
- •Голосні звуки (утворені з допомогою голосу)
- •Приголосні звуки За участю голосу і шуму
- •За твердістю / м’якістю
- •З а місцем творення
- •За слуховим сприйняттям
- •Фонетична транскрипція Правила фонетичної транскрипції
- •Уподібнення (асиміляція) приголосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Окремі правила наголошування слів
- •Український алфавіт
- •Запам’ятайте деякі слова з літерою ґ
- •Будова слова (морфеміка)
- •Морфеми
- •Префікс, суфікс
- •Інтерфікс
- •О, е, є у складних словах
- •Закінчення (флексія)
- •Іменники, які не мають закінчень
- •Основа слова
- •Словотвір
- •Способи творення слів
- •Лексикологія
- •В иди значень слова
- •З а кількістю значень слова поділяються на:
- •З а лексичним значенням слова поділяються на:
- •Омоніми
- •Види слів за сферою вживання
- •Види слів за активністю вживання
- •Види слів за походженням
- •Окремі ознаки слів іншомовного походження
- •Запозичення з мов
- •За стилістичним забарвлення слова поділяють на:
- •Лексикографія
- •С ловники
- •Лінгвістичні словники
- •Найвідоміші українські словники
- •Фразеологія
- •За ступенем злитості значень слів у фразеологізмі стійкі сполучення поділяють на:
- •Джерела походження фразеологізмів
- •Морфологія частини мови
- •Перехід з однієї частини мови в іншу
- •Іменник Іменник – це самостійна змінна частина мови, яка називає предмет або особу і відповідає на запитання хто? що? Початкова форма іменника – н.В. Однини.
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Визначення роду іменників
- •Визначення роду незмінюваних іменників
- •Відмінки іменників
- •Називний відмінок – прямий, усі інші – непрямі. Поділ іменників на відміни
- •Поділ на групи іменників іі відміни з основою, яка закінчується на –р
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Зразки відмінювання іменників ііі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
- •Основні способи творення іменників
- •Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
- •Прикметник
- •Форми прикметників:
- •Групи повних стягнених прикметників
- •За значенням прикметники бувають
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Основні способи творення прикметників
- •Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •Відмінювання прикметників
- •Особливості відмінювання прикметників
- •Числівник
- •За будовою числівники поділяються на:
- •Відмінювання кількісних числівників
- •II. Сорок, дев'яносто, сто.
- •V. Два, три, чотири; багато, кілька; усі збірні.
- •Vі. Від п'яти до двадцяти, тридцять.
- •Vіі. Від п'ятдесяти до вісімдесяти.
- •Viіі. Від двохсот до дев'ятисот.
- •IX. Складені кількісні числівники.
- •X. Порядкові числівники.
- •Xі. Дробові числівники.
- •Уживання числівників із іменниками Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Сполучення числівників з іменниками в непрямих відмінках
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням
- •1. Особові.
- •Відмінювання займенників Особові та зворотний займенники
- •Питальні та відносні займенники
- •Заперечні та неозначені займенники
- •Стилістичні функції займенників у мові
- •Дієслово
- •Форми дієслова
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Наказовий спосіб
- •Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу Теперішній час Недоконаний вид
- •Майбутній час
- •Зразки дієвідмінювання (теперішній, майбутній час)
- •Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
- •Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
- •Безособові дієслова
- •Уживання безособових дієслів
- •Найпоширеніші способи творення дієслів
- •Дієприкметник
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення дієприкметників
- •Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу
- •Творення пасивних дієприкметників минулого часу
- •Уживання дієприкметників
- •Дієприкметниковий зворот
- •Правопис дієприкметників
- •Перехід дієприкметників в іменники
- •Дієприслівник
- •Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
- •Творення дієприслівників теперішнього часу
- •Творення дієприслівників минулого часу
- •Дієприслівниковий зворот
- •Правильна побудова речень з дієприслівниками
- •Прислівник
- •Розрізнення прислівників та інших частин мови
- •Розряди прислівників за значенням
- •Групи прислівників за походженням
- •Способи творення прислівників
- •Ступені порівняння прислівників
- •Вищий ступінь
- •Найвищий ступінь
- •И,і в кінці прислівників
- •Прийменник
- •Групи прийменників за походженням
- •Групи прийменників за будовою
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Розряди прийменників за значенням
- •Синонімія прийменників
- •Сполучник
- •Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
- •Види сурядних сполучників
- •Види підрядних сполучників
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за способом уживання
- •Групи сполучників за походженням
- •Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
- •Розрізнення сполучників та сполучних слів
- •Розряди часток за значенням
- •Види модальних часток
- •Групи часток за походженням
- •Групи часток за будовою
- •Розрізнення часток та інших частин мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за походженням
- •Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
- •Розділові знаки при вигуках
- •Синтаксис
- •С ловосполучення
- •Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні
- •Види словосполучень за вираженням головного слова
