З якісними прикметниками та прислівниками вищого та найвищого ступенів порівняння: не кращий, не вище.
3. З відносними та присвійними прикметниками: не кам’яний, не братів.
4. З прислівниками, які не походять від якісних прикметників: не сьогодні, не так, не завжди. Але: недаром, недарма.
5. З прислівниками, які пишуться через дефіс, наприклад: не по-людськи, не по-нашому.
6. З дієсловами, дієслівними формами на -но, -то та дієприслівниками: не знати, не працювати, не взявши, не поспішаючи, не зроблено, не вимито.
Винятки: неволити, незчутися, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нестямитися, нехтувати.
Розрізняйте:
нездужати (= хворіти) – не здужати (= не змогти);
неславити (= ганьбити) – не славити (= не прославляти);
непокоїтися (= турбуватися) – не покоїтися (= не спочивати).
7. З дієприкметниками у ролі означення, якщо при них є залежні слова (крім слів вельми, дуже, надто, надзвичайно): не зірвані мною яблука, ніким не скошена трава.
8. З дієприкметниками, які виконують синтаксичну роль присудка: Яблука не зірвані.
9. З безособово-присудковими словами (крім слова немає): не можна, не треба, не видно, не чутно, не дивно.
10. Із займенниками, числівниками, службовими словами: не такий, не три, не мій.
Зверніть увагу! Частка не пишеться з дефісом, якщо вона є префіксом і підкреслює однослівність: не-Європа, не-Париж, не-матерія, не-я (як філософські поняття). Але! Нелюдина, неістота.
Запам’ятайте правопис таких слів! Не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не під силу, не від того, не з руки, не в пору, не по-нашому, не по собі, не за горами.