Безсполучникове складне речення

Безсполучниковим називається таке складне речення, у якому прості речення з'єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників та сполучних слів.

Кому ставимо між частинами безсполучникового речення, якщо вони виражають одночасність, сумісність або послідовність дій і тісно зв'язані між собою за змістом: Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко). Такі речення вимовляють із перелічувальною інтонацією.

Крапку з комою ставимо, якщо частини складного безсполучникового речення великі за обсягом, ускладнені, є відносно самостійними за змістом і містять свої розділові знаки: Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м'яке степове повітря (О.Гончар); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля (Панас Мирний).

Двокрапку ставимо між частинами складного безсполучникового ре­чення:

1. Якщо друга частина виражає причину того, про що говориться в пер­шій: У неправди вік короткий: правда не дає їй жити (Нар. тв.). Такі безсполучникові речення можна замінити складнопідрядними з підрядними причини (зі сполучниками бо, тому що): У неправди вік короткий, бо правда не дає їй жити.

2. Якщо друга частина доповнює зміст першої: І я відчув: поет я Украї­ни (П. Тичина). Такі безсполучникові речення можна замінити складнопід­рядними з підрядними з'ясувальними зі сполучником що: І я відчув, що поет я України.

Інколи в першій частині є слова бачити, дивитися, чути, знати, розу­міти і подібні, які разом із підвищеною інтонацією попереджують, що в дру­гій частині буде викладено якийсь факт.

► Зверніть увагу! Іноді в такій ролі виступають слова виглянув, при­слухався, підняв голову й подібні, після яких можна вставити вирази і побачив, що; і почув, що. Підвела голову: в кімнаті не було нікого (О. Гончар).

Між такими умовно-простими реченнями також ставимо двокрапку, оскільки друге з них доповнює зміст першого: Одне знаємо: Павло Загребельний – людина високої дисципліни, дивовижної працездатності (Із журн.).

► Зверніть увагу! Якщо в реченнях зазначеного типу в першій час­тині немає попереджувальної інтонації, то замість двокрапки ставимо тире або кому: Оглянувся – Галайди немає (Т. Шевченко); Дивлюсь у воду – місяць у воді сміється (О. Довженко).

3. Якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Уся природа радіє сонцю: сміються поля, дзвенять в повітрі бджоли (Ю. Збанацький).

► Зверніть увагу! У такі безсполучникові речення між їх частинами можна підставити тобто, а саме: Уся природа радіє сонцю , а саме: сміються поля, дзвенять в повітрі бджоли .

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення:

1. Якщо зміст частин протиставляється або зіставляється: Поглянув я на ягнята – Не мої ягнята! Обернувся я на хати – Нема в мене хати!(Т. Шевченко)

Такі безсполучникові речення можна замінити складносурядними ре­ченнями із протиставними сполучниками а, але, проте: Поглянув я на ягня­та, проте не мої ягнята! Обернувся я на хати, але нема в мене хати!

2. Якщо в першій частині вказується на час дії другої частини: Прийде осінь – буде у засіках хліб золотий (Ю. Збанацький).

► Зверніть увагу! Такі безсполучникові речення можна замінити складнопідрядними із підрядним сполучником коли: Коли прийде осінь , буде у засіках хліб золотий.

3. Якщо в першій частині вказується на умову дії другої частини: Люд­ство не усвідомить себе як єдине ціле – не буде йому добра (О. Гончар).

► Зверніть увагу! Такі безсполучникові речення можна замінити складнопідрядними із підрядним сполучником якщо: Якщо людство не усвідомить себе як єдине ціле, то не буде йому добра.

4. Якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що го­вориться в першій. Зазвичай у цих випадках між частинами можна вставити слова через це, тому, тоді: Кров людська – не водиця – проливати її не го­диться (М. Стельмах).

5. Якщо в другій частині міститься порівняння з тим, про що говориться в першій: Єсть карії очі – як зіроньки сяють (Т. Шевченко).

6. Якщо друга частина приєднується до першої за допомогою слів цей, так, такий: Воля до перемоги завжди допомагає – про це пам’ятає кож­ний спортсмен (із журн.).

7. Якщо в безсполучниковому реченні передається швидка зміна подій: Тільки півень кукурікнув – все село почуло (Нар. тв.).