- •Види словосполучень за значенням
- •За наявністю ускладнень
- •Головні члени речення – підмет і присудок
- •Способи вираження простого підмета:
- •Способи вираження складеного підмета:
- •Способи вираження простого дієслівного присудка
- •Складні випадки узгодження підмета з присудком
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Інфінітив у ролі другорядних членів речення
- •Односкладне речення
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Спр з підрядною частиною обставинною
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення
- •Стилістика
- •Функції мови
- •1. Комунікативна функція
- •2. Ідентифікаційна функція
- •3. Експресивна функція
- •4. Імпресивна функція
- •5. Гносеологічна функція
- •6. Мислетворча (мислеоформлювальна) функція
- •Мовна норма
- •Стилі мовлення
- •Розмовний стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Науковий стиль
- •Художній стиль
- •Конфесійний стиль
- •Епістолярний стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальна характеристика стилів
- •Типи мовлення
- •Основні засоби фоностилістики
- •Лексичні засоби стилістики
- •Морфологічні засоби стилістики
- •Синтаксичні засоби стилістики
- •Орфографія
- •Принципи української орфографії
- •Ненаголошені голосні Ненаголошені а, о
- •Ненаголошені е, и
- •Чергування у – в, і – й
- •Позначення на письмі приголосних звуків у коренях слів
- •Зміни приголосних при творенні слів на межі морфем
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння і подовження букв на позначення приголосних звуків
- •Уживання апострофа
- •Уживання м’якого знака
- •Буквосполучення йо, ьо
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •Написання складних слів (іменників та прикметників)
- •Правопис прикладок
- •Написання складних прислівників
- •Зверніть увагу на написання таких прислівників
- •Правопис часток
- •Правопис частки не
- •Правопис частки ні
- •Правопис прийменників
- •Уживання прийменників з, із, зі(зо)
- •Уживання великої букви
- •Правопис слів іншомовного походження Букви и, і, ї у словах іншомовного походження
- •Подвоєння у словах іншомовного походження
- •Уживання м’якого знака
- •Уживання апострофа
- •Правопис букви у
- •Правила передавання на письмі російських власних назв
- •Написання російських прізвищ прикметникової форми
- •Пунктуація
- •Розділові знаки у кінці речення
- •Розділові знаки при стверджувальних та заперечних словах
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире не ставиться
- •Розділові знаки у простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Відокремлення означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення додатків
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення порівняльних зворотів
- •Відокремлення уточнюючих членів речення
- •Розділові знаки у реченнях, ускладнених звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах
- •Для допитливих Лексичне значення окремих префіксів та перших частин слів іншомовного походження
- •Лексичне значення деяких других частин слів іншомовного походження
- •Суфікси збірних іменників
- •Прикладки-топоніми
- •Узгодження топонімів-прикладок з номенклатурними словами
- •Не узгоджуються з номенклатурними словами
- •Невідмінювані топоніми
- •Утворення іменників на позначення назв жителів міст
- •Утворення назв жителів множинної форми
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Уживання окремих катойконімів
- •Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ Написання українських прізвищ
- •Відмінювання українських прізвищ
- •1. Відмінюються:
- •Прикметники, утворені від складних і складених власних назв
- •Написання разом.
- •Написання через дефіс.
- •Перехід дієприкметників у прикметники
- •Значення окремих займенників
- •Поділ прислівників за морфологічною ознакою
- •Правила скорочення слів
- •Генеалогічна класифікація мов світу
- •Індоєвропейська сім’я
- •Перелік використаної літератури
Написання складних слів (іменників та прикметників)
Слова з двома чи більше основами називаються складними. Вони пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться:
1. Складні слова, утворені від залежних слів, основи яких поєднані сполучними голосними о, е: сивобородий (борода (яка?)сива), білосніжний (сніг (який?) білий), східноєвропейський (Європа (яка?) Східна), північноамериканський (Америка (яка?) Північна). Такі слова утворюються від підрядного словосполучення (тобто від одного до другого слова можна поставити запитання).
Але: Південно-Африканська Республіка (хоча Центральноафриканська Республіка), Південно-Китайське море (хоча Східнокитайське море).
2. Усі складноскорочені слова: Нацбанк (Національний банк), соцстрах (соціальне страхування).
3. Слова з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, кіно-, космо-, лже-, макро-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, соціо-, супер-, теле-, фоно-, фото- і под.: авіасалон, велотрек, гідропарк, моновистава, суперзірка, мікроелемент.
4. Складні слова, першою частиною яких є числівник (якщо він не позначений цифрою): двобічний, сімдесятиріччя, трикутник, двадцятиріччя.
3. Складні іменники, утворені від дієслова у формі наказового способу та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Непийвода, Перебийніс, Убийвовк (прізвища).
Але: люби-мене (рослина).
4. Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: світловодолікування, гідроелектростанція.
5. Складні слова (числівники), останньою частиною яких є -сотий, -тисячний, мільйонний і под.: дев’ятисотий, шістдесятип’ятимільйонний, багатотисячний.
Зверніть увагу! Складені числівники пишуться окремо: тридцять сім, тисяча десять.
ОКРЕМО також пишуться числівники, до складу яких входять слова з половиною, з четвертю тощо: три з половиною тисячний загін, дві з четвертю склянки.
6. Складні прикметники пишуться разом, якщо утворені від іменників, які теж пишуться разом: лісостеповий (лісостеп), радіофізичний (радіофізика), чорноземний (чорнозем).
7. Складні слова, перша частина яких – прислівник вищого ступеня порівняння із суфіксом -е: вищезазначений, нижчезгаданий. Але! Трохи вище зазначений (із залежним словом).
8. Прізвища, що виникли на основі сполучення словоформ: Панібудьласка, Нетудихата.
9. Складні слова, першою частиною яких є пів-, напів-, полу-, а друга частина яких починається з приголосного: півпарти, півмісяця, напівсон, напівфабрикат, полумисок, полукіпок.
Зверніть увагу! Складні слова, першою частиною яких є пів-, напів-, а друга частина яких починається з я, ю, є, ї (крім власних назв), пишуться з апострофом: пів’яблука, пів’юрти, пів’їжака; пів-Європи, пів-Якутії.
Через дефіс пишуться слова:
(Зверніть увагу! Через дефіс пишуться складні іменники, які утворені без інтерфікса)
1. Утворені від сурядних сполучень слів: історико-культурний (історичний і культурний), північно-східний (північний і східний). Але! Глухонімий, сліпоглухий, хитромудрий, зловорожий.
2. Утворені повтором того ж слова або спільнокореневих слів: писав-писав, білий-білий, багато-багато, бом-бом; великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.
Примітка. Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий – орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином, сама самотою.
3. Утворені поєднанням синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо, більш-менш, видимо-невидимо.
4. Утворені поєднанням близьких за значенням слів, що передають одне поняття: хліб-сіль (їжа), батько-мати (батьки), руки-ноги (усе тіло), моря-океани.
5. Терміни, до складу яких входять літери алфавіту: Т-подібний, П-подібний.
6. Складні слова, перша частина яких – числівник, що позначається цифрою: 15-річний.
7. Абревіатури з цифрами: Ту-154, ЗІЛ-111.
8. Сторони світу: захід-схід, норд-ост, норд-вест, північно-західний.
9. Поєднанням іменників, що означають протилежні поняття: купівля-продаж, розтяг-стиск.
10. Слова, що означають казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка. Але: Баба Яга, Дід Мороз і баба-яга, дід-мороз.
11. Якщо перше слово підкреслює особливість предмета, явища, названого другим словом: буй-тур, блок-система, свят-вечір, жар-птиця.
12. Іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генерал-лейтенант, контр-адмірал, прем’єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан.
13. Іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр.
14. Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-, унтер-, штаб-(штабс-): віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, міні-футбол, штабс-капітан.
15. Деякі назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля.
16. Складні слова, перша частина яких закінчується на -ико, -іко: історико-культурний, хіміко-біологічний.
17. Складні слова, перша частина яких воєнно-, військово-: військово-морський, воєнно-стратегічний. Але! Військовополонений, військовозобов’язаний.
18. Відтінки кольорів і смаків: темно-зелений, молочно-білий, сіро-голубий, червоно-зелено-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий. Але: жовтогарячий, червоногарячий, білосніжний.
19. Назви нот, співочих голосів, музичних інструментів: мі-бемоль, соль-дієз, фа-бекар, мецо-сопрано, бас-баритон, бас-гітара.
20. Запозичення з інших мов: альма-матер, ва-банк, де-факто, де-юре, ін-фоліо, ін-октаво, мас-медіа. Але! Персона нон ґрата, альтер еґо, табула раса, аква віте.
21. Складні прізвища та імена: Антонечко-Давидович, Зиновій-Богдан, Жан-Жак, Марія-Тереза.
22. Поєднання слів, що означають приблизність: година-дві, доба-друга, не сьогодні-завтра, рік-півтора.
23. Складні географічні власні назви: Івано-Франківськ (але іванофранківець), Алма-Ата (але алмаатинець).
24. Однослівні утворення – власні назви: не-Європа, не-Париж.
25. Власні назви з часткою пів-, пан-: пів-Ялти, пів-Єрусалима, пан-Європа. Але! Пан’європейський, панамериканський.
Зверніть увагу! Якщо у складному слові перша частина не має суфікса і є усіченою основою (типу бензо…, соціо…), то дефіс не ставиться: автотракторний, хлібобулочний, плодоовочевий. Але! Автомобільно-тракторний, хлібно-булочний, плодово-овочевий.
Зверніть увагу! Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником, тому пиши окремо: абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв’язаний.